ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 червня 2021 року м. Київ № 640/1667/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних
ситуацій у місті Києві
до Київського національного університету технології і дизайну
про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського національного університету технології і дизайну (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень корпусу № 3 Київського національного університету технології і дизайну, розташованого за адресою: вул. Немировича-Данченка, 2 у Печерському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладання печаток на головний електрощит та вхідні двері корпусу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Розпорядженням від 29 березня 2021 року № 438 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи № 640/1667/20 було визначено суддю Аверкову В.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року прийнято адміністративну справу № 640/1667/20 до провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
На підставі наказу від 12 грудня 2019 року № 1063 «Про проведення позапланових перевірок», посвідчення від 19 грудня 2019 року № 7870 на проведення перевірки Київського національного університету технологій та дизайну проведено перевірку Київського національного університету технології і дизайну, за результатом якої складено акт від 27 грудня 2019 року № 994 про щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Як висновок перевірки встановлено наступні порушення:
розділ 4 пункту 1.8. Правила пожежної безпеки в Україні, далі ППБУ - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі всупереч вимогам ПУЕ та не проведено планово-попереджувальний ремонт електромережі в корпусах;
розділ 4 п.1.21 ППБУ- не проведено перевірку захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів корпусу № 4 у відповідності до ДСТУ Б В. 2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків та споруд, улаштування блискавкозахисту будівель та споруд»;
розділ 4 п.1.11 ППБУ - не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
розділ 4 п. 1.6 ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не викопано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в корпусах;
розділ 4 п. 1.17 ППБУ - в приміщенні комп'ютерного класу па 8-му поверсі корпусу № 4. в лабораторії корпусу № 1: в кабінеті № 3 корпусу № 7; столярному приміщенні корпусі № 2 допускається встановлення електророзеток, вимикачів на горючій основі без підкладання під них суцільного не горючого матеріалу;
розділ 3 п. 2.16 ППБУ - на вікнах допускається встановлення глухих грат в корпусі № 1,2 на 1-му поверсі;
розділ 3 П. 2.12 ППБУ - відсутні таблички з вказанням місць розташування ключів на дверях евакуаційних виходів з корпусів;
розділ 3 п. 2.30 ППБУ - на евакуаційних сходових клітинах в корпусах № 1.3 допускається розміщення приладів опалення на висоті менше 2.2 м;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - порушено вимоги п. 7.3.8 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: на шляху евакуації в корпусі № 1 допускається перепад висот, що має менше 3-х сходинок та відсутній пандус;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - двері на шляху евакуації з поверхів корпусу № 4 відкриваються не походу евакуації, що перешкоджають вільній евакуації людей з поверхів;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - в дверях евакуаційних виходів на сходову клітину з поверхів корпусу № 4 встановлено звичайне скло, а не армоване всупереч п. 10.2.9 ДБН В.2.2-9- 2019 «Громадські будинки та споруди»;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - на евакуаційних сходових клітинах корпусу № 4 відсутнє евакуаційне освітлення всупереч вимог п. 9.7.1: 9.7.2: 9.7.4 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту»;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - допускається горюче облицювання стін та шляху евакуації в коридорі корпусів № 1;3;4;
розділ 4 п. 1.18 ППБУ - допускається встановлення робочого місця (приміщення для охорони) на 1-му поверсі евакуаційної сходової клітини корпусу № 3;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - конструктивні й планувальні рішення евакуаційного виходу з приміщення не відповідають вимогам п. 7.3.7 ДБН В 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», а саме: ширина коридору на 2-му поверсі корпусу № 3 при розташуванні дверей з двох боків менше за ширину дверного полотна;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - порушено вимоги п. 7.3.5 ДБН В. 1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», а саме: коридори 1-го та підвального поверху корпусу № 1 не розділені протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки не менше 60 метрів;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - конструктивні й планувальні рішення евакуаційного виходу з приміщення не відповідають вимогам п. 8.3.3. п. 8.3.5 ДБН В.2.2-9-2019 «Громадські будинки та споруди», а саме: коридори 1-го та підвального поверхів корпус № 1.2 які не мають віконних отворі та природного освітлення не обладнане спеціальною системою димовидалення;
розділ 3 п. 2.5 ППБУ - дерев'яні конструкції горища корпусів № 1; 3: 6: 7, перекриття корпусів № 1; 2; 6; 7, сходові клітини навчальних корпусів № 1; 2; 6; 7 не оброблені вогнезахисною сумішшю;
розділ 3 п. 2.4 ППБУ - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (загальні коридори. Підсобці (складські приміщення) усіх корпусів не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом (не встановлені проходки для електричних кабелів та інженерного обладнання). який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення. що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;
розділ 3 п. 2.3, розділ 4 п.1.24 ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам п. 6.2, табл. 2 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», а саме: двері складських (підсобних) приміщень, електрощитових, лабораторій, двері, що ведуть до горищного простору корпусів не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - порушено вимоги п. 6.31; п. 6.32; п. 6.34 ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: огороджуючі конструкції ліфтових шахт в корпусі № 4 не виконані протипожежними, а саме перегородки 1-го типу, перекриття 3-го типу та протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості Е1 30 з сертифікатами відповідності;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - порушено вимоги п. 6.36 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: сходи, що ведуть до приміщень 1-го поверху з цокольного (підвального) поверху в корпусі № 1;3;4 не обладнані тамбур-шлюзом 1-го типу з підпором повітря під час пожежі;
розділ 3 п. 2.23 ППБУ - конструктивні й планувальні рішення евакуаційного виходу з приміщення не відповідають вимогам п. 9.3.5 ДБН В.2.2-9-2019 «Громадські будники та споруди», а саме: допускається влаштування робочого кабінету в торці коридорів па 1.4.8 поверхах корпус) №> 4, який закриває віконний проріз (освітлення коридору природнім світлом);
розділ 3 п. 2.37 ППБУ - допускається встановлення на шляху евакуації турнікети в корпусу № 1:4;
розділ 4 п. 1.18 ППБУ - допускається використання саморобних обігрівачів в приміщенні охорони зі сторони Печерської площі;
розділ 3 п. 2.32 ППБУ - порушено вимоги п. 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками «ВИХІД», які приєднані до мережі аварійного освітлення;
розділ 4 п. 1.1: 1.2 ППБУ - знаходиться в не робочому стані система димовидалення корпусу №4;
розділ 5 п. 1.2 ППБУ - порушено вимоги п. 7.1.1 додатку А ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;
розділ 5 п. 1.2 ППБУ - порушено вимоги п. 7.1.1 додатку А ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу 2-го типу;
розділ 4 п. 2.2 ППБУ - шафи пожежних кранів корпусу № 3:4: не відповідають вимогам установлених норм: пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987. IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
розділ 5 п. 2.3 ППБУ - не надано акти перевірок електрифікованих засувок, що повинні перевірятися не рідше двох разів па рік. а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;
розділ 5 п. 3.6 ППБУ - приміщення корпусу № 7 не забезпечене первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);
розділ IV п. 1.1 ППБУ - не проведено згідно вимог п. 1.1.4 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» перевірку діелектричних засобів захисту, якими оснащена електрошитова;
част. 5 ст.57 КЦЗУ - допускається заключення договорів оренди із суб'єктами господарювання без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки отримана в порядку виконання ПКМУ від 5 червня 2013 р. № 440.
В частині деяких порушень, позивачем надано у позові роз'яснення, зокрема:
допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі всупереч вимогам ПУЕ та не проведено планово-попереджувальний ремонт електромережі в корпусах - при використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей тим самим створюючи загрозу їх життю та/або здоров'ю;
не проведено перевірку захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів корпусу № 4 у відповідності до ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд» - захист від блискавок - комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, цілості будівель і споруд, обладнання та матеріалів від розрядів блискавки;
не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями - не підтверджено правильність виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в корпусах - при порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
в приміщенні комп'ютерного класу на 8-му поверсі корпусу № 4, в лабораторії корпусу № 1; в кабінеті № 3 корпусу № 7; столярному приміщенні корпусі № 2 допускається встановлення електророзеток, вимикачів на горючій основі без підкладання під них суцільного не горючого матеріалу - при прокладанні електричних проводів по горючій основі, призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей;
на вікнах допускається встановлення глухих грат в корпусі № 1, 2 на 1-му поверсі наявність даного порушення перешкоджає вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей;
двері на шляху евакуації з поверхів корпусу № 4 відкриваються не походу евакуації, що перешкоджають вільній евакуації людей з поверхів - дане порушення ускладнить та перешкодить вільній евакуації людей з приміщень під час пожежі;
на евакуаційних сходових клітинах корпусу № 4 відсутнє евакуаційне освітлення всупереч вимог п. 9.7.1; 9.7.2; 9.7.4 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» - відсутність евакуаційного освітлення призводить до затримки та невірного напрямку евакуації, людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
допускається горюче облицювання стін та шляху евакуації в коридорі корпусів № 1;3;4. - невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, все це створює загрозу життю та здоров'ю людей;
конструктивні й планувальні рішення евакуаційного виходу з приміщення не відповідають вимогам п. 8.3.3, п. 8.3.5 ДБН В.2.2-9-2019 «Громадські будинки та споруди», а саме: -коридори 1-го та підвального поверхів корпусу № 1,2 які не мають віконних отворі та природного освітлення не обладнане спеціальною системою димовидалення - наявність даного порушення унеможливлює випуск продуктів горіння а забезпечує їх концентрацію і розповсюдження у інші приміщення;
дерев'яні конструкції горища корпусів № 1; 3; 6; 7, перекриття корпусів № 1; 2; 6; 7, сходові клітини навчальних корпусів № 1; 2; 6; 7 не оброблені вогнезахисною сумішшю - наявність даного порушення створює умови швидкого розповсюдження вогню по території підприємства, та обвалу конструкцій у зв'язку з швидким горінням конструкцій та створить перешкоди для безпечної евакуації людей;
тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам п. 6.2, табл. 2 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», а саме: - двері складських (підсобних) приміщень, електрощитових, лабораторій, двері, що ведуть до горищного простору корпусів не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ ЗО з сертифікатами відповідності - при не відповідності нормованій межі вогнестійкості, можлива втрата цілісності та втрата тепло ізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
допускається встановлення на шляху евакуації турнікети в корпусу № 1; 4 - наявність даних порушень у разі надзвичайної ситуації створюватиме перешкоду для вільної евакуації людей;
порушено вимоги п. 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення», а саме:- евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками «ВИКІД», які приєднані до мережі аварійного освітлення - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі то оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщення використовуються спеціальні гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами («Пожежа», Вихід», тощо), піктограмиабо світлодіодне табло;
знаходиться в не робочому стані система димовидалення корпусу №4 - наявність даного порушення унеможливлює випуск продуктів горіння, забезпечить їх концентрацію і розповсюдження по всій території приміщення, що перешкодить швидкій евакуації людей, призведе до отруєння та збільшить час для гасіння пожежі у зв'язку із задимленням приміщення;
порушено вимоги її. 7.1.1 додатку А ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: - приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації - дане порушення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перс буватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;
порушено вимоги п. 7.1.1 додатку А (БН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу 2-го тип) - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі, оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей, або завдати значних матеріальних збитків;
приміщення корпусу № 7 не забезпечене первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) - відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
допускається підписання договорів оренди із суб'єктами господарювання без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки отримана в порядку виконання ПКМУ від 5 червня 2013 р. № 440 - наявність даного порушення вказує на те, що об'єкт розпочав свою господарську діяльність без дозвільних документів.
Як висновок, в акті від 27 грудня 2019 року № 994 зазначено, що вищезазначені порушення створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров'ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.
Звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов'язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб'єктів господарювання суб'єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.
Судом встановлено, що за наслідками перевірки відповідача позивач виявив порушення правил пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим на підставі статті 70 Кодексу цивільного захисту України заявлено цей позов.
Матеріали справи містять відзив від 25 лютого 2021 року, відповідно до якого відповідач стверджує про усунення більшості встановлених порушень, зокрема,
п. 1 акту перевірки, експлуатація тимчасових дільниць електромережі відповідає вимогам ПУЕ та проведено планово-попереджувальні ремонт електромережі в корпусах (копія фото та акт додано до матеріалів справи);
п. 4 акту перевірки, з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях: виконано згідно розділу 4 п. 1.6 ППБУ (копія фото та акт додані до матеріалів справи);
п. 7 акту перевірки, таблички з вказівками місць розташування ключів розташовані на дверях евакуаційних виходів з корпусів згідно розділу 3 п 2.12 ППБУ (копія фото додані до матеріалів справи);
п.8 акту перевірки, на евакуаційних сходових клітинах в корпусу № 3 прилади опалення - відсутні (демонтовані) (копія фото та акту додані до матеріалів справи);
п. 13 акту перевірки, горюче облицювання стін на шляху евакуації в коридорі корпусу № 3 демонтоване (копія фото та акту додані до матеріалів справи);
п. 14 акту перевірки, встановлене робоче місце (приміщення для охорони) на 1- му поверсі евакуаційної сходової клітини корпусу № 3 демонтоване (копія фото та акту додані до матеріалів справи);
п. 10 та 15 акту перевірки, ширина коридору на 2-му поверсі корпусу № 3 при розташуванні дверей з обох боків менше за ширину дверного полотна та двері на шляху евакуації з поверхів відкриваються не походу евакуації, що перешкоджають вільній евакуації людей з поверхів - відповідач звернувся з листом до підрядної організації для отримання коменційної пропозиції для укладання договору на усунення недоліків відповідно акту перевірки (копія листа з дефектним актом додані до матеріалів справи);
п. 26 акту перевірки, евакуаційні виходи обладнанні світовими показниками «Вихід» зеленого кольору на чорному фоні (копія фото додана до матеріалів);
п. 31 акту перевірки, не надано акт перевірки електрифікованих закупок, що повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній готовності - виконано (копія акту додана до матеріалів справи);
п. 32 акту перевірки, приміщення корпусу № 7 не забезпечене первинними засобами пожежогасіння - відповідно до наказу № 29 від 24.02.2016 року в навчальних корпусах № 6 та № 7 було припинено проведення занять та відключено від інженерних мереж та подачі опалення та води.
Відповідач зазначає, що оскільки останнім усунуто більшість порушень, підстави для вживання заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації є безпідставним.
В свою чергу, позивач зазначає, що вказані порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки відповідач у сфері цивільного захисту має обов'язок вживати комплексні заходи по забезпеченню пожежної безпеки.
Судом проаналізовано виявлені позивачем порушення в акті планової перевірки, а також в акті позапланової перевірки, який, насамперед, свідчить про усунення значної кількісті виявлених порушень, та зроблено висновок, що порушення розділу V глава 1 пункт 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30 грудня 2014 року № 1417, а саме відсутність у приміщеннях обладнання протипожежного захисту є суттєвим, створює загрозу життю та здоров'ю людей та потребує усунення.
Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов'язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.
Так, у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст.5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб'єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Суд приймає доводи позивача, що встановлені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що з 19 грудня 2019 року по 06 січня 2020 року провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майором служби цивільного захисту Басараб Яною Сергіївною, було проведено перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Під час проведеної перевірки, було виявлено порушення вимог законодавства, а саме: правил пожежної безпеки в Україні, про що було складено Акт планової перевірки додержання та виконання вимог пожежної безпеки № 994 від 27.12.2019 року (далі - Акт).
03 січня 2020 року позивачем було складено Припис від 03 січня 2020 року №1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та встановлено термін до 21.01.2020 року усунути виявлені порушення.
Під час проведеної першої перевірки, було виявлено 34 порушення вимог законодавства, а саме: правил пожежної безпеки в Україні, про що було складено Акт планової перевірки додержання та виконання вимог пожежної безпеки № 994 від 24 грудня 2019 року.
11 червня 2020 року Відповідач звернувся до позивача з проханням провести повторну перевірку.
29 жовтня 2020 року позивачем було проведено повторну позапланову перевірку, на підставі заяви Відповідача, та складено Акт від 29 жовтня 2020 року № 413 (далі - Акт № 413 від 29.10.2020 року) в якому зафіксовано 11 (одинадцять) порушень.
Як зазначає відповідач, із 11 встановлених Актом перевірки № 413 від 29.10.2020 року порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки станом на надання додаткових пояснень, усунув більшість порушень. А ті, які залишились, реальної загрози життю та здоров'ю громадян з урахуванням виявлених у ході повторної позапланової перевірки порушень вимог законодавства про який іде мова у Акті від 29.10.2020 року № 413 - не несуть.
Однак, позивачем подано до матеріалів справи акт складений за результатами проведеного нового планового заходу державного нагляду №108 від 22 лютого 2021 року із виявленими 16 порушеннями, перевірка здійснена на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 15 січня 2021 року № 30.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Однак, зі змісту акту складеного за результатами проведеного нового планового заходу державного нагляду №108 від 22.02.2021 року, що посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві, здійснено перевірку з інших питань, які не були предметом позовної заяви та первісної перевірки Акту №994 від 27.12. 2019 року.
Крім того, виявлені порушення Акту складеного за результатами проведеного нового планового заходу державного нагляду №108 від 22.02.2021 року дублюються з виявленими порушеннями 11 встановлених Актом перевірки № 413 від 29.10.2020 року порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідач звертає увагу, що із 16 встановлених актом № 108 від 22 лютого 2021 року порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки станом на надання додаткових пояснень, а саме 29.04.2021 року, усунуто 4 порушень, зокрема:
- п. 1 акту перевірки № 108 від 22.02.2021 року, допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі всупереч вимогам ПУЕ в приміщенні каб. 2 корпусу № 1, каб. 328 корпусу № 4. каб. 23. 27,36 корпусу № 5 в загальному коридорі підвального поверху гуртожитку № 5 - виконано (копія фото та акт додано до матеріалів справи);
- п. 2 акту перевірки № 108 від 22.02.2021 року, допускається захаращення шляхів евакуації коридори підвального корпусу № 1 загального коридору 2-го. 7-го поверхів корпусу № 4, загального коридор 4-го поверху корпусу № 3, загального коридору 2-го поверху гуртожитку № 5 - виконано, всі сторонні предмети придбано зі шляхів евакуації (копія фото та акт додано до матеріалів справи);
- п. 15 акту перевірки № 108 від 22.02.2021 року в приміщенні вогнегасники не навішані на вертикальні конструкції на висоту не більше 1.5 м від рівня підлоги в корпусі № 4 (загальний коридор 3-го, 5-го поверху) - виконано, вогнегасники навішані на стіни на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги (копія фото та акт додано до матеріалів справи);
- п. 16 акту перевірки № 108 від 22.02.2021 року допускаються встановлення у важкодоступних місцях вогнегасників (корпус № 1 кабінет 15. 29. 66; корпус № З приміщення охорони; корпус № 4 кабінет 9, 16, 32; гуртожиток № 5 кабінет завідуючої) - виконано, всі вогнегасники встановлено в легкодоступних та видних місцях (копія фото та акт додано до матеріалів справи).
Суд погоджується, що відповідач із 11 встановлених Актом перевірки № 413 від 29 жовтня 2020 року порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки усунув більшість порушень (копії актів про усунення додавалися до раніше поданих додаткових поясненнях та заперечення, відзиву, що містяться в матеріалах справи)
18 грудня 2020 року між Відповідачем та ТОВ «Український Виробничо-Будівельний Альянс «Центр» було підписано договір на виконання робіт з влаштування пожежної сигналізації та повністю виконано роботи з встановлення пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в навчальному корпусі № 3 розташованого за адресою: вул. Немировича-Данченка, 2 у Печерському районі м. Києва (копії договору та акти виконаних робіт міститься в матеріалах судової справи).
Таким чином, на момент розгляду справи у суді відповідачем усунуті всі порушення порушення, які були виявлені в навчальному корпусі № 3 розташованого за адресою: вул. Немировича-Данченка, 2 у Печерському районі м. Києва.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних у місті Києві - відмовити.
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
Суддя В.В. Аверкова