ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.06.2021Справа № 910/5255/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/5255/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромтрейд» (код 42915115; 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34, літера Б)
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5)
про стягнення заборгованості у розмірі 231 342,24 грн.
без виклику учасників справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпромтрейд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 231 342,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
05.05.2021 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ «Українська залізниця» заперечує проти задоволення позову. Зокрема, ураховуючи, що строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару з урахуванням суми ПДВ в договорі не встановлено, відповідно у відповідача не виник обов'язок щодо сплати суми поставки по Договору.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та письмові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромтрейд» та AT «Українська залізниця» (Відповідач, Замовник) укладено Договір поставки УЗ/ЦБМЕС-19995-Ю (надалі за текстом - Договір), за умовами якого:
- п.1.1, ПОСТАЧАЛЬНИК передає у власність ЗАМОВНИКА, а ЗАМОВНИК оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. ПОСТАЧАЛЬНИК передає у власність ЗАМОВНИКА товар на умовах, зазначених в договорі;
- п.1.2, Найменування товару: Запасні частини для до автомобільної та автотракторної техніки;
- п. 3.1, Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору;
Згідно Специфікації № 1 (Додаток № 1) до даного Договору Товаром є запасні частини для автомобільної та автотракторної техніки загальною вартістю 222 552,00 грн.
- п.5.8., Представник ЗАМОВНИКА при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку - фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику ПОСТАЧАЛЬНИКА довіреність, що підтверджує право представника на отримання даної партії товару.
- п. 6.4, Загальна сума по Договору 222 552,00 грн.;
- п. 7.1, Розрахунок за поставлений товар здійснюється Замовником протягом 30 банківських днів з дати поставки Товару, але не раніше дати реєстрації постачальником податкової накладної/розрахунку коригування з операцій по виконанню робіт, які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки;
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним.
Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було виконане зобов'язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 222 552,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Зокрема, на підставі видаткової накладної № 217 від 28.12.2019 року, Постачальник поставив в адресу Замовника запасні частини для автомобільної та автотракторної техніки загальною вартістю 222 552,00 грн.
Згідно Рахунку на оплату по замовленню № 227 від 28.12.2019 року, Постачальником було пред'явлено до сплати Замовнику вартість за поставлений Товар в сумі 222 552,00 грн.
Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов'язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар.
Незважаючи на прийняття товару, Покупцем не виконано в повному обсязі обов'язку по оплаті за поставлений товар, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 222 552,00 грн., яку і просить стягнути Позивач.
Позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 222 552,00 грн. є обґрунтованою, такою, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а тому підлягає задоволенню.
Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача щодо ненастання строку виконання зобов'язання, оскільки, наявність/відсутність у Відповідача можливості розпорядження податковим кредитом не стосується господарських відносин, що склалися на підставі укладеного між сторонами спору Договору, і не є підставою для ухилення від виконання господарського зобов'язання з оплати поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем товару.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в силу наведеної норми, Відповідач для належного виконання свого обов'язку щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, не позбавлений права в тому числі самостійно отримати інформацію щодо зареєстрованих позивачем податкових накладних, оформлених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 221,99 грн. 3% річних та 8 568,25 грн. інфляційних втрат.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому вимоги в частині стягнення 221,99 грн. 3% річних та 8 568,25 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромтрейд» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості у розмірі 231 342,24 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромтрейд» (код 42915115; 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34, літера Б) 222 552,00 (двісті двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. основної заборгованості, 221,99 (двісті двадцять одну) грн. 3% річних та 8 568,25 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. інфляційних втрат та 3 470,14 (три тисячі чотириста сімдесят) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.06.2021
Суддя І.Д. Курдельчук