Справа № 357/4406/20
2-др/357/124/21
Категорія
іменем України
22 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника відповідача ТОВ «Фастівка» - адвоката Олійник І.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ) та скасування запису державного реєстратора та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності, -
10 червня 2021 року судом отримано від представника відповідача ТОВ «Фастівка» - адвоката Олійник І.С. заяву про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ) та скасування запису державного реєстратора та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності, мотивуючи тим, що 02 червня 2021 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та третій особі з самостійними вимогами ОСОБА_2 . Під час ухвалення судового рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які були понесені ТОВ «Фастівка» при розгляді позовної заяви і які складаються із сплачених витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи. Про стягнення судових витрат було заявлено у відзиві ТОВ «Фастівка» на позовну заяву ОСОБА_1 та у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази на підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробить про це заяву. Перед судовими дебатами у судовому засіданні 02.06.2021 року у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України ТОВ «Фастівка» було заявлено клопотання про намір подати протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення суду докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат. Тому просила ухвалити додаткове рішення по даній справі та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фастівка» понесені судові витрати пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 25 000 грн.
Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2021 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ) та скасування запису державного реєстратора та в задоволені позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності.
Зазначене судове рішення не набрало законної сили.
За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).
Встановлено, що 02 червня 2021 року в судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Фастівка» - адвокат Олійник І.С., до закінчення розгляду справи по суті, наголошувала суду про те, що до суду в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України буде надано суду підтвердження понесених судових витрат ТОВ «Фастівка» понесених при розгляді даної справи.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 10.06.2021 року, що підтверджується відповідним штампом суду.
Згідно наявного в матеріалах справи поштового конверту вбачається, що зазначена заява була здана на пошту 04.06.2021 року, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду ( 02 червня 2021 року ухвалено рішення, п'ять днів для подачі відповідної заяви сплили 07.06.2021 року ).
Отже, як зазначено вище, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ) та скасування запису державного реєстратора та в задоволені позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності було відмовлено.
Проте, ця обставина сама по собі не може свідчити про те, що відповідач не може взагалі звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати, оскільки згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача у разі відмови в позові.
Відповідно до п. 3 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
На підтвердження понесення витрат пов'язаних з розглядом даної цивільної справи ТОВ «Фастівка» надано до суду наступні документи: заяву про звернення до судового експерта ТОВ «Судова незалежна експертиза України; рахунок № ЕС-1702-1-1544.20 від 11.06.2020 року; договір № ЕС-1702-1-1544.20 про проведення експертизи від 11.06.2020 року; акт № ЕС-1702-1-1544.20 від 28 серпня 2020 року; платіжне доручення № 8386 від 15 червня 2020 року на суму 25 000 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься висновок експерта № ЕС-1702-1-1544.20, який складений 25.08.2020 року судовим експертом ОСОБА_3 , який був зроблений на замовлення відповідача у даній справі ТОВ «Фастівка» ( а. с. 53-71 том 2 ).
Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов'язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.
Таким чином норма процесуального законодавства встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Зазначена правова позиція міститься в постанові ВС від 16 грудня 2020 року у справі N 824/647/19-а, адміністративне провадження N К/9901/31359/20.
Згідно положень ч. 8 ст. 139 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 9 ст. 139 ЦПК України ).
Однак, такого клопотання від сторін до суду не надходило.
Отже саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ст. 12 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Оскільки проти розміру витрат на оплату послуг експерта має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку та зменшити розмір таких витрат.
Зазначена правова позиція міститься в постанові ВС/КГС у справі № 911/4242/15 від 24.11.2020).
Аналогічної правової позиції дотримується і об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Оскільки проведення експертизи було проведено на замовлення ТОВ «Фастівка» в рамках розгляду вищезазначеної цивільної справи та останнім понесені витрати, понесення яких документально підтверджується, суд приходить до висновку, що такі витрати підлягають стягненню на користь відповідача ТОВ «Фастівка» з позивача ОСОБА_1 та з третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 в солідарному порядку, враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 52, 133, 141, 246, 247, 263, 264, 270, 354 ЦПК України, п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", Законом України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -
Заяву представника відповідача ТОВ «Фастівка» - адвоката Олійник І.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ) та скасування запису державного реєстратора та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка», товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа: державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна про визнання права власності, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка» понесені судові витрати пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 25 000 ( двадцять п'ять тисяч ) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівка» (адреса місцезнаходження: 09157, Київська область, Білоцерківський район, с. Фастівка, вул. Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03755437 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар» ( адреса місцезнаходження: 09310, Київська область, Володарський район, с. Городище-Пустоварівське, вул. Центральна, буд. 51, ЄДРПОУ: 34069039 );
Третя особа: Державний реєстратор Сквирської міської ради Київської області Яремко Марина Василівна (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 28 );
Третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст додаткового рішення складено 22 червня 2021 року.
Додаткове рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов