Дата документу 11.06.2021
ЄУ № 942/427/21
Провадження №3/942/259/21
11 червня 2021 року смт. Новопсков
Луганська область
Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши матеріал, який надійшов з СРПП Відділу поліції №1 Старобільського РУП Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Новопсков Луганської області, громадянина України, який працює трубопровідником лінії 5 розряду Краматорського ЛВУ МГ Новопсковський промисловий майданчик, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новопсковського районного суду Луганської області після доопрацювання надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №636109 від 28.03.2021 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого 28.03.2021 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував в громадському місці в приміщенні магазину «Жасмин» по вул. Магістральній в смт. Новопсков Старобільського району Луганської області без документів, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, вказаним вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що 28.03.2021 працівники поліції повідомили про складання відносно нього протоколу про притягнення до відповідальності за перебування у громадському місці без захисної маски. З приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за перебування в громадському місці без документів, що посвідчують особу, працівниками поліції не повідомлялось.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 15.04.2021 адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 повертався для усунення недоліків з підстав того, що протокол не містить будь-яких відомостей про перебування ОСОБА_1 в громадському місці без документів, що посвідчують його особу. Крім того судом констатовано, що у протоколі не зазначено яку конкретну норму постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 порушив ОСОБА_1 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з протоколом ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 28.03.2021 о 19 год. 30 хв. він перебував в громадському місці в приміщенні магазину «Жасмин» по вул. Магістральній в смт. Новопсков без документів, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги постанови КМУ №1236 від 09.12.2020.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Однак при оформленні матеріалів даної справи працівниками поліції не відібрано пояснення свідків правопорушення, не долучено фото чи відеоматеріалів, які б підтверджували саму подію правопорушення.
Отже, будь-яких доказів про перебування ОСОБА_1 в громадському місці без документів, що посвідчують його особу, працівниками поліції до матеріалів справи не долучено.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено, що відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
При цьому суть адміністративного правопорушення, яке інкримінується особі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після дооформлення до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який містить виправлення щодо пункту постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020, а саме, до розділу «суть учиненого адміністративного правопорушення» протоколу внесено «п. 2.2» зазначеної вище постанови.
Відповідно до п. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Отже, у разі внесення будь-яких доповнень чи змін до протоколу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути обов'язково ознайомлена із внесеними записами чи змінами до протоколу уповноваженим працівником поліції.
В той же час до матеріалів справи не додано підтвердження про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення після внесених до нього виправлень, чим порушено його право на захист, передбачене у статті 268 КУпАП, згідно якої він має право знайомитись з матеріалами справи та надавати свої докази.
Обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, оскільки захищатися від неконкретного обвинувачення неможливо. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, учасники процесу, суд повинні чітко знати і розуміти суть обвинувачення, предмет судового розгляду.
А відтак, вказаний протокол про адміністративне правопорушення не є допустимим доказом у справі в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Наведений судом аналіз положень закону та наданих доказів свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1, 8, 9, ч. 1 ст. 44-3, 245, 247, 251, 276-279, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: А.В. Чалий