печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12042/21-к
05 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника- адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 09.02.2021 року у кримінальному провадженні № 62020100000001896,-
Адвокат ОСОБА_3 звернуся до слідчого судді із скаргою в якій просить скасувати повідомлення від 09.02.2021 року про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000001896 від 22.09.2020 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 368 КК України.
Представник особи в інтересах, якої подано скаргу - адвокат ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_5 в засіданні вимоги скарги, підтримали та просили її задовольнити, з підстав наведених в ній.
Прокурор в засіданні доводи скарги не визнав, просив в задоволенні скарги відмовити, вважаючи скаргу безпідставною.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи в інтересах, якої подано скаргу, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, приходить до наступного висновку.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
Так, згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Так, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001896 від 22.09.2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 146 КК України.
24.11.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 62020100000001896 від 22.09.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
09.02.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та повідомлено про нову.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Більш того, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Разом з тим, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається з матеріалів скарги, повідомлення про підозру ОСОБА_5 було здійснено в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України та було здійснено за наявності достатніх даних, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Крім того слід вказати, як вбачається із матеріалів скарги, що сторона захисту вдається до аналізу доказів по кримінальному провадженні, однак в силу положень ст. 89 КПК України, слідчий суддя на даній стадії не наділений повноваженнями дослідження доказів по суті та не може висловлюватися щодо їх фактичної належності, допустимості та достатності, для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи в інкримінованому їй правопорушенні, оскільки ці питання підлягають дослідженню в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження під час судового розгляду обвинувального акту по суті.
Однак, відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 09.02.2021 року у кримінальному провадженні № 62020100000001896 від 22.09.2020 року задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 277, 278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 09.02.2021 року у кримінальному провадженні № 62020100000001896, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1