Справа № 686/14236/18
Провадження № 22-ц/4820/612/21
17 червня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання - Дубова М.В.,
з участю апелянта та його представника,
представника відповідача,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2021 року, суддя Стефанишин С.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного кадастрового реєстратора Кушнірук Алли Петрівни, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Лаврентьєва Юрія Вікторовича, приватного підприємства «Поділля Інвентар Бюро» про скасування рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію прав,
встановив:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного кадастрового реєстратора Кушнірук А.П., приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Лаврентьєва Ю.В., ПП «Поділля Інвентар Бюро», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним рішення державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Хмельницькому районі від 11.03.2014 року, яким внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468 до Державного земельного кадастру; визнати недійсним договір дарування від 10.04.2017 року №617 посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лаврентьєвим Ю.В., згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468 була відчужена ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку, зареєстровану за ОСОБА_4 та зобов'язати ПП «Поділля Інвентар Бюро» внести зміни у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену на замовлення ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468 за адресою: м. Хмельницький, садівниче товариство «Мир», змінивши координати земельної ділянки шляхом зміщення до суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:34:001:2401, яка перебуває у власності ОСОБА_5 та надання зміненої технічної документації державному кадастровому реєстратору.
В позовній заяві, зокрема, зазначив, що згідно протоколу загальних зборів №1 від 06.09.2014 року СТ «Лезнево-1» його було прийнято до членів товариства та виділено у користування земельну ділянку площею 0,0630 га, у зв'язку з чим він звернувся з заявою до Хмельницького міського голови про надання дозволу на розробку технічної документації. Рішенням Хмельницької міської ради від 22.03.2017 року №46 йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність. Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0630 га у приватну власність він звернувся до державного кадастрового реєстратора з метою реєстрації належної йому земельної ділянки. Однак рішенням №РВ-6800334512018 від 26.02.2018 року у заяві було відмовлено у зв'язку з тим, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати існує накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468, власником якої є відповідач ОСОБА_2 31.05.2018 року він звернувся до землевпорядної організації ПП «Поділля Інвентар Бюро», яка виконувала на замовлення ОСОБА_3 роботи з розробки землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468 з метою виправлення помилок в координатах даної земельної ділянки, однак йому було відмовлено у внесенні змін у технічну документацію з подальшим внесенням змін у державний земельний кадастр, оскільки власником не надано згоди на внесення відповідних змін.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2021 року, з урахуванням додаткового рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що ОСОБА_1 з 20.01.2021 року є власником земельної ділянки площею 0,063 га з кадастровим номером 6810100000:34:001:3453 в садівничому товаристві «Мир» м. Хмельницький. На думку суду, ці обставини свідчать про те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не буде ефективним інструментом для його відновлення, оскільки на день ухвалення рішення по справі позивач вже є власником спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку щодо порушення права ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та, відповідно, поновлення цього права у визначений законом спосіб. Оскільки вимоги про визнання недійсним рішення державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Хмельницькому районі від 11.03.2014 року не підлягають до задоволення, тому відсутні також і підстави для задоволення інших позовних вимог, які є похідними від цієї вимоги.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просив судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування скарг апелянт зазначив, що рішення суду є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд при винесенні рішень фактично відхилив висновки експерта при первинному дослідженні та прийняв до уваги лише висновок експерта при проведенні додаткової експертизи. Свою позицію суд обґрунтовував тим, що при проведенні додаткового експертного дослідження експертом прийнято до уваги дані землевпорядної документації на земельну ділянку відповідача. В той же час, при проведенні первинної експертизи, для порівняння експертом для дослідження бралися геодезичні дані, що містяться на обмінному файлі, які витребувані з органів Держгеокадастру. Фактично саме ці дані є координатами земельної ділянки відповідача, що внесені у Державний земельний кадастр, а отже визнані органами державної влади. Судом не взято до уваги, що згідно висновку експерта, який ґрунтувався на дослідженні даних, що внесені у Державний земельний кадастр, ні фактичне розміщення, ні площа земельної ділянки відповідача не відповідає координатам земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Окрім того, згідно первинного висновку експерта, земельна ділянка відповідача на 0,0034 га, тобто на 5,5%, накладається на земельну ділянку, яка перебувала у його користуванні. Судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що згідно висновку експерта, фактична площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 , становить 0,0691 га, хоча згідно правовстановлюючих документів, площа земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 має становити 0,0623 га. Судом не надано належної оцінки тій обставині, що технічна документація відповідача на земельну ділянку не відповідає вимогам законодавства, оскільки узгодження меж земельної ділянки з ним, як з суміжним користувачем, не проводилося. Судом не взято до уваги, що фактичне місце розташування земельної ділянки відповідача не відповідає даним Державного земельного кадастру, оскільки, земельна ділянка ОСОБА_2 зміщена в сторону його земельної ділянки.
Апелянт та його представник в судовому засіданні вимоги скарг підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення апеляційних скарг заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Хмельницької міської ради від 22.03.2017 року №45 ОСОБА_1 , як члену садівничого товариства «Лезнево-1» на підставі витягу з протоколу загальних зборів садівничого товариства «Лезнево-1» від 06.09.2014 року №1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва із земель міської ради з метою передачі у власність (т. 1, а.с. 9).
Після розроблення відповідного проекту землеустрою позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора, однак йому було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з наявними зауваженнями щодо валідності електронного документу та перетином ділянок з ділянкою з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468 з площею співпадіння 13,7005%, знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати іншої земельної ділянки або її частини (т. 1, а.с. 11).
Земельна ділянка в садівничому товаристві «Лезнево-1» (колишнє товариство «Мир») м. Хмельницький з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468, площею 0,0623 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва належить на праві власності ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка була відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на підставі договору дарування №617 від 10.04.2017 року, в той час як ОСОБА_4 набув у власність вказану земельну ділянку на підставі договору дарування від 29.03.2017 року, укладеного між ним та ОСОБА_3 , на замовлення якої був розроблений проект землеустрою щодо виділення у власність даної земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468 (т. 1, а.с. 12, 19-22, 65-81).
За результатами проведеної земельної-технічної експертизи складено висновок експерта №622/018 від 05.02.2019 року згідно якого фактичне розміщення, площа та конфігурація земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2468, з фактичною площею 691 кв.м., що за адресою м. Хмельницький, садівниче товариство «Мир», яка перебуває у власності ОСОБА_2 не відповідає (не повністю відповідає) розміщенню, площі та конфігурації земельної ділянки згідно даних Державного земельного кадастру. Крім того, фактична площа та конфігурація земельної ділянки що перебуває у користуванні ОСОБА_2 не відповідає плану землекористування, який зазначений в державному акті на право приватної власності на землю серії ХМ №02628 від 13.01.1995 року. Визначити відповідність розміщення земельної ділянки державному акту не має можливості, оскільки на дослідження не надана відповідна землевпорядна документація на виготовлення державного акту.
Також, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:34:001:2468, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, садівниче товариство «Мир», згідно координат цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, накладається на земельну ділянку, якою фактично користується ОСОБА_1 , площа накладення становить 0,0034 га (34 кв.м), тобто 5,5% від площі ділянки ОСОБА_2 .
Розташування, площа та конфігурація земельної ділянки, яка визначена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , не відповідає (не повністю відповідає) розташуванню, площі та конфігурації ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 , а земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:34:001:2468 за адресою: м. Хмельницький, садівниче товариство «Мир» згідно координат цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, накладається на земельну ділянку, яка визначена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , площа накладення становить 0,0086 га (86 кв.м), тобто 13,8% від площі ділянки ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 91-102).
В ході судового розгляду даної справи на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено іншу землевпорядну документацію на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 на праві власності, однак відомостей щодо того що змінені координати та межі даної земельної ділянки було внесено до Державного земельного кадастру відповідач не надав та матеріали справи не містять (т. 1, а.с. 180-215).
Згідно з висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи №744д/020 від 13.05.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:34:001:246 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 , у відповідності з даними технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_6 , не накладається на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та якою фактично користується ОСОБА_1 . Земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:34:001:2468 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 , згідно даних технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_6 , накладається на земельну ділянку, яка визначена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , площа накладення становить 0,0053 га (53 м2), тобто 8,5% від площі ділянки ОСОБА_2 .
Таким чином, як вбачається з встановлених судом обставин конфігурація та координати земельної ділянки №6810100000:34:001:2468, що внесені до Державного земельного кадастру визначені з порушеннями та не відповідають державному акту на право приватної власності на землю серії ХМ №02628 від 13.01.1995 року, виданого ОСОБА_3 , що призвело до порушення прав позивача із розпорядження земельною ділянкою площею 0,063 га в координатах та конфігурації розробленої землевпорядною організацією на замовлення позивача на момент звернення ним до суду.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Хмельницької міської ради №86 від 23.12.2020 року та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56296106 від 25.01.2021 року, 20.01.2021 року ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку під садівництво площею 0,063 га, кадастровий номер 6810100000:34:001:3453 в садівничому товаристві «Мир» м. Хмельницький, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 , у зв'язку з чим колегія суддів зазначає наступне (а.с. 47, т. 2).
Згідно положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року, № 1051, (далі - Порядок), в редакції, що діяла на час набуття позивачем у власність вищевказаної земельної ділянки, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, серед іншого, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку).
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій»; 3) електронний документ (п. 110 Порядку). Заявники, зазначені у підпунктах 1-4 пункту 109 цього Порядку, через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (далі - сертифіковані інженери-землевпорядники), мають право надсилати документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 110 цього Порядку, Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі, підписані із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису сертифікованим інженером-землевпорядником технічними засобами телекомунікацій, та отримувати документи, зазначені в абзаці шостому пункту 73, підпунктах 4, 6 пункту 75, пункті 77, підпункті 1 пункту 87 цього Порядку, в електронній формі, підписані із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису Державним кадастровим реєстратором (п. 110-1 Порядку).
Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки.
Під час подання заяви в електронній формі сертифікований інженер-землевпорядник за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на Інтернет-сторінці, серед іншого, вносить погоджену відповідно до законодавства документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації), в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» (п. 110-2 Порядку).
Згідно п. 111 Порядку державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.
За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки; за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування.
Державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі. До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (п. 112 Порядку).
Згідно з п. 113 Порядку Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
ОСОБА_1 у позовній заяві вказав на порушення його права, як користувача земельною ділянкою, яка знаходиться в садівничому товаристві «Мир», площею 0,063 га. Зокрема, зазначив, що він позбавлений можливості оформити своє право власності на вказану земельну ділянку та відповідно розпоряджатися нею, оскільки належна ОСОБА_2 земельна ділянка накладається на його земельну ділянку. При цьому послався на рішення державного кадастрового реєстратора від 26.02.2018 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (а.с. 11, т. 1).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004, № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
У цьому рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.
При цьому, захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто, вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також на момент ухвалення судом рішення, визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрат, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
Враховуючи, що в ході судового розгляду обставини справи змінилися, позивач розробив відповідний проект землеустрою на належну йому на праві користування земельну ділянку та реалізував своє право власності, оформивши та зареєструвавши у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно своє право власності на земельну ділянку в садівничому товаристві «Мир» м. Хмельницький, площею 0,063 га, колегія суддів доходить висновку, що права позивача станом на дату розгляду справи судом першої інстанції не порушені, відтак не підлягають захисту.
ОСОБА_1 не надано доказів того, що його права щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території садівничого товариства «Мир» у м. Хмельницькому підлягали захисту в межах координат та конфігурації земельної ділянки, які були визначені у розробленому проекті землеустрою, долученому позивачем до позовної заяви при пред'явленні позову, а не в межах тих координат, що були розроблені позивачем для державної реєстрації земельної ділянки у вказаному товаристві, що відбулась 20.01.2021 року.
Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що після пред'явлення даного позову, під час розгляду справи судом першої інстанції, порушення були усунуті, у зв'язку з чим він все ж таки приватизував належну йому на праві користування спірну земельну ділянку, однак в квітні 2021 року, після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваних рішень, з'ясувалося нове порушення його права з боку ОСОБА_2 .
У зв'язку з наведеним колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного встановлення обставин справи є необґрунтованими.
Оскільки на дату ухвалення судом першої інстанції оскаржуваних рішень порушень права землекористувача ОСОБА_1 з боку відповідачів встановлено не було, тому, враховуючи зміст позовних вимог, підстави та предмет позову, відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви.
При цьому, у випадку порушення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка була ним приватизована в січні 2021 року, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом на захист порушеного права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова