Справа 362/2777/21
Провадження 3/362/1197/21
18.06.2021 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 510917 від 22.03.2021 ОСОБА_1 22.03.2021 о 14:30 год. у АДРЕСА_3 , будучи продавцем-консультантом магазину «Все від 10 грн.», у порушення пп. 4 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2020 № 1236 не припинила роботу даного закладу оскільки він здійснює діяльність на продаж промислових товарів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила винуватість у вчиненні даного правопорушення та просили провадження по даній справі закрити з огляду на таке. По-перше, вона не є працівником даного магазину, лише проходила там стажування, а тому не може бути суб'єктом відповідальності за дану категорію адміністративних правопорушень. Додатково зауважила про наявність ряду процесуальних порушень при оформленні цього протоколу: відсутність свідків події, відео фіксації правопорушення, наявні фото, однак там відсутні час та дата, тощо. Крім того, працівник поліції невірно зазначив пункт Постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2020 № 1236, що не відповідає формулюванню суті правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про таке.
У силу положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвище і адреси свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості.
Відповідно до диспозиції ст. 44-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною, тому відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до п. 4 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, де зазначено, що головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб'єктами господарювання на період карантину.
Бланкетною нормою, на яку міститься посилання у вищезазначеному протоколі, є пп. 4 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22» від 09.12.2020 № 1236 (далі - Постанова № 1236).
Так, пп. 4 п. 3 Постанови № 1236 встановлює заборону приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім переліку товарів, які не належать до промислових.
Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У ст. 128 ГК України зазначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Так, у вказаному протоколі ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона, будучи продавцем-консультантом магазину «Все від 10 грн.», у порушення вказаного підпункту Постанови № 1236, не припинила роботу даного закладу, який здійснює продаж промислових товарів.
З письмових пояснень ОСОБА_1 видно, що вона не працевлаштована у магазині, лише проходила стажування, матеріали, які надійшли до суду, не містять жодного доказу, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували протилежне, а також відсутні докази перебування ОСОБА_1 у статусі суб'єкта господарювання на момент складення вищезазначеного протоколу.
Відсутність вказаної інформації не дає змогу суду зробити відповідні висновки про необхідність притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
До матеріалів справи також не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, пояснень свідків, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеоматеріалів тощо.
У ст.62 Конституції України закріплено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та вважає, що в діях останньої відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, що згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження у справі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КупАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 251, 256, 283-285, 294 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко