Ухвала
4 червня 2021 року
м. Київ
справа № 369/3433/17
провадження № 61-4894ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,
23 березня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17, від 4 грудня 2019 року у справі № 826/6233/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17, у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 923/129/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 1 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 5 листопада 2018 року у справі № 910/4345/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18, від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18, від 13 квітня 2021 року у справі № 540/2804/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року.
Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 369/3433/17 за позовом першого заступника прокурора Київської області до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук