Дата документу 14.06.2021
ЄУ № 942/460/21
Провадження №2/942/290/21
09 червня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Проньки В.В.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,
позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 7312,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем, який рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 14.12.2020 було розірвано. В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з нею та перебуває на її утриманні. Позивач вказує, що судовим наказом Новопсковського районного суду Луганської області від 07.10.2020 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23.09.2020 до повноліття дитини. Відповідач аліменти не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2021 складає 9210,25 грн. Позивач вважає, що наявність заборгованості з аліментів тягне за собою відповідальність у вигляді неустойки, яку вона просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 27.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 27.05.2021.
27.05.2021 судове засідання відкладено до 09.06.2021.
Позивач в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що аліменти на утримання сина ОСОБА_4 сплачує по мірі можливості.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до такого.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України, є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд встановив, що судовим наказом Новопсковського районного суду Луганської області від 07.10.2020 з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 вересня 2020 року до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 07.10.2020.
Вказаний судовий наказ був пред'явлений позивачем до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби, для примусового виконання.
Згідно з довідкою, виданою старшим державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 05.04.2021 за відповідачем ОСОБА_2 станом на 05.04.2021 рахується заборгованість зі сплати аліментів у сумі 9533,54 грн.
З вказаної довідки вбачається, що аліменти відповідачем не сплачувались, що відповідно до ст. 196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Так у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла такого правового висновку.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Так позивачем проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів. Відповідно до вказаного розрахунку, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за судовим наказом ЄУ № 942/1213/20 від 07.10.2020 за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року складає 7312,57 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про його відповідність Закону та правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем було надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують обов'язок відповідача по сплаті аліментів на утримання сина. Також позивачем було надано докази про наявність заборгованості зі сплати аліментів, на підставі чого виникла вищезазначена пеня (неустойка).
Разом з тим відповідачем не було підтверджено жодними належними та допустимими доказами те, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася з незалежних від нього причин, а саме, що він був позбавлений можливості перераховувати аліменти на утримання сина позивачу.
Таким чином суд приходить до висновку, що боржник був обізнаний зі змістом судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання сина та знав про свій обов'язок їх сплати, а також, що відповідач винний у виникненні даної заборгованості по аліментах, оскільки доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав, заборгованість утворилася з незазначених ним причин та не пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.
З огляду на викладене, враховуючи, що сума неустойки (пені) за порушення відповідачем аліментних зобов'язань, яку позивач просить стягнути, не перевищує 100 % заборгованості по даному аліментному зобов'язанню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року у сумі 7312,57 грн.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір в сумі 908,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 7312,57 грн (сім тисяч триста дванадцять грн 57 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 07.07.2017 органом видачі 4452, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 червня 2021 року.
Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 14 червня 2021 року.
Суддя: В.В. Пронька