"22" червня 2021 р. Справа № 363/795/21
(заочне)
22 червня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Сергієнко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
25 лютого 2021 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 22 жовтня 2010 року між нею та відповідачем Центральним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї було укладено шлюб, актовий запис № 3278. Під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, оскільки кожен із них має різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства. Також вони втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки. Шлюбні відносини фактично припинилися з вересня 2017 року. Позивач переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі. Шлюб носить лише формальний характер, примирення з відповідачем неможливе. Сім'я фактично розпалась, у зв'язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні їхнього розлучення.
Ухвалою суду від 1 квітня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників провадження. Розгляд справи призначено на 12 травня 2021 року об 11:30.
12 травня 2021 року у судове засідання з'явилася позивач, проте, у зв'язку із неявкою відповідача,а також відсутністю доказів належного його повідомлення про судовий розгляд справи, судове засідання було відкладено на 22 червня 2021 року.
У призначене на 22 червня 2021 року судове засідання сторони не з'явилися. При цьому, від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовну заяву підтримую та просить задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Як убачається з конвертів, які містяться у матеріалах справи, копію ухвали Вишгородського суду Київської області від 1 квітня 2021 року про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками та повістку про виклик до суду, відповідачу за зареєстрованим місцем проживання не вручено з підстав -
«за закінченням терміну зберігання»; повістку про виклик до суду на 12 травня та
22 червня 2021 року - «за закінченням терміну зберігання». Про виклик до суду на 22 червня 2021 року відповідач повідомлялася шляхом розміщення оголошення про виклик його до суду на сайті Вишгородського районного суду та шляхом направлення смс-повідомлення про виклик його до суду, яке відповідно до довідки, яка міститься у матеріалах справи, йому доставлено 13 травня 2021 року. Таким чином, суд ужив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи письмову згоду позивача, на підставі статей 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 22 жовтня
2010 року, актовий запис № 3278.
Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначає позивач, під час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, оскільки кожен із них має різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства. Також вони втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки. Позивач не убачає можливим будь-яке подальше збереження шлюбу. Сім'я фактично розпалась, у зв'язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні їхнього розлучення.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня
1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно частиною третьою статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам позивача.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 908,00 гривень.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112, 114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 жовтня 2010 року Центральним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 3278.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплачений судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.П. Лукач