Справа №295/7008/21
1-кс/295/3351/21
Іменем України
08.06.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Житомирського міського центру зайнятості на постанову слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 30.05.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060020001195 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
01 червня 2021 року на адресу слідчого судді надійшла скарга Житомирського міського центру зайнятості, у якій директор центру вказав, що 27.11.2019 року центр звернувся з письмовою заявою до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області про вчинення гр. ОСОБА_4 неправомірних дій, що мають ознаки шахрайства, та нанесення матеріальної шкоди на загальну суму 916,48 грн. Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Житомирського міського центру зайнятості. Слідчим СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 30.05.2020 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яка центр отримав 28.05.2021 року. Із даною постановою представник заявника не погоджується та вважає її передчасною, оскільки, на його думку, в діях ОСОБА_4 наявна сукупність ознак, які входять до складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, зокрема: предметом злочину є допомога по безробіттю та право на її отримання: потерпілою особою виступає Житомирський міський центр зайнятості, оскільки останньому завдано матеріальні збитки на суму 916,48 грн., що полягає у незаконному заволодінні допомоги по безробіттю ОСОБА_4 у вказаній вище сумі; винною особою є ОСОБА_4 , яка під час реєстрації в центрі зайнятості в заявах про надання статусу безробітного надала завідомо неправдиві дані про те, що вона не являться приватним підприємцем, не повідомила спеціаліста про належність до зайнятого населення, обманним шляхом отримала статус безробітного, продовжувала перебувати на обліку як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю. З огляду на викладене у скарзі, директор Житомирського міського центру зайнятості просить скасувати постанову слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12020060020001195.
В судове засідання представник Житомирського міського центру зайнятості не з'явилася, подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, вимоги скарги підтримує.
Слідчий СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся відповідно до положень чинного КПК України. Неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши й дослідивши письмові матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Згідно з вимогами статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання тощо. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, обов'язок доказування наведених у попередньому абзаці обставин, покладається на слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 92 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 30.05.2020 року кримінальне провадження №12020060020001195 закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушенню, передбаченого ст. 190 КК України (шахрайство).
Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин, при цьому мотивувальна її частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, в обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження слідчий фактично послався на ту обставину, що при обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства шляхом зловживання довірою під час укладення договорів цивільно-правового характеру, в тому числі усної домовленості (договору) набуття права власності слід в обов'язковому порядку встановити умисел особи на заволодіння майном в момент його отримання. В іншому випадку, на думку слідчого, мова йтиме про відсутність складу злочину та наявність цивільно-правових відносин між особами. Встановити такий умисел можливо лише або на підставі беззаперечних доказів (перш за все визнання своєї вини особою) або на підставі фактичного невиконання взятих зобов'язань. Відповідно до чинного кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом. Згідно вимог кримінального закону України складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно-небезпечне діяння визнається злочином. На підставі викладеного, слідчий дійшов висновку, що в даному випадку відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Однак, на переконання слідчого судді, такі висновки слідчого є безпідставними, зважаючи на відсутність в оскаржуваній постанові мотивів її прийняття та їх обґрунтування. Зокрема, слідчим суддею звернуто увагу на те, що, закриваючи кримінальне провадження з огляду на відсутність в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий не зазначив та відповідним чином не обґрунтував - відсутність якої об'єктивної та/або суб'єктивної ознаки (елементу) складу кримінального правопорушення ним була встановлена. Фактично весь зміст оскаржуваного процесуального рішення від 30.05.2020 зводиться до аналізу змісту цивільно-правових відносин та загального опису ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відтак прийняте слідчим процесуальне рішення про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є необґрунтованим та передчасним, мотивувальна частина постанови не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у зв'язку із чим остання підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 9, 40, 91, 92, 94, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12020060020001195 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя