22 червня 2021 року Справа №480/3321/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №47292 від 04.12.2020 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, наданої Сумським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, в розмірі 70% замість 90% та застосування до неї обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки №47292 від 04.12.2020 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, наданої Сумським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмежень її максимальним розміром та виплатити заборгованість, згідно проведеного перерахунку із урахуванням раніше виплачених сум.
Також позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №480/464/21, відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ внаслідок чого розмір пенсії позивача зменшився. Крім того, позивач зазначає, що під час перерахунку та виплати пенсії, відповідачем було застосовано обмеження максимального (граничного) розміру пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність в сумі 17690 грн.
Після отримання перерахованої пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 виходячи із розміру 90% грошового забезпечення та без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії, однак відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач в позові зазначає, що є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, вказаний відсоток було підтверджено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 по справі №818/2130/18.
В подальшому, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі №480/464/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі наданої Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки №47292 про грошове забезпечення для нарахування пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Під час виконання рішення суду від 15.02.2021 по справі №480/464/21, що набрало законної сили 18.03.2021, ГУ ПФУ в Сумській області був проведений перерахунок пенсії позивача, але здійснений був такий перерахунок, виходячи з 70% грошового забезпечення, тобто відповідач повторно здійснив зменшення позивачу розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70%, під час перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Крім того, під час перерахунку пенсії відповідачем було здійснено обмеження розміру виплати такої пенсії в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що становить 17690,00 грн.
Відповідач листом від 01.04.2021 повідомив позивача про те, що у березні 2021 році відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача у межах покладених судом зобов'язань. Розмір пенсії позивача у квітні 2021 становить 17690,00 грн. Такі дії відповідач мотивував тим, що відповідно до абзацу 7 статті 43 Закону №2262-ХІІІ максимальний розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З 1 грудня 2020 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 1769,00 грн. Таким чином, розмір пенсії до виплати становить 17690,00 грн. (а.с. 17-18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.
Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Таким чином суд зазначає, що Законами № 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджується, що пенсія позивачу призначена в розмірі 90% грошового забезпечення (а.с. 12).
Право на отримання пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення позивачем підтверджено також рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 по справі №818/2130/18 (а.с. 21-22).
Однак при перерахунку пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі №480/464/21, на підставі довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №47292 від 04.12.2020, позивачу повторно було зменшено суму пенсії до 70% грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем. Факт перерахунку пенсії з 01.04.2019 в розмірі 70% підтверджується відповідними даними з пенсійної справи (а.с. 16).
Таким чином, відповідачем протиправно було зменшено розмір пенсії позивачу під час перерахунку пенсії та здійснено із розрахунку 70% з 01.04.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, зменшення максимального обсягу пенсії у відсотках при її перерахунку не може застосовуватися для зменшення встановленого законом на момент первісного її призначення чи досягнутого пізніше максимального обсягу пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч. 2 ст. 55 Закону).
Так, при проведенні перерахунку відповідач керувався нормою, яка застосовується виключно при призначенні пенсії, та не підлягає застосуванню при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій в силу чинності норми про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу із розрахунку 70% грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019 та вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного станом на 01.04.2019.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, виплати однією сумою, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Згідно із частиною 5 статті 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції від 01.01.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно статті 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надалі, приписами Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, до другого речення частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни: слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачалось обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016.
Водночас, позивачем не взято до уваги, що чинними на момент здійснення перерахунку пенсії та станом на час розгляду цієї справи є положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (надалі - Закон № 3668-VI), відповідно до яких, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI встановлено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2020, ухваленій по справі № 580/234/19 (провадження № К/9901/16845/19), де Суд зазначив, що наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Суд зауважив, що з часу набрання чинності Законом № 3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Водночас, у даній постанові Верховний Суд звернув увагу також на положення Європейської соціальній хартії 1996 року (переглянутій), яка була ратифікована Україною згідно із Законом України № 137-V від 14 вересня 2006 року. У цьому міжнародно-правовому акті передбачено, що держави-сторони зобов'язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12).
Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
Враховуючи те, що після проведеного перерахунку пенсії з 01.04.2019 сума пенсії у позивача була збільшена, але перевищила встановлений законом максимальний розмір пенсії, оскільки становить суму 19716,43 грн., що підтверджується даними пенсійної справи позивача (а.с. 16), у відповідача відсутній обов'язок виплачувати суму пенсії без обмеження граничного розміру пенсії визначеного чинним законодавством на час такої виплати.
Оскільки таке перевищення виникло в результаті перерахунку в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статті, яка визначає обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 344/1326/17 (адміністративне провадження № К/9901/29375/18).
Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є стягнення пенсії, а тому відсутні підстави для задоволення вказаної вимоги.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем, відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №47292 від 04.12.2020 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, наданої Сумським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, в розмірі 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 на підставі наданої Сумським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки №47292 від 04.12.2020 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько