Ухвала
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 742/761/20
провадження № 61-9712ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого
2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
29 лютого 2020 року внаслідок залиття з квартири № 45 , яка розташована над квартирою позивача, було пошкоджено її квартиру. Цього ж дня було здійснено виклик уповноваженої особи КП «Прилукитепловодопостачання» та складено акт. Також позивач вказує, що спочатку відповідачі, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відразу після пошкодження, розпочали ремонтні роботи щодо відновлення належного стану квартири, проте згодом припинили проведення будь-яких робіт.
Посилаючись на те, що квартира позивача потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь майнову шкоду у сумі 8 000 грн внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 10 лютого 2021 року (у складі судді Бездідька В. М.) позов
ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у сумі 8 000 грн внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року
(у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.) рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 10 лютого 2021 року залишено без змін.
09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,
що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду
на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень
resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову у цій даній справі є відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, тобто ціна позову становить 8 000 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 =
227 000 грн).
Як вбачається з резолютивної частини постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук