ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/291/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикапаттяобленерго"
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 41160 грн 69 к., з яких: 39708 грн 34 к. заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 941 грн 92 к. % річних, 510 грн 43 к. інфляційних втрат,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 .
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Суть спору.
ПрАТ "Прикапаттяобленерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 41160 грн 69 к., з яких: 39708 грн 34 к. заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 941 грн 92 к. % річних, 510 грн 43 к. інфляційних втрат.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 09.04.2021 суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, доказів сплати судового збору в сумі 270 грн 00 к. та доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками (фіскальний чек, опис вкладення в лист).
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 19.04.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 14.05.2021.
14.05.2021 до суду від відповідача надійшла заява (у порядку ст. 231 ГПК України) б/н від 12.05.2021 (вх. № 7598/21), в якій останній просить закрити провадження у справі. Мотивуючи заяву відповідач вказує на той факт, що спір не підлягає розгляду у господарському судочинстві, оскільки відповідач - ОСОБА_1 припинила свою господарську діяльність.
14.05.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 15.06.2021, про що постановив протокольну ухвалу від 14.05.2021. Про дату та час розгляду справи сторони повідомлені відповідними ухвалами-повідомленнями.
Явка представників сторін в судове засідання свідчить про належне їх повідомлення про дату та час розгляду справи.
В судовому засіданні 15.06.2021 представник відповідача подав суду клопотання б/н від 15.06.2021 (вх. № 9676/21), в якому останній просить витребувати у позивача договір № 260193с від 13.08.2019 про спільне використання технологічних електричних мереж, згідно якого позивач використовує електромережі відповідача для надання житлових будинків в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що спричинило утворення так званого боргу за реактивну електроенергію та трьохсторонній договір між позивачем, відповідачем та споживачами в особі ОСББ "Мазепи, 81", "Мазепи, 79 б". Крім того, у клопотанні відповідач просить поновити строк для задоволення клопотання, враховуючи що копію позовної заяви та документів, які додані до заяви ОСОБА_1 не отримувала.
Представник позивача проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечив з таких підстав: відповідач самостійно не вчиняв дій для отримання таких доказів; докази, які просить витребувати відповідач не входять до предмета доказування у цій справі.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів залишає його без задоволення враховуючи таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В порушення вимог наведеної норми закону відповідач не вказав на заходи, яких вжив для отримання цього доказу самостійно, не подав доказів вжиття таких заходів та не навів причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, відповідач не довів суду неможливість подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього. Факт того, що відповідач не отримав позовної заяви та доданих до неї документів не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів в даному випадку, оскільки матеріали справи підтверджують протилежне.
Докази направлення копій позовної заяви з додатками відповідачу наявні в матеріалах справи, крім того, 07.05.2021 представник відповідача скористався правом на ознайомлення з матеріалами справи.
Що стосується поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі суд зазначає таке.
В судовому засіданні 15.06.2021 представник відповідача підтримав заяву, представник позивача - заперечив.
Так, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
З аналізу вказаних норм права вбачається, що фізичні особи, які на час пред'явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.
Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1973 від 04.10.2012, який укладено з ОСОБА_1 , як з фізичною особою-підприємцем.
На момент укладення договору ОСОБА_1 була зареєстрована, як фізична особа-підприємець.
Господарська діяльність ОСОБА_1 припинена 04.02.2020, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За наведених обставин, суд вважає, що позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП не припинилися.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Великої палати Верховного Суду: від 04.03.2020 у справі № 299/451/19, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
З урахуванням наведеного в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
Позиції сторін щодо позову.
Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли з відносин надання послуг з перетікання реактивної енергії, в частині проведення оплати за надані послуги. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано % річних та інфляційні втрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав на те, що 04.02.2020 ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність, наполягав на тому, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, звернув увагу суду на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2021 у справі № 909/291/21, якою відмовлено ПАТ "Прикарпаттяобленерго" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за договором про надання послуг з розподілу електроенергії за період з травня 2019 до липня 2020 року, з тих підстав, що така вимога не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки боржниця у цей період вже не була фізичною особою-підприємцем.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (постачальник) та підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії від 04.10.2012 № 1973, який діяв до 03.06.2019.
28.12.2012 між тими ж сторонами укладений додатковий правочин про зміни до договору про постачання електричної енергії № 1973 від 04.10.2012, згідно якого сторони змінили порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії
З урахуванням змін сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду постачальник надсилає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії (п. 18 додатку № 11 до договору про постачання електричної енергії № 1973 від 04.10.2012).
03.06.2019 між АТ "Прикарпаттяобленерго" (оператор системи розподілу) та підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно з п. п. 2 п. 7.1 договору оператор системи розподілу має право на отримання від споживача своєчасної плати за послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії визначеної у відповідності до додатку № 10 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" до цього договору.
Пунктом 12.8 договору визначено, що невід'ємною його частиною для непобутового споживача є додаток № 10 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
27.06.2019 між АТ "Прикарпаттяобленерго" та підприємцем ОСОБА_1 укладений додатковий правочин № 1 про зміни і доповнення до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2601973, яким доповнено договір споживача про надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії додатком № 10 що стосується порядку розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.
Згідно з п. 15 додатку № 10 до договору за підсумками розрахункового періоду оператор системи розподілу надає (надсилає) споживачу розрахункові документи на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії. Оплата рахунків з надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на протязі 5 операційних днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
02.09.2020 АТ "Прикарпаттяобленерго" на адресу ОСОБА_1 направило рахунок за послугу з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період: травень 2019 року - липень 2020 року на суму 31216 грн 40 к.
03.09.2020 ОСОБА_1 отримала вказаний вище рахунок, проте не оплатила його.
01.02.2021 АТ "Прикарпаттяобленерго" на адресу ОСОБА_1 направило рахунок за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період: серпень 2020 року - грудень 2020 року на суму 7591 грн 52 к.
З огляду на акт прийому-передачі повернення відправлення від 04.02.2021 ОСОБА_1 не отримала вказаний рахунок.
09.03.2021 АТ "Прикарпаттяобленерго" на адресу ОСОБА_1 направило рахунок за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період: серпень 2020 року - лютий 2021 року на суму 8491 грн 94 к., а також 941 грн 92 к. % річних та інфляційні збитки в сумі 510 грн 43 к.
26.03.2021 ОСОБА_1 відмовилася від отримання рахунку за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період: серпень 2020 року - лютий 2021 року, що підтверджується довідкою Укрпошти від 26.03.2021.
За надані позивачем послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період: серпень 2020 року - лютий 2021 року відповідач не оплатив.
У п. 8.5 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком № 4 до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо оператору системи розподілу, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, 10% річних та інфляційні збитки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.5 договору, відповідачу нараховано 941 грн 92 к. - % річних, 510 грн 43 к. - інфляційних втрат, за період прострочення з 01.05.2019 до 28.02.2021.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" є оператором системи у розумінні п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджених НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (Правил).
Згідно з п. 2.1.5 Правил договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до п. 2.1.7 Правил фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Так, АТ "Прикарпаттяобленерго" (оператор системи розподілу) та підприємець ОСОБА_1 (споживач) підписавши 03.06.2019 заявку-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії уклали договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивач надав, а відповідач отримав послуги з перетікання реактивної енергії, рахунки на оплату позивач направив на адресу відповідача. Рахунок за травень 2019 року - липень 2020 року на суму 31216 грн 40 к. відповідач отримав 03.09.2020, відтак останнім днем строку оплати у відповідності до п. 15 додатку № 10 до договору слід вважати 10.09.20209; рахунок на оплату за серпень 2020 року - лютий 2021 року на суму 8491 грн 27 к. відповідач відмовився отримати 26.03.2021, відтак останнім днем строку оплати у відповідності до п. 15 додатку № 10 до договору слід вважати 02.04.2021.
Відповідач не розрахувався за надані послуги у визначені договором строки, борг становить 39708 грн 34 к. Протилежного відповідач суду не довів.
Вимоги щодо стягнення основного боргу за перетікання реактивної енергії суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
У договорі сторони погодили інший відсоток річних, які повинен сплатити боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, ніж той, що передбачено законом.
Перевіряючи правильність розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивач не звернув увагу на те, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено зі 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 за № 52/30).
Суд самостійно здійснив перерахунок % річних та інфляційних втрат, обмеживши нарахування строком вказаним у позовній заяві, а саме 28.02.2021. Перший день прострочення визначено з урахуванням дати отримання рахунків та строку встановленого умовами договору для добровільного його виконання в частині проведення оплати.
Як наслідок % річних за період з 12.09.2020 до 28.02.2021 становлять 1451 грн 32 к.; інфляційні втрати за період з вересня 2020 року до лютого 2021 року - 1919 грн 72 к.
Зважаючи на те, що суд не вправі виходити за межі заявлених вимог, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача % річних та інфляційні втрати в сумах, заявлених до стягнення позивачем.
Додатково суд зазначає, що згідно зі ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Приписами ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Положеннями ст. 52 ЦК України визначено, що фізична особа підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Висновок суду.
В контексті наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судовий збір в сумі 2270 грн 00 к. слід покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача повідомив суд про намір подати докази на підтвердження витрат на правову допомогу у строки встановлені процесуальним законом.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Прикапаттяобленерго" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 41160 грн 69 к., з яких: 39708 грн 34 к. заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 941 грн 92 к. % річних, 510 грн 43 к. інфляційних втрат - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикапаттяобленерго" (вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 00131564) заборгованість в сумі 41160 (сорок одна тисяча сто шістдесят) грн 69 к., з яких: 39708 (тридцять дев'ять тисяч сімсот вісім) грн 34 к. заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 941 (дев'ятсот сорок одна) грн 92 к. % річних, 510 (п'ятсот десять) грн 43 к. інфляційні втрати та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 22.06.2021.
Суддя Т. В. Стефанів