17 червня 2021 року
м. Чернівці
справа №716/1746/20
провадження 822/674/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянда М.І.,
суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 11 травня 2021 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Пухарєва О.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Позов мотивовано тим, що у період з 2001 року по 2004 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , який розірвано 11 червня 2004 року.
Під час шлюбу у них народився син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю з дитинства І-ї групи (підгрупи «А»), перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом - важка розумова відсталість внаслідок вродженого гіпотиреозу.
На даний час син-інвалід, який досяг повноліття, є непрацездатною особою, потребує постійного стороннього догляду та опіки, проживає разом з позивачкою, яка його утримує, виховує та піклується про нього. Добровільно кошти на утримання сина відповідач не надає, хоча має таку можливість, оскільки проживає та працює в Республіці Польща та має постійний дохід.
Просила суд, стягнути із ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є непрацездатним - особою із інвалідністю з дитинства І-ї групи (підгрупа «А») у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з дати подання позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є непрацездатним - особою з інвалідністю з дитинства І групи (підгрупа «А») в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із 04 березня 2021 року.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач є здоровою працездатною особою, рівності обов'язку батьків щодо утримання сина, проживання з позивачкою повнолітнього сина, наявність у відповідача інших утриманців, постійної матеріальної допомоги на утримання дитини-інваліда не надає у зв'язку із чим необхідно стягнути аліменти в судовому порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом. ОСОБА_5 отримує державну соціальну допомогу, що перевищує розмір прожиткового мінімуму.
Також суд не врахував, що він на даний час не працює, має на утриманні малолітню доньку та дружину.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги є безпідставними.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 лютого 2001 року по 11 червня 2004 року та є батьками повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-7).
Згідно з довідкою МСЕК серії 12ААБ №857264 та заключення ЛКК №730 від 14 серпня 2020 року Чернівецької обласної психіатричної ОСОБА_5 встановлена І група, підгрупи «А» інвалідності безтерміново.
ОСОБА_6 перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом - важка розумова відсталість, внаслідок вродженого гіпотеріозу, є інвалідом І групи, підгрупи «А» (а.с.9,11-13).
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2021 року у цивільній справі № 716/1744/20, його визнано недієздатним та призначено його опікуном матір ОСОБА_1 (а.с.61-62).
ОСОБА_5 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Заставнівської районної державної адміністрації м. Заставна та щомісячно отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», як особа з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи «А» з 15 квітня 2020 року довічно в сумі 3516 гривень 40 коп., з яких: 1712 грн. - розмір державної соціальної допомоги, 1804 гривні 40 коп. - надбавка на догляд за особами з інвалідністю (а.с.37).
Згідно з довідкою Заставнівської міської ради Чернівецької області №2614 від 23 вересня 2020 року, крім сина ОСОБА_5 , 2002 року народження, до складу сім'ї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входять: її чоловік ОСОБА_7 ,1979 року народження, дочка - ОСОБА_8 , 2005 року народження та син - ОСОБА_9 , 2016 року народження.
Згідно з актом - обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 доходи її сім'ї складаються із заробітної плати ОСОБА_1 , розмір якої складає 5400 гривень на місяць та пенсії з інвалідності на сина ОСОБА_5 . Разом із сім'єю позивачки також проживає її непрацездатна матір ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
Згідно з довідкою Заставнівської міської ради №3060 від 10 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу його сім'ї входять: дружини - ОСОБА_11 , малолітня донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та пасинка - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується матеріалами справи (а.с.38, 41-43,46).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Статтею 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надати таку матеріальну допомогу.
Таким чином, аналіз змісту ст. 198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов : дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).
Згідно з ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з - урахуванням обставин, зазначених уст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання повнолітньої дитини можуть бути призначені за наявності юридичних складових у сукупності певних умов, а саме: потреба у матеріальній допомозі повнолітніх непрацездатних дочки, сина, а також якщо батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Звертаючись до суду першої інстанції позивачка не надала доказів того, що ОСОБА_5 потребує матеріальної допомоги, і що відповідач має можливість надавати таку допомогу. Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідач працює в Республіці Польщі не підтверджено належними та допустимими доказами.
Крім того, відповідач не працює, має на утриманні малолітню доньку, що свідчить про те, що він немає матеріальної можливості утримувати свого непрацездатного сина.
Судом встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_5 , як інваліда І групи, становить 3516 гривень 40 коп. на місяць.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом, зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15.
Отже, ОСОБА_5 отримує пенсію по інвалідності в розмірі, що забезпечує його прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому його не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги.
Отже, суд першої інстанції вищевказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , задовольнити.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 11 травня 2021 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: І.Б. Перепелюк
Н.Ю. Половінкіна