22 червня 2021 року
м. Харків
справа № 635/4311/20
провадження № 22-ц/818/2403/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Покотилівський ліцей «Промінь» Харківської районної ради Харківської області
треті особи: Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації Харківської області, директор Покотилівського ліцею «Промінь» Харківської районної ради Харківської області Хіменко Тетяна Олексіївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покотилівського ліцею «Промінь» Харківської районної ради Харківської області, треті особи: Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації Харківської області, директор Покотилівського ліцею «Промінь» Харківської районної ради Харківської області Хіменко Тетяна Олексіївна, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2020 року у складі судді Березовської І.В., -
22 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Покотилівського ліцею «Промінь» Харківської районної ради Харківської області (далі за текстом - Покотилівський ліцей «Промінь»), в якому, з урахуванням уточнень, просила скасувати наказ Покотилівського ліцею «Промінь» № 73-к від 30 червня 2020 року про її звільнення, поновити її на роботі на посаді вчителя хімії з 25 серпня 2020 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за три місця в розмірі 29135,82 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість, невідповідність викладених в рішенні суду висновків, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що суд не врахував, що 23 червня 2020 року у особи, що працювала разом з нею, місцева медична установа визнала підозру щодо коронавірусної хвороби Covid-19, яка згодом підтвердилася і усі особи, що спілкувалися з цією хворою, з 26 червня 2020 року по 09 липня 2020 року перебували на самоізоляції, що підтверджується медичною довідкою. Суд невірно зазначив, що немає доказів того, що звільнення позивача відбулося у період самоізоляції. Вказує, що 30 червня 2020 року тимчасово виконуюча обов'язки керівника відповідача ОСОБА_2 та голова профспілкового комітету ОСОБА_3 неодноразово наполягали на підписанні позивачем заяви на укладення строкового трудового договору та повідомлення, на що позивач відмовилася через те, що вона з 29.09.2011 працює за строковим договором. Наказом Покотилівського ліцею «Промінь» № 73-к від 30 червня 2020 року позивач була звільнена з посади вчителя хімії на підставі п.9 ч.1 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з відмовою продовження трудових відносин на умовах строкового договору згідно підпункту 2 пункту 3 розділу 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», яким установлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком.
Позивач зазначає, що 25 травня 1973 року отримала науковий ступень - кандидат хімічних наук, упродовж всієї трудової діяльності, зокрема, з 07 січня 1985 року по 01 липня 2020 року, обіймала у Покотилівському ліцеї «Промінь» посаду науково-педагогічного працівника. Відтак, на неї як на особу, яка обіймала посаду науково-педагогічного працівника не поширюється дія підпункту 2 пункту 3 розділу 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту». Станом на 30 червня 2020 року позивач мала відповідь МОН щодо інших осіб, на яких не поширюється дія закону і тому звільнення позивача не мало законних підстав.
Позивач також вказує, що 26 вересня 2011 року була звільнена з посади вчителя хімії Покотилівського ліцею «Промінь» на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Звільнилася у зв'язку з призначенням їй пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». 28 вересня 2011 року знову була прийнята на роботу в Покотилівський ліцей «Промінь» на посаду вчителя хімії на умовах контракту.
У відзиві на апеляційну скаргу Покотилівський ліцей «Промінь» Харківської районної ради Харківської області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Зазначає, що звільнення позивача відбулося у відповідності із вимогами встановленими нормами КЗпП України та пунктом 2 частини 3 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Звертає увагу, що по-перше: позивачці виплачується пенсія за віком; по-друге: позивачка є педагогічним працівником, яка ніякої іншої, окрім педагогічної діяльності в ліцеї не виконувала; по-третє: позивачка не працювала у відповідача за контрактом, а з нею було укладено безстроковий трудовий договір.
Вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що ОСОБА_1 працювала в Покотилівському ліцеї «Промінь» на посаді вчителя хімії на умовах безстрокового трудового договору, була педагогічним працівником закладу загальної середньої освіти, якій виплачується пенсія за віком, працювала в ліцеї на умовах безстрокового трудового договору та не надала згоди на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору, що є підставою для припинення з нею безстрокового трудового договору, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, підпункту 2 пункту 3 розділу 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX. За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на загальних підставах, станом на час звільнення перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем на умовах безстрокового трудового договору.
Наказом Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації № 797-к від 28 березня 2011 року ОСОБА_1 з 29 вересня 2011 року була прийнята на посаду вчителя хімії Покотилівського ліцею «Промінь» на умовах контракту. Термін дії контракту у заяві про прийняття на посаду та у наказі - відсутній (том 1 а.с. 26, 116).
Накази щодо продовження терміну дії контракту між ОСОБА_1 та Відділом освіти Харківської районної державної адміністрації у Департаменті науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації після 2011 року - відсутні. Також відсутні контракти в особовій справі ОСОБА_1 (том 1 а.с. 188).
22 квітня 2020 року позивачу рекомендованим листом направлено повідомлення № 01-29/178 від 21 квітня 2020 року, з роз'ясненнями положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» , що набрав чинності 18 березня 2020 року. Зокрема, роз'яснено щодо припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладанням з ними трудових договорів строком на один рік. Вказаним повідомленням запропоновано позивачу прийняти відповідне рішення чи згодна вона продовжити трудові правовідносини з закладом освіти на займаній посаді на умовах строкового трудового договору тривалістю один рік та повідомити рішення до 30 червня 2020 року шляхом подання письмової заяви про зміну строку трудового договору з безстрокового на строковий. Роз'яснено, що у разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору позивача буде звільнено на підставі п.9 ч.1 ст. 36 КЗпП України (том 1 а.с 195).
ОСОБА_4 відмовилася від отримання у відділенні поштового зв'язку повідомлення № 01-29/178 від 21 квітня 2020 року, про що 27 квітня 2020 року педагогічними працівниками Покотилівського ліцею «Промінь» - вчителем англійської мови ОСОБА_3 , вчителем початкових класів ОСОБА_5 , педагогом-організатором ОСОБА_6 складено відповідний акт. 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом повідомлення № 01-29/178 від 21 квітня 2020 року за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.196).
30 червня 2020 року о 09.00 годині, о 12.00 годині, о 14.00 годині педагогічними працівниками Покотилівського ліцею «Промінь» - заступником директора з НВР Петровською Н.О., вчителем англійської мови ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 позивачу було зачитано лист-повідомлення про перехід на строковий трудовий договір та запропоновано під підпис отримати лист-повідомлення та зразок заяви, від чого позивач відмовилася (том 1 а.с. 197-199).
Наказом Покотилівського ліцею «Промінь» від 30 червня 2020 року за № 73/к ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з відмовою продовження трудових відносин на умовах строкового договору (том 1 а.с. 169).
Позивачу рекомендованим листом за № 01-29/268 від 01 липня 2020 року направлено копію наказу від 30.06.2020 року № 73-к «Про припинення трудового договору», запрошено до ліцею для отримання трудової книжки, роз'яснено право отримання трудової книжки поштою за умови надання про це письмової згоди (том 1 а.с. 201).
Станом на день звільнення середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 9711,94 грн. (а.с. 76).
За червень 2020 року ОСОБА_1 при звільненні було нараховано та виплачено педагогічне навантаження за 18 робочих днів -5684,72 гривні, надбавка за вислугу років за 18 робочих днів - 1528,01 гривень, надбавка за престижність праці за 18 робочих днів - 1528,01 гривні, основна щорічна відпустка -1150,00 гривень, матеріальна допомога на оздоровлення -6358,00 гривень, компенсація за невикористану відпустку (52 календарних дня)- 14950,02 гривень, а всього 31198,02 гривень (том 1 а.с. 174).
В матеріалах справи міститься довідка довідки КНП ХРР «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» Амбулаторії загальної практики сімейної медицини сел. Покотилівка без номеру та дати, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 перебувала на самоізоляції з 26.06.2021 року по 09.07.2020 року (том 2 а.с. 4).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень з боку Покотилівського ліцею «Промінь» Харківської районної ради Харківської області, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно ч.1 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Наказом Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації № 797-к від 28 березня 2011 року ОСОБА_1 з 29 вересня 2011 року була прийнята на посаду вчителя хімії Покотилівського ліцею «Промінь» на умовах контракту без визначення його терміну. Накази щодо продовження терміну дії контракту між ОСОБА_1 та відділом освіти Харківської районної державної адміністрації у Департаменті науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації після 2011 року - відсутні, відсутні контракти в особовій справі ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначено, що науково-педагогічна діяльність - це педагогічна діяльність в університетах, академіях, інститутах та закладах післядипломної освіти, що пов'язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю; науково-педагогічний працівник - це вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) в університеті, академії, інституті професійно провадить педагогічну та наукову або науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.
Колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги про те, що позивач обіймає посаду науково-педагогічного працівника - вчителя хімії Покотилівського ліцею «Промінь» на умовах строкового трудового договору.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», педагогічні працівники мають права, визначені Законом України "Про освіту", цим Законом, законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.
Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.
Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Згідно підпункту 2 пункту 3 розділу 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов'язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.
22 квітня 2020 року позивачу рекомендованим листом було направлено повідомлення, з роз'ясненнями положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», щодо припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладанням з ними трудових договорів строком на один рік. Позивачу запропоновано прийняти рішення щодо продовження трудових відносин з закладом освіти на займаній посаді на умовах строкового трудового договору тривалістю один рік та повідомити про прийняте рішення до 30 червня 2020 року шляхом подання письмової заяви про зміну строку трудового договору з безстрокового на строковий. Роз'яснено, що у разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору позивача буде звільнено на підставі п. 9 ч.1 ст. 36 КЗпП України.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від отримання у відділенні поштового зв'язку рекомендовного листа, 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом повідомлення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
30 червня 2020 року о 09.00 годині, о 12.00 годині, о 14.00 годині педагогічними працівниками Покотилівського ліцею «Промінь» за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 позивачу було зачитано лист-повідомлення про перехід на строковий трудовий договір та запропоновано під підпис отримати лист-повідомлення та зразок заяви, від чого позивач також відмовилася.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає наявними підстави для припинення укладеного з ОСОБА_1 безстрокового трудового договору на підставі п. 9 ч.1 ст. 36 КЗпП України.
З приводу доводів апелянта щодо незаконності звільнення у період самоізоляції ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 квітня 2020 року № 555-IX, самоізоляція - перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов'язання особи.
Усі особи, які підлягать самоізоляції визначені у п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, із змінами внесеним Постановою КМУ від 22 квітня 2020 р. № 291.
Отже, працівник, який контактував з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов'язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування або є особою, щодо яких є підозра на інфікування, або особою, які хворіють на COVID-19 в легкій формі та не потребують госпіталізації, підлягає самоізоляції.
Лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.
Строк самоізоляції становить до 14 днів.
Працівники на самоізоляції повинні звернутися за оформленням листків непрацездатності.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано суду документів, що передбачені вищевказаними правовими нормами, а тому тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 належними та допустимими доказами - не доведена.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так як апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати, у відповідності до вимог ст. ст. 141, 382 ЦПК України між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення складено 23 червня 2021 року.