Іменем України
17 червня 2021 року м. Кропивницький
справа № 386/296/21
провадження № 22-ц/4809/1063/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голованівського району Кіровоградської області; Територіальний центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 року у складі судді Гут Ю.О.
У квітні 2021 року представник позивача - адвокат Макаринський В.В., подав до суду позовну заяву в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідачів Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голованівського району Кіровоградської області, та Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, про поновлення строку звернення до суду з позовом та визнання протиправними та скасування наказів від 27.01.2021 № 75-о/с та № 76-о/с; поновлення на посаді з 27.01.2021, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.01.2021.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та надано представнику позивача строк для усунення недоліків.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто представнику заявника.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норми матеріального права.
Вважає, що навіть незначне порушення вимог ст. 233 КЗпП України, щодо строків звернення до суду, поважність пропуску якого документально підтверджено, відсутність перевірки і обговорення судом причин вказаного пропуску та відсутність у рішенні суду наведення мотивів, чому він вважає неможливим поновити порушений строку, не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а також повернення позовної заяви. Вказана правова позиція узгоджується з висновками ВСУ України та повинна враховуватись судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, а саме ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ст. 185 ч. 1-3 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2021 року, подана представником позивача ОСОБА_2 позовна заява залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України.
При цьому суд вказав, що представником позивача не зазначено поважних причин пропуску строку, встановленого ст. 233КЗпП України, для звернення до суду із позовною заявою про вирішення трудового спору.
20 квітня 2021 року ухвалою судді позовна заява ОСОБА_1 , яку подав її представник ОСОБА_2 , була визнана неподаною та повернута заявнику, з посиланням на неповне виконання представником позивача вимог ухвали від 12 квітня 2021 року про залишення позовної заяви без руху.
Проте, до такого висновку суд дійшов, допустивши порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ч. 3, 4 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ч.1 ЦПК України).
Статтею 233 КЗпП України передбачено, що строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити причини пропуску цих строків. Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.
Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (ч.3 ст.267 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, №14, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, а якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, це є самостійною підставою для цього.
Отже, подання доказів стороною у справі на обґрунтування своїх вимог є правом особи.
Розглядаючи справу по суті суд оцінює надані докази, на підставі яких приймає судове рішення. Не подання доказів, так само як і не посилання на них у позові не може бути підставою відмови особі у доступі до правосуддя. Так само право ставити питання про поновлення строку звернення до суду або не заявляти відповідного клопотання є правом позивача, що впливає на вирішення справи по суті, й ці обставини оцінюються судом при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представником позивача адвокатом Макаринським В.В., заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, яке мотивоване тим, що в результаті звільнення та отримання вкрай негативних наслідків погіршення самопочуття, позивач змушена була проходити курс стаціонарного лікування в Київському центрі трансплантації кісткового мозку в період з 05.02.2021 до 15.02.2021 та післяопераційний період, що обумовило відсутність можливості на підготовку та подачу вказаної позовної заяви у визначений законом строк, порушивши, на думку позивача, з поважних причин термін для подання вказаного позову.
Отже, висновки суду, зазначені в оскаржуваній ухвалі про неповне виконання представником позивача вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для повернення позову і вважає, що ухвала суду є передчасною, постановлена з порушенням норм процесуального права.
За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко