Справа № 646/599/18 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/2000/21 Доповідач: ОСОБА_2
14 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
заявника - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 березня 2021 року,-
ОСОБА_7 звернулася до суду першої інстанції із клопотанням про скасування арешту майна накладеного Київським районним судом м. Харкова від 29.11.2017 року на грошові кошти загальною сумою 500 американських доларів: купюрами по 50 доларів із серійними номерами JB06280450A B2, MF41343820A F6, MG11265449A G7, MG35134203A G7, JG00684249* G7, EG56766688A G7, MF42491659A F6, ML08202248B L12, купюрою у 100 доларів із серійним номером КВ45382662С В2.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 березня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна в порядку ст. 537 КПК України відмовлено, з чим не погодилася ОСОБА_7 та подала апеляційну скаргу.
Суд вказав, що провадження за обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 366 КК України КК України закінчено. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України у ОСОБА_7 відсутні підстави щодо звернення з клопотанням про скасування арешту майна. Сторонами кримінального провадження під час розгляду обвинувального акту в суді дані щодо речових доказів, а саме грошові кошти загальною сумою 500 американських доларів суду не надавались.
Судом також встановлено, що заявник ОСОБА_7 не є особою, які мають право, згідно ст. 539 ч. 1 КПК України, звертатись з клопотанням про вирішення питань пов'язаних з виконанням вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.04.2018 року. Такі питання не можуть бути вирішені, якщо вони не були предметом судового розгляду у кримінальному провадженні та щодо яких не було здійснено перевірку судом їх обґрунтованості. В суд на підтримку заявленого клопотання не було надано жодних документів, які б підтверджували її право власності на грошові кошти у сумі 500 доларів США. За таких обставин суд дійшов висновку, що існує спір про належність речей, що підлягає поверненню (речові докази у кримінальному провадженні) і такий спір вирішується в порядку цивільного судочинства.
Заявниця в апеляційній скарзі просить витребувати з СВ УСБУ матеріали кримінального провадження, ухвалу суду скасувати, ухвали нову, якою скасувати арешт майна, накладений Київським районним судом м. Харкова від 29.11.2017 року. ОСОБА_7 вказує, що ухвалою суду від 29.11.2017 року було частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти її неповнолітніх дітей, які були вилучені в її квартирі і не мали жодного відношення до кримінального провадження. Чоловік в квартирі постійно не проживав. Крім того, ухвалою суду від 08.11.2017 року було частково відмовлено в задоволенні клопотання про проведення обшуку в частині вилучення грошових коштів, однак, в подальшому слідчий все-таки вилучив кошти. Постанови про визнання коштів речовим доказами до суду надано не було. В судовому засіданні 04.03.2021 року стало відомо про розбіжність в місці знаходження грошових коштів на теперішній час, оскільки прокурор заявив, що кошти нібито зберігаються в матеріалах кримінального провадження. На клопотання про розпечатування конвертів з грошовими коштами суд відмовив, також відмовив в задоволенні клопотання про допит свідка, який міг підтвердити приналежність коштів. Посилається на ч. 1 ст. 539 КПК України, відповідно до якої інші особи мають право на звернення до суду із клопотанням ОСОБА_9 підтвердила факт відсутності претензій до чоловіка заявниці та заявила, що на вилучені кошти не претендує.
В ухвалі відображені недостовірні дані щодо дати смерті чоловіка. Просить врахувати, що після смерті чоловіка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявниці, захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.04.2018 затверджено угоду про визнання винуватості від 10.01.2018 року укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державної прикордонної служби України управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_10 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22017220000000185, з одного боку, та підозрюваної у даному кримінальному провадженні громадянка України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника ОСОБА_11 .
Визнано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за якою призначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 10.01.2018 року покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. із застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вказаним вироком вирішено питання щодо речових доказів, які визнані постановою речовими доказами у кримінальному провадженні.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2017 року у кримінальному провадженні було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_12 , вилучене під час обшуку в автомобілі марки «Volkswagen Touareg», реєстр. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , а саме: чорнові записи, виконані друкованим способом, що починаються текстом «На чем зарабатывать официально с присутствием человека…», на 1 арк.; чорнові записи, виконані друкованим способом, що починаються словами «Убрать от нас - сейчас начальник отдела страхових виплат…», на 3 арк., - до скасування арешту майна у встановленому нормами порядку, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_12 , вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти загальною сумою 500 американських доларів: купюрами по 50 доларів із серійними номерами JB06280450A B2, MF41343820A F6, MG11265449A G7, MG35134203A G7, JG00684249* G7, EG56766688A G7, MF42491659A F6, ML08202248B L12, купюрою у 100 доларів із серійним номером КВ45382662С В2, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Доля вилучених під час обшуку грошових коштів у розмірі 500 доларів залишилась не вирішеною.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_12 останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 78)
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Положеннями ч. 1 ст. 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів. На переконання колегії суддів вказані положення ст. 539 КПК України невірно трактовані судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов необгрунтованого висновку, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, можуть порушити тільки учасники кримінального провадження, в рамках якого ухвалене рішення та ОСОБА_7 не є особою, яка має право на звернення із таким клопотанням. Апеляційний суд не може погодитися з таким твердженням, враховуючи, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2017 року було частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 22017220000000185 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_12 у квартирі, що належить на праві власності ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що саме за вказаною адресою були вилучені грошові кошти загальною сумою 500 американських доларів, на які в подальшому накладено арешт ухвалою слідчого судді, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , в квартирі якої було проведено обшук, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.
Слід звернути уваги, що вказуючи про те, що ОСОБА_7 не є особою, яка має право на звернення з таким клопотанням, суд фактично розглянув його по суті та надав оцінку вимогам заявниці. Крім того, суд першої інстанції, посилаючись на те, що під час розгляду кримінального провадження суду не було надано постанови про визнання вказаних грошових коштів речовими доказами та ухвали від 29.11.2017 року, безпідставно вказав, що такі питання не можуть бути вирішені, якщо вони не були предметом судового розгляду у кримінальному провадженні. Проте не вирішення судом питання щодо долі речових доказів під час ухвалення вироку, не позбавляє особу права на звернення до суду в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України.
Не вбачається з даної справи і спору про належність грошових коштів як це визначено ч. 12 ст. 100 КПК України, про що зазначено судом в оскаржуваній ухвалі. Приймаючи рішення щодо поданого клопотання суд не дослідив та залишив поза увагою ту обставину, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснювалося в тому числі і за ч. 2 ст. 364 і за ч. 3 ст. 190 КК України. Відповідно до витягу з ЄРДР, що міститься в матеріалах справи та був наявний у суду першої інстанції на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, кримінальне провадження за вказаними статтями КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційному суду прокурор надав фотокопію постанови слідчого від 10.01.2018 року про закриття кримінального провадження № 22017220000000185 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 і за ч. 3 ст. 190 КК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях складів вказаних злочинів, продовжено подальше здійснення досудового розслідування за ч. 1 ст. 366 КК України. Згідно змісту вказаної постанови слідчого у період часу з 13 травня 2017 по 23 вересня 2017 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з невстановленою особою, зловживаючи довірою ОСОБА_9 , шляхом обману останньої, заволодів її майном в сумі 40 тисяч доларів США та 27 тисяч гривень, які отримав за вирішення питання про не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за незаконні оформлення страхових виплат особам із числа мешканців непідконтрольної території Луганської області. При цьому, останню суму в розмірі 27 тисяч гривень ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_13 з використанням платіжного терміналу шляхом здійснення останньою грошового переводу на банківську картку. 24.11.2017 кримінальне провадження № 22017220000000282 об'єднано кримінальним провадженням № 22017220000000185 з присвоєнням єдиного номеру 22017220000000185. В ході розслідування епізоду щодо можливого вчинення ОСОБА_12 шахрайських дій відносно ОСОБА_13 , 05.01.2018 здійснено допит останньої в якості свідка. Під час проведення допиту ОСОБА_14 показала, що потерпілою себе не визнає, а грошові кошги в сумі 40 000 доларів США та 27 000 гривень повернуті останній ОСОБА_12 , у зв'язку з чим, ОСОБА_9 не має претензій майнового характеру та вважає, що будь-яких шахрайських дій щодо неї не здійснювалось. Вказані обставини також підтверджуються заявою ОСОБА_13 , яку остання 04.01.2018 надала до слідчого відділу УСБУ в Харківській області. Згідно з показаннями ОСОБА_9 , будь-яких шахрайських дій щодо неї з метою отримання вказаної суми грошових коштів, з боку ОСОБА_15 не здійснювалось. При цьому, у органу досудового розслідування також відсутні докази, що можуть свідчить про можливу причетність ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за вказаних обставин, а також вичерпані можливості їх отримати, тому орган досудового розслідування дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Враховуючи, що грошові кошти ОСОБА_13 були повернуті, кримінальне провадження за ч.3 ст. 190 КК України закрито, відповідно відсутні підстави для утримання коштів, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді від 29.11.2017 року.
В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що ОСОБА_7 не надано жодних документів, які б підтверджували її право власності на грошові кошти в сумі 500 доларів США. Проте реєстрація права власності на готівкові грошові кошти відповідно до чинного законодавства не передбачена, а тому вимога саме документального підтвердження права власності на грошові кошти є безпідставною. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до змісту протоколу обшуку від 10.11.2017 року після проведення слідчої дії від ОСОБА_7 надійшли доповнення, що грошові кошти в сумі 500 доларів США ( 100 доларів однією купюрою та 400 доларів купюрами по 50 доларів), які були вилучені є коштами її дітей, подаровані їм на день народження, про що вона повідомляла всіх присутніх. Враховуючи підстави, з яких закрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 і за ч. 3 ст. 190 КК України, зміст протоколу обшуку, відповідно до якого ОСОБА_7 відразу повідомила, що це кошти її дітей, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою скасувати арешт майна, накладений на ухвалою слідчого судді від 29.11.2017 року на грошові кошти в сумі 500 доларів США та повернути їх ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 405, 407, 537, 539 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 березня 2021 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2017 року на грошові кошти сумою 500 доларів США та повернути їх ОСОБА_7 .
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: