номер провадження справи 33/43/21
15.06.2021 Справа № 908/1132/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1132/21
за позовом: Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, буд. 100)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремова стрічка" (14020, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 246А)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
23.04.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 30.03.2021) Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремова стрічка" про стягнення 100186,19 грн. заборгованості станом на 23.03.2021 за договором оренди нерухомості № 06_17_18_07 від 01.06.2017.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 23.04.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1132/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2021 суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/1132/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/43/21, судове засідання призначено на 25.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2021.
У судове засідання 15.06.2021 представники сторін не з'явилися.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У судовому засіданні 15.06.2021 справу розглянуто, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомості № 06_17_18_07 від 01.06.2017, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 100186,19 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, умовами договору оренди нерухомості № 06_17_18_07 від 01.06.2017.
Представник позивача у судове засідання 15.06.2021 не з'явився. Згідно з клопотанням, що надійшло до суду 03.06.2021, просив провести судове засідання у відсутність представника позивача, позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, обґрунтованого відзиву на позов не подав. Про розгляд справи у господарському суді повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 14020, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 246А. Ухвали від 28.04.2021 та від 25.05.2021, направлені судом відповідачу, повернуті до суду з відміткою поштового відділення зв'язку про відсутність адресату.
Ухвала суду від 25.05.2021 також була розміщена у мережі Інтернет на сайті «Судова влада України».
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17 викладений правовий висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у дійсній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та отримати копії ухвал на поштовому відділенні зв'язку.
Судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, у даній справі ТОВ "Кремова стрічка" є відповідачем, однак ним не вживалися заходи, спрямовані на те, щоб дізнатись про стан відомого судового провадження, що й призвело до нез'явлення його представника у судові засідання.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, обмежений строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комтес - ХХІ» (код ЄДРПОУ: 31075689) (орендар) був укладений договір оренди нерухомості № 06_17_18_07.
Договором про внесення змін № 3 від 15.10.2019, сторони визначили, що з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» (позивач) став стороною у договорах та угодах, укладених АТ «Укрсоцбанк»; усі інші умови договору залишаються без змін і сторони підтвердили свої зобов'язання по ньому.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи з кодом ЄДРПОУ: 31075689 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремова стрічка» 03.08.2020 відбулася державна реєстрація змін щодо повного найменування юридичної особи.
Згідно з п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він
присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
За умовами договору (п. 2.1 договору) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) на передбачений умовами договору строк оренди нежитлову будівлю, основні параметри якої погоджені та наведені у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з додатком № 1 в оренду передається нерухоме майно (приміщення площею 200,4 кв.м) за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України (Незалежної України), 62, прим. 14, буд. 55, загальною площею 290,9 кв.м; мета оренди - офісні приміщення; день початку оренди - 01.06.2017; день закінчення оренди - 31.05.2018.
Приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання № 1, що підписується уповноваженими представниками сторін (п. 3.1 договору).
Орендоване приміщення було передано в оренду позивачем відповідачу на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення (№ 1) від 01.06.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Додатковою угодою № 1 від 31.05.2018 сторони визначили днем закінчення оренди - 31.05.2019. Додатковою угодою № 2 від 31.05.2019 сторони визначили днем закінчення оренди - 30.04.2020.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою договір оренди нерухомості від 01.06.2017 № 06_17_18_07, укладений між сторонами, є договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 6.2 договору (у редакції додаткової годи № 2 від 31.05.2019) орендна плата за один календарний місяць складає 14000,00 грн., у т.ч. ПДВ. З метою коригування орендної плати, визначеної у п. 6.2 цього договору, у разі, якщо під час дії цього договору у відповідному місяці індекс інфляції буде становити більше 100%, то орендна плата за користування об'єктом оренди за наступний місяць автоматично збільшується пропорційно до збільшення рівня інфляції без укладення відповідної додаткової угоди.
Відповідно до п. 6.6 договору внесення орендних платежів проводиться щомісячно до 25 числа кожного місяця за поточний місяць оренди шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.
До орендної плати за договором не входять платежі за фактично спожиті комунальні послуги (п. 6.3). Плата за фактично спожиті комунальні послуги за своєю сутністю не є оплатою поставки послуг від орендодавця орендарю, а являє собою відшкодування (компенсацію) орендарем своєї частки у витратах орендодавця по сплаті відповідних послуг. Такі платежі здійснюються протягом 20 днів після закінчення поточного розрахункового місяця на підставі показань відповідних лічильників (вода, електроенергія) або розрахунковим методом пропорційно до займаної площі орендованого приміщення (тепло) та згідно з діючими тарифами. Зазначені кошти сплачуються орендарем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця (пп. 6.3.2).
Відповідно до пп. 6.3.4 аналогічно до компенсації витрат на опалення здійснюється компенсація плати за землю, податку на нерухомість та інших встановлених нормативно подібних податків, зборів та обов'язкових платежів тобто розрахунковим методом пропорційно до займаної площі орендованого приміщення. Зазначені кошти сплачуються орендарем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця.
Згідно з п. 6.9 внесений орендарем гарантійний платіж використовується як орендна плата за останній місяць оренди, при цьому сума орендної плати, не покрита гарантійним платежем, підлягає оплаті у загальному порядку, передбаченому цим договором.
Орендар відповідно до пп. 7.2.2 зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші, передбачені цим договором, платежі.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем були виписані рахунки-фактури:
№ АБУ-04/419 від 20.01.2021 на суму 21112,00 грн. (за оренду за березень 2020 - 14000,00 грн., за оренду за квітень 2020 - 7112,00 грн.).;
№ АБУ/ком-042020 від 20.01.2021 на суму 25521,63 грн. (відшкодування комунальних послуг, борг склав 18943,51 грн., у матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, згідно яких позивач сплачував комунальні послуги);
№ АБУ-подат/2020 від 20.01.2021 на суму 1183,12 грн. (відшкодування податку на нерухомість, у матеріалах справи наявні копії меморіальних ордерів, згідно яких позивач сплачував податок на нерухомість).
Позивач зазначив, що гарантійним платежем частково погашено за квітень 7000,00 грн. боргу з орендної плати, відповідно до меморіального ордеру № 8678865 від 19.01.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Позивач направив відповідачу лист від 25.01.2021 щодо погашення заборгованості за договором, до якого долучив вказані рахунки-фактури. Направлення листа підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист від 25.01.2021.
Доказів оплати вказаних рахунків матеріали дійсної справи не містять та сторонами не подані.
Заборгованість з орендної плати складає 21112,00 грн., заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг складає 18943,51 грн., заборгованість з компенсації податку на нерухомість складає 1183,12 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Відповідно до п. 11.2 договору у разі прострочення строку внесення орендної плати та інших платежів, що встановлені договором, на строк більше 6 місяців, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця подвійну суму простроченої (не сплаченої) заборгованості.
На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував 56224,00 грн. подвійної суми простроченої (не сплаченої) заборгованості за оренду, яка стягується з відповідача на користь позивача на підставі наведених вище норм законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно розрахунку позивача нараховано 3% річних на заборгованість з орендної плати за березень та квітень 2020 за загальний період із 26.03.2020 по 26.03.2021.
Розрахунок позивача є правильним, із відповідача на користь позивача стягується 769,63 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати.
Інфляційні втрати на заборгованість з орендної плати нараховані за загальний період з квітня 2020 по лютий 2021.
Розрахунок позивача є правильним, із відповідача на користь позивача стягується 1680,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з орендної плати.
Згідно розрахунку позивача нараховано 3% річних на заборгованість з компенсації комунальних платежів за загальний період із 01.02.2021 по 26.03.2021 та інфляційні втрати за лютий 2021.
Розрахунок позивача є правильним, із відповідача на користь позивача стягується 84,08 грн. 3% річних та 189,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з компенсації комунальних платежів.
Підсумовуючи усе вищенаведене, загальна сума заборгованості склала 100186,19 грн.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач доказів погашення суми заборгованості суду не подав, проти позову не заперечив, контррозрахунку заборгованості до суду не надійшло, своїм процесуальним правом відповідач на участь у судовому засіданні не скористався.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремова стрічка" (14020, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 246А, код ЄДРПОУ 31075689) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) 100186 (сто тисяч сто вісімдесят шість) грн. 19 коп. заборгованості станом на 23.03.2021 за договором оренди нерухомості № 06_17_18_07 від 01.06.2017, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 22 червня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко