26 травня 2021 року Справа № 915/22/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
позивач (представник позивача) в судове засідання не з'явився,
відповідач (представник відповідача) в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”,
03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154; ідент.код 33908322;
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Будівельна фірма “Миколаївбуд”,
54029, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд.2-А; ідент.код 01273036;
про: стягнення 119317,79 грн.
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Арсенал Страхування” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №28/220-65892/к від 28.12.2020, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства “Будівельна фірма “Миколаївбуд” збитки в порядку регресу у розмірі 119 317,79 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 24.02.2020 в м. Миколаїв по вул. Миколаївська, 15, ОСОБА_1 виявив пошкодження застрахованого автомобіля марки “Маzda СХ-5”, д/н НОМЕР_1 , в результаті падіння гілки дерева на дах автомобіля. В результаті даної пригоди автомобілю марки “Маzda СХ-5”, д/н НОМЕР_1 , було заподіяно механічних пошкоджень, а власнику автомобіля, ОСОБА_1 - матеріальний збиток. Позивач відповідно до умов укладеного з ОСОБА_1 договору страхування №584/19-Тз/М від 02.12.2019 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 119317,79 грн., з розрахунку: 122817,79 грн. (вартість відновлювального ремонту відповідно до рахунку-фактури №ЛЕГ-000179 від 26.02.2020, наданого ТОВ “Легіон Авто”) - 3500,00 грн. (франшиза за договором страхування), які і просить стягнути з відповідача в порядку регресу, оскільки відповідно до листа Миколаївської міської ради адміністрації Інгульського району №616/04.01-18 від 03.06.2020, усі дерева, які знаходяться на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 , обслуговуються ПАТ “Будівельна фірма “Миколаївбуд”, код ЄДРПОУ 01273036.
Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25.01.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову №210121-66575/1/К від 21.01.2021 з долученими документами на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2021 ( а.с. 47-92).
Ухвалою суду від 01.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/22/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2021, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
09.02.2021 до суду від відповідача надійшла заява вих.№10/01-8 від 09.02.2021, в якій останній просить залишити позовну заяву ПАТ «Страхова компанія Арсенал Страхування» від 28.12.2020 без руху, у зв'язку з ненадходженням копії виправленої позовної заяви з додатками.
15.02.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача вих.№100221-67215/к від 10.02.2021, посилаючись на зайнятість в інших судових процесах та неможливістю бути присутнім при розгляді справи № 915/22/21.
18.02.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява від 18.02.2021 про ознайомлення з матеріалами справи № 915/22/21.
22.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив вих.№22/01-8 від 22.02.2021 з додатками (а.с. 106-123), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що посилання позивача на загальні правила благоустрою, санітарного утримання територій та зелених насаджень на них у м. Миколаєві не є доказом, що відповідач є балансоутримувачем зелених насаджень по АДРЕСА_1 , де росло дерево, гілка з якого впала на застрахований автомобіль. Землі під гуртожитком №15 зі сторони вул. Миколаївської в постійному користуванні відповідача згідно Державного акта І-МК №000333 (реєстраційний №57 від 09.12.1996) не знаходяться.
Відповідач стверджує, що в матеріалах справи відсутній висновок компетентного органу, що гілка з дерева впала 24.02.2020 на автомобіль внаслідок неналежного утримання балансоутримувачем (відповідачем) дерева. Це дерево не було визнано аварійним під час щорічних обстежень зелених насаджень інспекцією з охорони навколишнього природного середовища. Оскільки дерево знаходилось поза зоною відведення земельної ділянки відповідачу в постійне користування, не передано для утримання по акту, то звертатись щодо оцінки якісного стану дерева, згідно п. 1 Порядку, затвердженого рішенням виконкому Миколаївської міської ради №847 від 27.02.2009, не передбачалось. Приписів по його обрізанню не видавалось. Дерево було в нормальному стані. Воно було вивернуте з коренем в результаті стихійного лиха - сильних вітрів і впало на інше дерево, поближче до автодороги по вул. Миколаївська, гілка з якого уже пошкодила дах автомобіля, який стояв на проїзній частині.
22.02.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі вих.№170221-67422/к від 17.02.2021 з додатками, в яких позивач зазначає, що ним було направлено на адресу відповідача листи з описом вкладення з позовною заявою та заявою про усунення недоліків, проте відповідач дані листи не забрав з відділення поштового зв'язку, про що свідчить виписка з відповідного сайту.
Ухвалою суду від 02.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 01.04.2021.
05.03.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив вих.№010321-67749/к від 01.03.2021 (а.с. 135-142), в якій позивач вважає викладені у відзиві твердження такими, що не доведені належним чином. Позивач зазначає, що відповідно до листа №616/04.01.-18 від 03.06.2020 адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, усі дерева, які знаходяться на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 , обслуговуються Приватним акціонерним товариством “Будівельна фірма “Миколаївбуд”. Позивач при поданні позову керувався відповіддю Миколаївської міської ради на адвокатський запит щодо визначення балансоутримувача на даній території.
05.03.2021 до суду від позивача надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат вих. №010321-67735/к, з додатками (а.с. 144-154).
16.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача вих.№090321-67975/к від 09.03.2021, в якому представник позивача просить розглянути справу № 915/22/21 без присутності представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», на підставі поданих доказів, та задовольнити позові вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 01.04.2021 суд перейшов до розгляду справи № 915/22/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 27.04.2021.
19.04.2021 до суду від відповідача надійшла заява вих.№40/01-8 від 16.04.2021, в якій останній просить направити на його адресу копію відповіді позивача на відзив від 22.02.2021 та доказ її направлення відповідачу.
19.04.2021 до суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з відповіддю позивача від 05.03.2021 у справі № 915/22/21.
26.04.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача від 01.03.2021 на відзив відповідача від 26.02.2021 (вих.№41/01-8 від 23.04.2021) з додатками, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що позивачем не спростовано недоведеність завданої шкоди застрахованому автомобілю саме відповідачем, вважає позовні вимоги необгрунтованими і недоведеними.
Посилання позивача як на доказ правомірності позову до ПрАТ «БФ «Миколаївбуд» на постанову Верховного суду України по справі №638/10448/14-ц від 23.09.2019, вважає необгрунтованими.
Зазначає, що балансоутримувачем об'єктів благоустрою у місті Миколаєві є Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради. Позивач не надав суду доказ договірного встановлення Департаментом відповідальності відповідача за озеленення, утримання, і збереження зелених насаджень на об'єкті благоустрою комунальній території вулиці Миколаївській.
Посилання позивача на інформаційний лист адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради від 03.06.2020 р., вважає неправомірним, оскільки в ньому відсутні будь-які правові або господарські докази приналежності зелених насаджень на комунальній землі загального користування по вул. Миколаївській відповідачу. Зазначає, що докази, надані відповідачем не спростовані позивачем.
Вказує, що здійснення організації та забезпечення об'єктів благоустрою комунальної власності розподілені між Департаментом і адміністраціями районів. Згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради від 28.02.2014 № 208, чинного на 24.02.2020, об'єкт благоустрою (вулиця Миколаївська) за Переліком був закріплений за адміністрацією Ленінського (Інгульського) району м. Миколаєва (додається), яка є балансоутримувачем зелених насаджень на АДРЕСА_1 .
Також зазначає, що власником землі, як під гуртожитком і присадибною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , яка знаходиться в постійному користуванні відповідача, так і комунальної землі загального користування по вул. Миколаївська є міська територіальна громада, але статус цих ділянок різний, різна і відповідальність за їх використання, за посадку, догляд, збереження зелених насаджень на них. Вказує, що відповідач не саджав дерева по АДРЕСА_1 , вони у нього на балансі не перебувають і не закріплялися для догляду, тому він не може нести відповідальність за їх стан. До того ж позивач не надав суду висновок спеціалістів зеленого господарства, що дерево під час стихії (форс мажорна обставина) 24 лютого 2020 вирване з коренем і впало на автомобіль по причині неналежного догляду відповідача за ним.
Вважає, що позивач не надав суду доказів невиконання відповідачем обов'язків по догляду за деревом, невжиття відповідачем залежних від нього заходів по запобіганню заподіяння шкоди автомобілю; не довів наявність складу цивільного правопорушення у відповідача. Вказує, що відповідач є балансоутримувачем будівлі за адресою АДРЕСА_1 , але не є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та балансоутримувачем зелених насаджень на землі загального користування. Стверджує, що відповідач є неналежним відповідачем по справі.
26.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача вих.№200421-69232/к від 20.04.2021.
Ухвалою суду від 27.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 25.05.2021.
28.04.2021 до суду від відповідача надійшла заява від 28.04.2021 про долучення до матеріалів справи доказів направлення заперечення на адресу позивача з описом вкладення (а.с.187-189).
11.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача вих.№070521-69719/к від 07.05.2021.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 26.05.2021 не забезпечив.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 194).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
02.12.2019 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Арсенал Страхування” (далі - ПАТ “СК “Арсенал Страхування”) (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту “ALL RISKS” №584/19-Тз/М (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортом засобом (далі - ТЗ) та іншим майном, визначеними у розділах 5, 7 Договору (р. 4 Договору).
У відповідності до р. 5 Договору, інформація про ТЗ: тип - В2; марка, модель - Mazda CX-5; реєстраційний номер - НОМЕР_1 ; реєстр. свідоцтво (серія, номер) - НОМЕР_2 ; номер кузова (шасі) - НОМЕР_3 ; рік випуску - 2019 рік; колір - червоний.
Загальна страхова сума становить 700000,0 грн. (п. 10.1 р. 10 Договору).
У відповідності до п. 12.3 р. 12 Договору, безумовна франшиза внаслідок інших подій становить 0,5 % від загальної страхової суми згідно п. 10.1 Договору.
За умовами цього Договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості (п. 22.1 р. 22 Договору).
У відповідності до р. 16 Договору, строк дії Договору становить 2 роки з 02.12.2019 по 01.12.2021.
25.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ “СК “Арсенал Страхування” з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 65).
06.03.2020 ПАТ “СК “Арсенал Страхування” складено страховий акт №006.01118320-1 за договором страхування №584/19-Тз/М від 02.12.2019, сума страхового відшкодування становить 119317,79 грн. (а.с. 69).
Крім того, матеріли справи містять розрахунок страхового відшкодування (а.с. 70).
Позивачем також надано суду копію платіжного доручення №12656492 від 04.03.2020, відповідно до якого позивач перерахував ТОВ “Легіон Авто” грошові кошти в сумі 119317,79 грн.; із призначенням платежу: “Страх. Виплата ОСОБА_1 , Акт №006.01118320-1, від 03.03.2020р. зг. рах. №ЛЕГ-000179 від 26.02.2020р. в т.ч. ПДВ” (а.с. 71).
Матеріали справи містять лист Інгульського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №3633/51-2020 від 25.02.2020, в якому зазначено, що за заявою ОСОБА_2 зареєстрованою в Інгульському ВП ГУНП в Миколаївській області ЄО №4279 від 24.02.2020, в якій останній просить зафіксувати факт пошкодження автомобіля Mazda CX-5, д/н НОМЕР_1 , який знаходився біля будинку АДРЕСА_1 , пошкодження у вигляді вм'ятин на даху, та бампері, які виникли в результаті падіння дерева внаслідок непогоди, проведено ретельну перевірку, в ході якої було прийнято рішення про припинення подальшого розгляду у зв'язку з відсутністю складу злочину, оскільки сума збитку є недостатньою для відкриття кримінального провадження за ч.1 ст. 194 КК України (а.с. 67).
Відповідно до відповіді № 616/04.01-18 від 03.06.2020 адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, наданої на інформаційний запит адвоката ПрАТ «СК «Арсенал Стахування», в адміністрації Інгульського району відсутня інформація стосовно комунального підприємства, на яке покладено обов'язок щодо контролю за станом зелених насаджень по АДРЕСА_1 , та хто є балансоутримувачем дерева, зображеного на фото; усі дерева знаходяться на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 , який обслуговує ПАТ Будівельна фірма Миколаївбуд (а.с. 68).
06.08.2020 позивач звернувся до відповідача з досудовою претензією № 060820-61723К на суму 119317,79 грн. (а.с. 83-84).
В обґрунтування досудової претензії позивач зазначає, що між ПАТ “СК “Арсенал Страхування” та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 584/19-Тз/М від 02.12.2019, згідно якого ПАТ “СК “Арсенал Страхування” взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Mazda CX-5, д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП; 24.02.2020 в м. Миколаєві, ОСОБА_1 виявив пошкодження автомобіля марки Mazda CX-5, д/н НОМЕР_1 , в результаті падіння гілки дерева на дах автомобіля. В результаті даної пригоди автомобілю було заподіяно механічних пошкоджень, а власнику автомобіля, ОСОБА_1 - матеріальний збиток.
У відповіді № 68/01-8 від 12.08.2020 на досудову претензію ПАТ “БФ “Миколаївбуд” зазначає, що претензія страхової компанії про сплату 119317,79 грн. в порядку регресу повертається без розгляду, у зв'язку, з відсутністю: у доданій заяві про настання події доказів знаходження дерева, з якого впала гілка під час пориву вітру та пошкодження автомобіля, на відведеній ПАТ “БФ “Миколаївбуд” земельній ділянці для обслуговування будівлі по АДРЕСА_1 ; висновку компетентного органу, що гілка з дерева впала на автомобіль по причині його недогляду балансоутримувачем; доказів страхового рахунку № ЛЕГ-000179 від 26.02.2020 на ремонт автомобіля чи виплати страхового відшкодування за договором (а.с. 85).
Позивач зазначає, що оскільки ПрАТ «БФ «Миколаївбуд» є балансоутримувачем будинку біля якого росло дерево, яке пошкодило застрахований транспортний засіб, тому обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Благоустрій населених пунктів передбачає: розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів, організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення (ст. 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Згідно п. 9 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до п.п. 10 п. 1 ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягуються особи, зокрема, винні у неналежному утриманні об'єктів благоустрою.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території, а елементами благоустрою є, зокрема, зелені насадження на прибудинкових територіях.
Відповідно до ст. 25 та ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Рішенням Миколаївської міської ради від 16 травня 2013 року №28/10 ( з подальшими змінами та доповненнями) затверджено «Правила благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві».
Відповідно до п. 3.1. Правил, утримання зелених насаджень міста всіма балансоутримувачами та користувачами здійснюється відповідно до Правил, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Пункт 3.3. Правил передбачає, що охорона, утримання та відновлення зелених насаджень, а також видалення дерев на об'єктах благоустрою за рахунок бюджетних коштів виконується балансоутримувачем чи спеціалізованим підприємством на умовах договору з останнім, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування, згідно з чинним законодавством - за рахунок коштів їх власників, власними силами або відповідно до укладеної угоди зі спеціалізованими підприємствами згідно з нормативами, затвердженими у встановленому порядку. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:
- на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів;
- на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, підприємства, організації;
- на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, і прилеглих територіях до них - забудовники чи власники цих територій;
- на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Згідно Закону від 14.05.2015 № 417-111 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п.4 ч.1 ст.1 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного Кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим їм фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У ст. 1166 Цивільного кодексу України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за завдану шкоду та підстави її виникнення. Так для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
а) наявність шкоди, яка полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, або у зменшенні майнової сфери потерпілого;
б) протиправна поведінка (дія, бездіяльність) заподіювача шкоди, що означає порушення особою вимог правової норми;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
г) вина, яка може проявлятись у формі умислу та/або необережності.
Чинним законодавством України встановлено, що підставою для відшкодування завданої майнової шкоди є протиправна діяльність (бездіяльність) заподіювача шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
У позовній заяві зазначено, що 24.02.2020 в м. Миколаїв по вул. Миколаївська, 15, ОСОБА_1 виявив пошкодження застрахованого автомобіля марки “Маzda СХ-5”, д/н НОМЕР_1 , в результаті падіння гілки дерева на дах автомобіля. В результаті даної пригоди автомобілю марки “Маzda СХ-5”, д/н НОМЕР_1 , було заподіяно механічних пошкоджень, а власнику автомобіля, ОСОБА_1 - матеріальний збиток. Позивач відповідно до умов укладеного з ОСОБА_1 договору страхування №584/19-Тз/М від 02.12.2019 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 119317,79 грн., які і просить стягнути з відповідача в порядку регресу, оскільки відповідно до листа Миколаївської міської ради адміністрації Інгульського району №616/04.01-18 від 03.06.2020, усі дерева, які знаходяться на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 , обслуговуються ПАТ “Будівельна фірма “Миколаївбуд”.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначається, що землі під гуртожитком №15 зі сторони вулиці Миколаївської в постійному користуванні відповідача згідно Державного акта І-МК № 000333 не знаходяться. Згідно експлікації земельних угідь, креслення меж контурів угідь в розрізі землекористування, для обслуговування гуртожитку по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 2338 кв. м., у тому числі 1365 кв. м є прибудинковою територією позаду будівлі. Дерево, яке пошкодило застрахований автомобіль, на цій прибудинковій території відповідача не знаходилося; відповідач не є порушником пункту 3.3 розділу 3 «Організація утримання зелених насаджень на території міста» Правил благоустрою, затверджених рішенням Миколаївської міської ради № 12/21 від 19.04.07 зі змінами на 24.02.2020. Земля від А до Б зі сторони вулиці Миколаївська на плані, що доданий, за описом меж відноситься до земель загального користування, зелені насадження на цій земельній ділянці знаходяться на обслуговуванні комунальної служби міста і конкретно комунальної служби Інгульського району. Згідно п. 3.1 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 16.05.2013 р. № 28/10 "Утримання зелених насаджень міста всіма балансоутримувачами та користувачами здійснюється відповідно до Правил, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства». Вказує, що позивач рішення відносно обов'язків ПрАТ «Миколаївбуд» по догляду за земельною ділянкою та деревами по вул. Миколаївській суду не надав. Зазначає, що відповідач не є балансоутримувачем дерева, а значить не є належним відповідачем по справі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 28.02.2014 № 208 затверджено перелік об'єктів благоустрою м. Миколаєва, що фінансуються з міського бюджету, організацію та забезпечення догляду та санітарного стану яких здійснюють адміністрації районів Миколаївської міської ради. Згідно вказаного переліку забезпечення догляду та санітарного стану об'єктів благоустрою м. Миколаєва (знесення, кронування та санітарна обрізка зелених насаджень, розташованих на територіях загального користування приватного сектору, відомчого житлового фонду, житлових будинків комунальної власності), зокрема, вул. Миколаївська, закріплена за Адміністрацією Ленінського району Миколаївської міської ради.
З листа адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради ( № 616/04.01-18 від 03.06.2020) вбачається, що дерева, які знаходяться на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 обслуговує ПАТ Будівельна фірма Миколаївбуд, разом з цим зазначено, що інформація стосовно комунального підприємства, на яке покладено обов'язок щодо контролю за станом зелених насаджень по АДРЕСА_1 , та хто є балансоутримувачем дерева, відсутня.
Також судом встановлено, що землі під гуртожитком №15 зі сторони вулиці Миколаївської в постійному користуванні відповідача не знаходяться. Згідно експлікації земельних угідь, креслення меж контурів угідь в розрізі землекористування, для обслуговування гуртожитку по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 2338 кв. м., у тому числі 1365 кв. м є прибудинковою територією позаду будівлі. Земля від А до Б зі сторони вулиці Миколаївська, згідно доданої схеми (а.с.117), за описом меж відноситься до земель загального користування. Вказане підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи (державний акт на право постійного користування землею серія І-МК №000333; план зовнішніх меж землекористування (а.с.111-117).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не є користувачем земельної ділянки та балансоутримувачем зелених насаджень на земельній ділянці комунальної власності загального користування по АДРЕСА_1 , а тому не є належним відповідачем у даній справі.
Окрім того, відповідачем зазначено, що в позовних матеріалах відсутній висновок компетентного органу як доказ того, що гілка з дерева впала на автомобіль внаслідок неналежного утримання балансоутримувачем дерева. Вказує, що це дерево не було визнано аварійним під час щорічних обстежень зелених насаджень інспекцією з охорони навколишнього природного середовища. Оскільки дерево знаходилось поза зоною відведення земельної ділянки відповідачу в постійне користування, не передане для утримання по акту, та звертатись щодо оцінки якісного стану дерева згідно п.1 Порядку, затвердженого рішенням виконкому Миколаївської міської ради 847 від 27.02.2009, не передбачалось; приписів по його обрізанню не видавалось. Зазначає, що дерево було вивернуто з коренем в результаті стихійного лиха - сильних поривів вітру та впало на інше дерево, поближче до автодороги по вул. Миколаївська, гілка з якого пошкодила дах автомобіля та страхове відшкодування виплачене не по факту ДТП, а у зв'язку з пошкодженням його внаслідок інших подій.
За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, вказаними у листі від 09.02.2021 № 9913-05/08-82, за спостереженнями авіаметеорологічної станції Миколаїв 24.02.2020 спостерігався сильний північно-західний вітер, максимальна швидкість якого досягала 32 км/год (стихійне метеорологічне явище ІІ рівня небезпечності, помаранчевий).
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки (бездіяльності). Разом з тим, за відсутності хоча б одного з усіх елементів складу - відповідальність не настає.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не доведено факту заподіяння шкоди діями (бездіяльністю) відповідача, вини відповідача у неналежному утриманні об'єктів благоустрою та протиправності його дій (бездіяльності), безпосереднього причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та спричиненою шкодою у зв'язку з падінням гілки дерева, яка за твердженнями позивача спричинила пошкодження автомобіля. Тобто позивачем не обґрунтовано та не доведено належним чином складу всіх елементів для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, у зв'язку з чим суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи положення ч. 1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” у рішенні від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України” у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 141, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” - відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2021 після виходу судді з відпустки.
Суддя Н.О. Семенчук