18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/24685/19
адміністративне провадження № К/9901/21030/21
Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступника Головного управління ДПС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/24685/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
4 червня 2021 року Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у м. Києві подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/24685/19.
Касаційна скарга не відповідає вимогам закону.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається, зокрема, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 18 березня 2020 року, від 27 лютого 2020 року у справі №822/1212/16, від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18).
Водночас висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, наведені не у взаємозв'язку із встановленими судом у цій справі обставинами, тоді як відповідно до вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах.
Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник не зазначає, в чому саме судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у зазначених постановах. Посилання на постанови Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки.
Також скаржник посилається на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 48.1 статті 48, пункту 20.1 статті 50 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 19 жовтня 2018 року №942 у подібних правовідносинах. При цьому скаржником не наведено належних обґрунтувань у чому саме полягає неправильне застосування вказаних норм та як саме їх необхідно застосовувати. Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/24685/19 - повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Б. Гусак