Справа № 357/4456/17
1-в/357/378/21
18 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника ДУ «Київський СІЗО» ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокоференцзв'язку в залі суду №3 м. Біла Церква клопотання начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» про роз'яснення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2021 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким його засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України
встановив:
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» про роз'яснення вироку Білоцерківського міськрайсуду від 14.06.2021, у якому начальник установи просить роз'яснити вирок в частині обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та повідомити про дату звільнення з-під варти ОСОБА_4 по відбуттю строку покарання до вступу вироку в закону силу.
В обґрунтування клопотання зазначається, що в ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 03.02.2017 року утримується ОСОБА_4 , засуджений 14.06.2021 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 70 КК України до 8 років 9 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 зараховано до покарання строк попереднього ув'язнення з 31.01.2017 по 13.06.2021 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з 14.06.2021.
Представник ДУ «Київській СІЗО» заяву підтримала просила роз'яснити кінцеву дату виконання покарання обвинуваченому з урахуванням того, що до нього застосовано положення ст. 72 КК України, а також, що у вироку відсутні дані щодо його запобіжного заходу. Водночас повідомила, що в особовій справі обвинуваченого наявна ухвала суду від 25.05.2021 року якою обвинуваченого тимчасово залишено в умовах СІЗО. Зазначила, що кінцевий строк відбуття покарання за вироком суду закінчується 19.06.2021 року
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив посилаючись на зрозумілість рішення суду щодо його виконання а також що вирішення питання кінцевого строку не входить до повноважень суду.
Вивчивши матеріали клопотання та матеріали судової справи суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, а вирок суду підлягає роз'ясненню щодо застосування строку запобіжного заходу.
Відповідно до наявної у справі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 25.05.2021 року обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до положень ст.ст. 537, 539 КПК України було тимчасово залишено у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України з подальшим переведенням до ІТТ №1 ГУ НП в Київській області у зв'язку з розглядом справи в суді як засудженого за вироком Білоцерківського міськрайсуду від 23.04.2021 року.
Таким чином запобіжний захід з моменту винесення вказаної ухвали припинив свою дію та обвинувачений тимчасово перебував в умовах СІЗО як засуджений у іншій справі
З огляду на вказане судом при ухваленні вироку запобіжний захід не застосовувався. Отже даний вирок підлягає виконанню з урахуванням строку призначеного обвинуваченому покарання та виходячи з положень ухвали суду від 25.05.2021 року, копія якої в обов'язковому порядку направлялася до ДУ «Київський СІЗО» та перебуває в розпорядженні установи.
Відповідно до п. 6,14 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:
6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням;
14) як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Чинний КПК України не покладає на суду обов'язок визначати дату кінцевого терміну відбування покарання (крім якщо обвинувачений на момент ухвалення вироку підлягає звільненню із залу суду по відбуттю покарання).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 11 КВК України органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації.
2. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії), слідчі ізолятори у випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином суд не є ні органом, ні установою виконання покарання щодо засуджених до покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин визначення кінцевого строку відбування покарання не входить до повноважень суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 380, 392, 395 КПК України суд,
Клопотання начальника ДУ «Київський СІЗО» про роз'яснення вироку Білоцерківського міськрайсуду у судовій справі щодо 14.06.2021 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким його засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.121, ч. 3 ст. 146 КК України задовольнити частково.
Роз'яснити, що у вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2021 судом не застосовувався будь-яких запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В частині роз'яснення вироку щодо кінцевого строку виконання покарання відмовити, оскільки вказане питання виходить за межі компетенції суду.
На ухвалу судді може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її винесення через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
СуддяОСОБА_1