Справа № 357/2055/21
2/357/2119/21
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
16 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду із вищевказаним позовом, який мотивував тим, що 01 грудня 2017 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі письмової розписки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 800 доларів США. та 48 000,00 грн. Відповідно до договору позики, кінцевий строк повернення позики 01 грудня 2018 року. Однак відповідачка свої зобов'язання в термін, передбачений угодою, не виконала. Зазначені обставини стали підставою для подання даного позову до суду. У зв'язку з простроченням ОСОБА_2 виконання боргового зобов'язання, позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути заборгованість за договором позики від 01.12.2017 року в сумі 1800 дол. США та 48 000,00 грн.; вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористалась, а тому, враховуючи думку позивача, згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, судом встановлено, що 01.12.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у сумі 1 800 доларів США та 48 000,00 грн., та зобов'язалась повернути вказану суму до 01.12.2018 року, що підтверджується розпискою, написаною відповідачем власноручно /а.с. 32/.
Станом на дату звернення до суду з позовом відповідачка не повернула вказані кошти.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Такий правовий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс 13 та від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15. Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача свідчить про те, що відповідач, як позичальник за договором позики, в порушення вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України, прострочив виконання грошового зобов'язання в частині повернення позикодавцеві позики у строк та в порядку, що встановлені договором. А тому борг має бути стягнутий з нього у судовому порядку.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц, стягнення з боржника боргу та його складових має відбуватися в іноземній валюті, в якій боржником отримано позику. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з врахуванням наведеного, позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01.12.2017 року в сумі 1 800 дол. США та 48 000 грн. 00 коп.
При цьому, суд не повинен вказувати в резолютивній частині рішення еквівалент в гривнях, оскільки це внесе двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово, що слідує з постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року №723/304/16-ц провадження №14-360цс19.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 117 грн. 04 коп., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.
На підставі вищевикладеного, керуючись 524, 533, 549, 610, 611, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики від 01.12.2017 року у розмірі 1800 дол. США та 48 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 1 117 грн. 04 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяБ. І. Кошель