22 червня 2021 р. Справа № 480/4001/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про:
1) визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, оформлену листом від 13.09.2019 року № Я- 13348-6500/21-19, в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області;
2) зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву від 12.08.2019 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області відповідно до заяви від 12.08.2019.
Свої вимоги мотивував тим, що лист відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечить нормам Земельного кодексу України. Відмітив, що підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Однак, в даному випадку, відповідач жодної з них у листі не навів.
Ухвалою суду від 09.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позовну заяву з доказами на його обґрунтування, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області розглянута заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області та повідомлялось про причини неможливості її задоволення.
Наголосив, що позивач фактично вимагає надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із загального масиву земельної ділянки виділеної товариству «Енергетик-93» відповідно до рішення від 09.04.1993 Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, про що 12.02.1998 р. видано Державний Акт на право постійного користування землею серії СМ №033.
Також відмітив, що вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов'язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.
Ухвалою суду від 21.11.2019 було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження.
Ухвалою суду від 21.11.2019 до участі у розгляді справи було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Верхньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області (далі - третя особа, Верхньосироватська СР) та встановлено строк для подання третьою особою пояснень щодо позовної заяви.
Так, представник третьої особи подав пояснення на позовну заяву, в яких вказав, що спірна земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га, яка є предметом позову у даній справі, входить до складу іншої спірної ділянки, яка є предметом позову по справі 480/1827/19, у зв'язку з чим об'єктивний розгляд даної справи неможливий та просив провадження зупинити.
Ухвалою суду від 28.12.2019 провадження у справі було зупинено, а ухвалою суду від 22.06.2021 - поновлено та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 22.06.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання комунального підприємства "Сумижилкомсервіс" Сумської міської ради про залучення до участі у розгляді справи як третьої особи.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 12.08.2019 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, що була зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Сумській області 14.08.2019 за №Я-13348/0/94-19 (а.с.7). До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія документа, що посвідчує особу, РНОКПП (а.с.8-11).
Листом від 13.09.2019 №Я-3348-6500/21-19 (а.с.11) відповідач повідомив позивача про неможливість поданої ним заяви у зв'язку з тим, що згідно інформаційної довідки відділу у Краснопільському районі від 10.09.2019 земельна ділянка, яка планується позивачу до відведення, перебувала у колективній власності.
Відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не має правових підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. “а” ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Згідно ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був у встановлений Земельним кодексом України строк прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Так, правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333).
Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
В межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру в Сумській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, наданий відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.
Відтак, суд визнає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви, як того вимагає ст.118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та приписи наведених вище положень законодавства, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивача від 12.08.2019 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, та зобов'язати відповідача повторно розглянути таку заяву позивача та за результатами її розгляду, прийняти рішення у формі наказу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Водночас, враховуючи, що відповідач не прийняв обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, чим допущено протиправну бездіяльність, тому позивачем помилково обрано такий спосіб захисту як визнання протиправною та скасування відмови відповідача, викладеної в листі, оскільки цей документ, фактично, є листом-відповіддю, який не є рішенням у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, вимоги у вказаній частині не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у наданні такого дозволу.
Разом з тим, щодо посилань представника відповідача у відзиві на те, що позивач фактично вимагає надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із загального масиву земельної ділянки виділеної товариству «Енергетик-93» відповідно до рішення від 09.04.1993 Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, про що 12.02.1998 видано Державний Акт на право постійного користування землею серії СМ № 033, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. "в" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
Дійсно, на підставі рішення Великобобрицької сільської ради від 09.04.1993, 12.02.1998 товариству "Енергетик-93" був виданий державний акт на право постійного користування землею загальною площею 36,67га (а.с.26-27).
Водночас, згідно детальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом садівничого кооперативу "Енергетик-93" 23821701, до реєстру 12.09.2019 було внесено запис про припинення садівничого кооперативу "Енергетик-93". При цьому, у реєстрі відсутні будь-які відомості щодо осіб, уповноважених представляти дану юридичну особу та вчиняти дії від її імені.
Вказані обставини встановлені також рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі №480/1827/19, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, а відтак, в силу ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, доказуванню не підлягають.
У зв'язку з цим до вказаних доводів, викладених у відзиву, суд відноситься критично та не приймає їх до уваги.
Щодо доводів відповідача про те, що суд не може зобов'язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення, оскільки це буде фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Відтак, зазначені доводи представника відповідача суд не приймає до уваги.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 1536,80грн., сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанції від 04.10.2019 (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40030, м.Суми, вул.Г.Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885), третя особа - Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області (42351, Сумська область, Сумський район, с.Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, буд.2, код ЄДРПОУ 04391374) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.08.2019 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, що була зареєстрована в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області 14.08.2019 №Я-13348/0/94-19.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2019 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, що була зареєстрована в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області 14.08.2019 №Я-13348/0/94-19, та за результатами її розгляду, прийняти рішення у формі наказу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 22.06.2021.
Суддя І.Г. Шевченко