про залишення позовної заяви без руху
22 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2553/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування акту, протоколу, припису та попередження, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Лук'яненко Андрія Олександровича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить суд:
« 1) Поновлення строків давності звернення до суду з підстав розгляду справи у Верховному Суді;
2) Визнання протиправним та скасування акту про інспекційне відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЗК/61/214АВ від 12.02.2020р.;
3) Визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення №ЗК/61 /214АВ/П/ПТ від 12.02.2020р.;
4) Визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ЗК/61 /214АВ/П від 12.02.2020р.;
5) Визнання протиправним та скасування попередження №07-02/1026 від 20 березня 2020 року за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)».
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 2 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Судом встановлено, що позивач в позовній заяві не зазначив ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Відповідно до поданої до суду позовної заяви - таку було підписано представником позивача - адвокатом Лук'яненко А.О. від імені позивача.
Відповідно до статті 160 частини 6 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Судом встановлено, що дана позовна заява була підписана представником позивача, однак в такій не було зазначено відомості, визначені статтею 160 частиною 5 пунктом 2 КАС України, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача - Лук'яненко А.О.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, які між собою не є похідними, за кожну з яких має бути сплачений судовий збір та вимога майнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору для позивача становить 9080,00 грн. (2270 грн. * 4).
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що оскаржуваний акт інспекційного відвідування, протокол про адміністративне правопорушення та припис винесені відповідачем 12.02.2020 року, а попередження винесене 20.03.2020 року. Позивач звернувся до суду 18.06.2021 року.
Відтак, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
У позовній заяві зазначає, що 03.06.2021 року Постановою Верховного Суду залишено без змін рішення попередніх інстанцій (яку отримано 08.06.2021 року) - позовну заяву повернуто позивачу з підстав, що адвокат в ордері вказав, що представляє інтереси позивача «в національних судах України», а на думку Верховного Суду, зобов'язаний був вказати, що представляє інтереси позивача «в Закарпатському окружному адміністративному суді». Враховуючи, що справа розглядалась в судах, вважає, що був позбавлений можливості розглянути справу у суді по суті. Переконаний, що строк звернення до суду пропущено з об'єктивних підстав, які не залежали від волі позивача.
Суд зазначає, що апеляційна скарга на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі №260/916/20 залишена без задоволення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року. В резолютивній частині якої чітко зазначено, що така набирає законної сили з моменту прийняття.
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Разом з тим, зазначені позивачем у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є суб'єктивними обставинами, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Суд приходить до висновку, що вказані у заяві про поновлення строку для звернення до суду підстави пропуску строку є неповажними, оскільки підтверджують неможливість звернення позивача до суду лише у короткі проміжки часу та не підтверджують об'єктивно непереборний характер обставин, що склались.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.02.2019 у справі №819/859/16, у якій, зокрема, суд зазначив про те, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, всупереч вимогам п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно:
- зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача - Лук'яненко А.О., шляхом подання відповідної позовної заяви, для суду та відповідно до кількості учасників справи;
- надати оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 9080,00 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску;
- надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду - неповажними.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування акту, протоколу, припису та попередження - залишити без руху.
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я. М. Калинич