08 червня 2021 року Справа № 915/282/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства «МІРСБАКС» (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 27; ідентифікаційний код 35657397)
до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)
про: стягнення 789907,93 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Нестеренко О.І., керівник,
від відповідача: Аксьонов М.М., у порядку самопредставництва,
Суть спору:
04.03.2021 Приватне підприємство «МІРСБАКС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 03.03.2021 (вх. № 3374/21) (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти позовну заяву та відкрити провадження;
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «НЕАК «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20915546, адреса: 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, поточний рахунок: НОМЕР_1 у філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк») на користь Приватного підприємства «МІРСБАКС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35657397, адреса: 55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 27, поточний рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ «УкрСиббанк, МФО 351005) 676496,37 грн, у т.ч. ПДВ - заборгованість за договором, 113411,56 грн, у т.ч. ПДВ - пеня у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в межах 7 % вартості договору;
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «НЕАК «ЕНЕРГОАТОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20915546, адреса: 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, поточний рахунок: НОМЕР_1 у філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк») на користь Приватного підприємства «МІРСБАКС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35657397, адреса: 55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 27, поточний рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ «УкрСиббанк, МФО 351005) судовий збір в сумі 11848,62 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору про закупівлю № 60/2018МІР/ЮУ з додатками та додатковими угодами до нього; Актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) (5 шт.); довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) (2 шт.); податкових накладних з доказами їх реєстрації в ЄРПН (3 шт.); платіжних доручень (4 шт.); претензії № 007 від 22.01.2021 з відповіддю на неї № 51/3252 від 22.02.2021; застосування норм статей 16, 525, 526, 611, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України, статей 20, 193, 218 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Ухвалою суду від 05.03.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/282/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01 квітня 2021 року о 09:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
29.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/309 від 29.03.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 30.03.2021.
Також 29.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 32/281 від 26.03.2021, відповідач, зокрема, зазначає, що станом на 16.03.2021 у бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС обліковується кредиторська заборгованість за Договором перед позивачем на суму 676496,37 грн. Порушення строку оплати є наслідком настання кризової ситуації як у ДП «НАЕК «Енергоатом», так і на ринку енергетики України у цілому. Відповідач також зазначає, що вина, як підстава для відповідальності Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» відсутня, а тому штрафні санкції нараховані безпідставно. Крім того, представник відповідача у відзиві просить суд зменшити розмір стягуваної пені на 90 %.
В підготовчому засіданні 01.04.2021, проведеному за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву до 13 квітня 2021 року о 09:30.
У зв'язку з проходженням суддею Смородіновою О.Г. підготовки суддів місцевих господарських судів, організованої Дніпропетровським регіональним відділенням Національної школи суддів України у період з 12 по 16 квітня 2021 року (відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області № 11-в від 09.04.2021), підготовче засідання у справі № 915/282/21, було відкладено на 13 травня 2021 року о 09:30.
11.05.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/493 від 06.05.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 11.05.2021.
12.05.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання № 32/515 від 12.05.2021 про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого було відмовлено, з наведенням відповідної мотивації в ухвалі від 13.05.2021.
За результатами судового засідання, проведеного 13.05.2021 за участю представників обох сторін, судом було постановлено ухвалу. Якою закрито підготовче провадження у справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 08 червня 2021 року о 09:30.
03.06.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/620 від 31.05.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 04.06.2021.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
В судове засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача, які підтвердили актуальність правових позицій сторін, викладених в письмових заявах по суті справи.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 08.06.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд -
13 квітня 2018 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція», як замовником, та Приватним підприємством «МІРСБАКС», як підрядником, був укладений Договір № 60/2018 МІР/ЮУ про закупівлю робіт за темою: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція. ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 Енергоблок № 3. Забезпечення підживлення та охолодження БВ в умовах тривалого повного знеструмлення АЕС. БМР) (далі - Договір), відповідно до предмету якого Підрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін, роботи за темою: «Енергоблок № 3. Забезпечення підживлення та охолодження БВ в умовах тривалого повного знеструмлення АЕС. БМР», за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП): ДКПП- 43.29 будівельно-монтажні роботи, інші). Обсяги робіт за Договором визначаються Відомістю обсягів робіт (Додаток № 4) (п. 1.1).
За умовами наведеного Договору:
- Підрядник здає, в обумовлені терміни, виконані роботи Замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну, експлуатації. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи (п. 1.2);
- вартість Договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 1) (п. 1.4);
- місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.5);
- договірна ціна робіт, доручених до виконання Підряднику з урахуванням додаткових робіт по Договору збільшується на 474121,40 грн, з урахуванням ПДВ та складає: Загальна сума договору складає - 1620165,02 грн, враховуючи ПДВ 20 % - 270027,50 грн (п. 2.1, в редакції Додаткової угоди № 2 від 10.05.2019);
- розрахунки за Договором виконуються наступним чином: Оплата за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, протягом 45 банківських днів. Підрядник складає акти виконаних робіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП (п. 4.1);
- податкова накладна, оформлена у відповідності до ст.187 п.201.1 ПКУ (повинна містити коди ДКПП та бути за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №276) та зареєстрована у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, подається Підрядником. Підрядник надає Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі і податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу Замовника «pdv1@atom.gov.ua» та «Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua» протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною Підрядник надає Замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН (п. 4.2);
- у випадку не надання Підрядником Замовнику у встановлений в Договорі термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН та в разі відсутності коду або допущення помилок у кодах УКТ ЗЕД та ДКПП Замовник має право в односторонньому порядку зменшити вартість Договору, передбачену п. 2.1 цього Договору, на суму передбачену 1201.3. ПКУ у розмірі до 100% суми ПДВ. Сплата частини вартості товарів у розмірі суми ПДВ здійснюється Замовником після отримання від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН (п. 4.3);
- приймання актів виконаних робіт вітчизняного виконавця здійснюється за формою КБ-2В до 25 числа поточного місяця, приймання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 до 28 числа поточного місяця. Замовник зобов'язаний в термін 10-ти днів підписати Акти виконаних робіт і повідомити про це Підрядника або направити Підряднику мотивовану відмову. Якщо в термін 10-ти днів Підрядник письмово не повідомлений про мотивовану відмову, роботи вважаються прийнятими Замовником і підлягають оплаті (п. 5.4);
- Замовник зобов'язується прийняти від Підрядника будівельні роботи та провести розрахунки на умовах даного Договору (п. 9.8);
- за порушення термінів виконання робіт за Договором Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості невиконаних в строк робіт за кожен день прострочення. За прострочення виконання робіт більше тридцяти днів Підрядник додатково платить штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно виконаних робіт (п. 10.1);
- у разі невиконання Замовником своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, Замовник на вимогу Підрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7% вартості договору (п. 10.4);
- Договір набуває чинності з дати підписання договору та скріплення його печаткою та діє до 25.11.2019 року (п. 16.6, в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.11.2018).
Вищенаведений Договір, а також додаткові угоди до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи, а також пені, внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору на виконання робіт, в частині повноти та своєчасності здійснення замовником розрахунків за виконані роботи.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір про закупівлю робіт № 60/2018МІР/ЮУ від 13.04.2018 з додатками та додатковими угодами до нього;
- Акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) (5 шт.);
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) (2 шт.);
- податкові накладні з доказами їх реєстрації в ЄРПН (3 шт.);
- платіжні доручення (4 шт.);
- претензія № 007 від 22.01.2021 з відповіддю на неї № 51/3252 від 22.02.2021.
Відповідач на підтвердження власної правової позиції, у т.ч. клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій надав суду такі докази:
- Довідка № 02-41160 від 16.03.2021 взаємних розрахунків між ВП ЮУАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» та ПП «МІРСБАКС» (ЕГРПО 35657397) за період с 01.04.2018р. по 16.03.2021р.;
- Довідка про вартість будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) за вересень 2019 р. від 30.09.2019;
- Підсумки роботи ДП «НАЕК «Енергоатом» за 10 місяців 2020 року;
- примітки до проміжної скороченої фінансової звітності ДП «НАЕК «Енергоатом» за 9 місяців 2020 року;
- Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2020 р.;
- Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 р.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами Договору вбачається, що Договір про закупівлю робіт № 60/2018 МІР/ЮУ від 13.04.2018 за своєю правовою природою є договором підряду.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.
Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У відповідності до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору між сторонами були підписано без будь-яких зауважень та заперечень:
1. Акти здачі-приймання виконаних робіт (примірна форма № КБ-2в):
- акт № 01/06/2019 від 27.06.2019 здачі-приймання виконаних робіт за червень 2019 року. У вказаному акті замовником та виконавцем погоджено, що вартість робіт за звітний період складає 794475,62 грн;
- акт № 02/06/2019 від 27.06.2019 здачі-приймання виконаних робіт за червень 2019 року. У вказаному акті замовником та виконавцем погоджено, що вартість робіт за звітний період складає 125294,93 грн;
- акт № 03/09/2019 від 30.09.2019 здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2019 року. У вказаному акті замовником та виконавцем погоджено, що вартість робіт за звітний період складає 132147,10 грн;
- акт № 04/09/2019 від 30.09.2019 здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2019 року. У вказаному акті замовником та виконавцем погоджено, що вартість робіт за звітний період складає 68110,09 грн;
- акт № 05/09/2019 від 30.09.2019 здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2019 року. У вказаному акті замовником та виконавцем погоджено, що вартість робіт за звітний період складає 476239,18 грн.
2. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3):
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 р. на суму 919770,55 грн;
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 р. на суму 676496,37 грн.
Матеріали справи також містять податкові накладні: № 53 від 27.06.2019, № 54 від 27.06.2019, № 65 від 30.09.2019 з доказами їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач у свою чергу провів часткову оплату за виконанні роботи на загальну суму 919770,55 грн, що вбачається з платіжних доручень:
- № УКС/453 від 02.09.2019 на суму 200 000,00 грн;
- № УКС/468 від 08.09.2019 на суму 125 294,93 грн;
- № УКС/483 від 16.09.2019 на суму 300 000,00 грн;
- № УКС/500 від 24.09.2019 на суму 294 475,62 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач 22.01.2021 скеровував на адресу відповідача претензію № 007 від 22.01.2021, у якій вимагав виконати належним чином зобов'язання за Договором та перерахувати на користь підрядника 676496,37 грн заборгованості та пеню в розмірі 113411,56 грн у термін до 22.02.2021 року.
В матеріалах справи наявна відповідь на казану претензію № 51/3252 від 22.02.2021, за змістом якої відповідач посилається на напружену ситуацію на ринку електричної енергії та зазначає, зокрема про те, що усі платежі в повному об'ємі заведені для оплати в облікову систему 1С та зареєстровані в ДП НАЕК «Енергоатом». Під час надходження фінансових коштів, уся кредиторська заборгованість за вищевказаним договором буде погашена в повному обсязі.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за виконані роботи у даній справі закон покладає на замовника.
За даними Приватного підприємства «МІРСБАКС», які не спростовані та не заперечені Відокремленим підрозділом «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», останній оплату робіт виконаних за актами здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2019 року на загальну суму 676496,37 грн не здійснив.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за виконані роботи за Договором про закупівлю робіт № 60/2018МІР/ЮУ від 13.04.2018.
Посилання ж відповідача у відзиві на наявність фінансової кризи та відсутність вини підприємства, як підстави для відповідальності, відхиляються судом.
Відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
На переконання суду, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Приватним підприємством «МІРСБАКС» суму заборгованості в розмірі 676 496,37 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу (згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками) пеню на суму 309837,00 грн за період з 02.12.2019 по 03.03.2021, обмеживши заявлену до стягнення суму 7 % вартості договору - 113411,56 грн.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За змістом п. 10.4 Договору у разі невиконання Замовником своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, Замовник на вимогу Підрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7% вартості договору.
Таким чином на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та положень Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Водночас, за результатами перевірки здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконано з помилками.
По-перше, позивачем неправильно визначено строк настання обов'язку виконання зобов'язання. Так, за перевіркою суду, з урахуванням дати підписання сторонами спірних у даній справі актів здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2019 року (30.09.2019) та 45 банківських днів (за умовами п. 4.1 Договору) останнім днем строку для виконання грошового зобов'язання для замовника було 03.12.2019, а отже першим днем прострочення такого виконання 04.12.2019.
По-друге, при розрахунку пені позивачем не були враховані вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки договором не встановлено іншого строку нарахування пені, таке нарахування мало припинитися через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (тобто 04.06.2020).
По-третє, суд відмічає, що при нарахуванні позивачем застосовано ставку пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, разом із тим, не враховано такого. У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. З урахуванням наведеного суд зауважує, що яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний. З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.
З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми ipLex з урахуванням періоду нарахування пені з 04.12.2019 по 04.06.2020 та застосування ставки пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ, та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 74 676,52 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 38735,04 грн.
Крім того, суд зауважує, що відповідач у відзиві заявляв клопотання про зменшення розміру стягуваної пені на 90 %, мотивоване настанням кризової економічної ситуації, відсутністю вини підприємства у порушенні зобов'язання. Також Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просить суд взяти до уваги, що відповідач не ухиляється від сплати суми основної заборгованості, а в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань за Договором.
Розглянувши вказане клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної пені, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке:
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Правовий аналіз вищевказаних положень законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо. При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені або штрафу, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.
Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18 та від 18.06.2019 у справі № 914/891/16.
Суд відмічає, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
У відповідності до ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
За змістом ст. 230 ГК України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Суд не може визнати достатнім для зменшення розміру штрафу посилання відповідача на відсутність збитків у позивача, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Відокремлений підрозділом «Южно-Українська атомна електрична станція», оскільки, як вказувалось вище, зобов'язання мають бути виконані належним чином.
Докази відповідача щодо скрутного матеріального становища також оцінюються судом критично, з огляду, зокрема, на публікацію на офіційному вебсайті Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» інформації про прибутковість діяльності компанії за І квартал 2021 року (https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/energoatom_pributkovij_drugij_kvartal_pospil-47108).
Крім того, суд наголошує, що зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені, а, отже, відповідне клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 11627,59 грн ((751172,89 / 789907,93) * 11848,62 = 11627,59) судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Приватного підприємства «МІРСБАКС» (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 27; ідентифікаційний код 35657397) 676 496,37 грн заборгованості за договором, 74676,52 грн пені, а також 11627,59 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 38735,04 грн відмовити позивачу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Приватне підприємство «МІРСБАКС» (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 27; ідентифікаційний код 35657397);
Відповідач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546).
Повне рішення складено та підписано судом 18.06.2021.
Суддя О.Г. Смородінова