справа: 274/2220/21
провадження: 3/0274/1143/21
Іменем України
17.06.2021 м.Бердичів
Суддя Бердчівського міськрайонного суду Жтомирської облаті Хоцька Л.М., з участю секретаря судового засідання Слабик О.М., прокурора Поліщук М.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ПП « ОСОБА_2 », колишній депутат, за ч.1 ст. 172 - 6 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №87 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 , являючись у період з 2015 року по 26.11.2020 року депутатом Бердичівської районної ради Житомирської області, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», як депутат Бердичівської районної ради, являючись суб'єктом на яку поширюється дія цього Закону, порушив встановлені вимоги частини 1 статті 45, пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє свої повноваження, за період охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
На підставі рішення першої сесії Бердичівської районної ради Житомирської області від 10.11.2015 року було визнано повноваження депутата Бердичівської районної ради Житомирської області ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про місцеве самоврядування», на підставі рішення першої сесії Бердичівської районної ради Житомирської області від 26.11.2020 року було припинено повноваження депутата Бердичівської районної ради Житомирської області ОСОБА_1 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 Закону, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Згідно з відомостями Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua», ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, за період, який не охоплює раніше поданими деклараціями, 24.01.2020р., тобто несвоєчасно.
Матеріалами проведеної перевірки (поясненнями ОСОБА_1 , інформацією НАЗК щодо роботи системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування") встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, за період, який не охоплює раніше поданими деклараціями.
Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП, суб'єктами правопорушень у цій статті є особи, які, відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, депутат Бердичівської районної ради Житомирської області ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45, пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, за період не охоплює раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 статті 172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевказаних обставин визнав, щиро розкаявся та вказав, що умислу на несвоєчасне подання декларації не мав, декларацію не подав вчасно, оскільки недосконало знає законодавство і його ніхто не повідомив про необхідність подачі декларації при припиненні діяльності депутата. Просив суд врахувати те, що він є учасником бойових дій та має третю групу інвалідності, в підтвердження чого надав суду копію посвідчення серії НОМЕР_1 та копію довідки МСЕК серії 12 ААВ від 004785.
Прокурор просив суд визнати ОСОБА_1 виннм у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172 - 6 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією № 87 від 25.03.2021; витягом з сайту НАЗК; поясненнями ОСОБА_1 даними під час розгляду справи та іншими матеріалами справи.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, пом'якшуючу відповідальність обставину, а саме його щире каяття, вперше притягується до адміністративної відповідальності, що адміністративне правопорушення, не становлять великої суспільної шкідливості й не завдало збитків державним, суспільним інтересам або громадянам.
Викладені обставини у своїй сукупності, суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а тому вважається можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП , суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.М.Хоцька