Номер провадження: 22-ц/813/6116/21
Номер справи місцевого суду: 522/21671/20
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Ващенко Л. Г.
17.06.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного суд в складі:
головуючої - судді Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
у порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2020 року (одноособово суддя Домусчі Л.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вжити заходи щодо відмови від подальшого примусу та повернення безпідставно нарахованої заробітної плати, видання нового наказу та стягнення моральних збитків,
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
07.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (далі-Департамент) про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вжити заходи щодо відмови від подальшого примусу та повернення безпідставно нарахованої заробітної плати, видання нового наказу та стягнення моральних збитків.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.12.2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1
ОСОБА_1 не погодилась із ухвалою суду від 29.12.2020 року і подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає:
Ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права з ознаками дискримінації через неналежність позивачки до кола осіб, які мають доступ до ДБУ для сплати судових витрат, тобто судом постановлено ухвалу з порушенням приципів рівності, змагальності та верховенства права.
Судом не підтверджено та не спростовано тезу про розгляд справи у порядку ЦПК України, а не КАС України і порушено правову невизначеність, що зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 10-р від 29.08.2020 року. Правова невизначеність також вбачається щодо відсутності чітко встановленого розміру судового збору. Не звільнення від сплати судового збору унеможливлює виправлення недоліків через загрозу втрати власності (право володіти, користуватись, розпоряджатися власністю) в розмірі судового збору.
Позивачка не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, відтак дії відповідача є неправомірними з ознаками примусу до праці, що заборонено Конституцією України.
Позивачка не збиралася працювати в Департаменті, згідно наказу № НК від 20.11.2017 року. Суд не надав позивачці доступу до внутрішніх справ, на які є посилання в ухвалі суду, чим позбавив її права уточнити правові позиції. В ухвалі, що оскаржується не зазначені причини та підстави ненадання доступу до цих справ, додаткове судове рішення судом не ухвалювалось.
Відзив представника Департаменту зазначає:
Скаржницею зазначено, що судом першої інстанції їй відмовлено у доступі до правосуддя через те, що у неї відсутній доступ до державного бюджету. Таке твердження є хибним з огляду на те, що ЦПК України та Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору на всій території України за подання заяв, скарг та послуг. Також зокрема, ст. 8 Закон України, «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, відсутність доступу до коштів державного бюджету не є перешкодою до судочинства та одночасно не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Позивачкою не виправлені інші помилки, допущені у позові. Вимоги до позовної заяви встановлені та застосовуються однаково до всіх, відповідно до принципу рівності кожного перед законом та судом. Твердження позивачки про те, що «усунення інших недоліків можливо лише за умов звільнення від сплати судового збору» є безпідставним, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позову без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 ЦПК України.
Відповідь ОСОБА_1 на відзив зазначає:
З тексту відзиву вбачається, що відповідач отримав копію апеляційної скарги, яку вона Одеському апеляційному суду для надіслання учасникам справи не надавала. Відповідач не вказує, що отримав копію апеляційної скарги із додатками, що підтверджує обґрунтованість заяв позивачки до Одеського апеляційного суду щодо виправлення помилок в ухвалі суду від 05.04.2021 року з вини суду , які частково виправлено ухвалою суду від 30.04.2021 року за заявою позивачки від 28.04.2021 року, без зазначення про це в ухвалі. Наведене свідчить, що суд не ознайомився з матеріалами справи, не надав заяву про виправлення помилок , які допущені судом апеляційної інстанції в ухвалі від 30.04.2021 року. Також не зрозуміло ким подано копію апеляційної скарги позивачки, від імені якої особи дану копію апеляційної скарги направлено відповідачу або якою посадовою особою суду апеляційної інстанції без відома і згоди позивачки зроблено копію апеляційної скарги та направлено відповідачу, чим порушені процесуальні права позивачки.
Відсутність неупередженості до позивачки з боку відповідача підтверджується також доводами відповідача у відзиві з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначені підстави для звільнення від сплати судового збору: в разі захисту соціальних, трудових та інших прав. Одеський апеляційний суд не застосував дану норму права під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивачки.
Позивачка не має доступу до державного бюджету України і тому не може сплатити судовий збір.
У відзиві відповідач намагається «засилити» порушення принципів рівності, змагальності, верховенства права, «перекручуючи» доводи позивачки.
Недотримання судом ст. 129 Конституції України позбавило позивачку доступу до суду реалізації права на справедливий суд.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Суд першої інстанції, повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву з підстав ч. 3 ст. 185 ЦПК України виходив з того, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 14.12.2020 року, зокрема, позивачка не надала суду належним чином оформлену позовну заяву з додатками у відповідній кількості примірників для відповідача (а.с. 7,8).
Колегія суддів погоджується з висновками суду з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , виконана рукописним текстом в одному примірнику (а.с.1).
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ст. 175 ЦПК України).
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ст. 177 ЦПК України).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ст. 185 ч.1 ЦПК України).
Ухвалою суду від 14.12.2020 року позовна заява ОСОБА_1 від 07.12.2020 року залишена без руху, з підстав ст. ст. 175, 177 185 ЦПК України (а.с.3,4).
14.12.2020 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду від 14.12.2020 року (а.с.5).
23.12.2020 року в суді першої інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 наступного змісту: звільнити її від сплати судового збору через викладене в обґрунтуванні заяви або надати доступ з порядку сплати судового збору без відшкодування з Державного бюджету України, витримавши принципи рівності та змагальності, постановивши про таке ухвалу; надати додатковий час для виправлення надмірних вимог, зазначивши, яких саме недоліків має позбутись позивач у справі; повідомити, чи дійсно дану справу слід розглядати за правилами ЦПК України, зважаючи на відсутність трудових відносин із відповідачем; надати доступ до матеріалів справ, на рішення за якими ПРС посилається в ухвалі, у тому разі зважаючи на відсутність доступу до інтернету у позивача (а.с.).
Станом на 28.12.2020 року позивачка ОСОБА_1 ухвалу суду від 14.12.2020 року не виконала і не надала суду позовну заяву, яка б відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення ОСОБА_1 позовної заяви від 07.12.2020 року (а.с.1,7-8).
Доводи позивачки ОСОБА_1 у скарзі, що: ухвала суду постановлена з порушенням норм права і з ознаками дискримінації через неналежність позивачки до кола осіб, які мають доступ до ДБУ для сплати судових витрат; судом не підтверджено та не спростовано тезу про розгляд справи у порядку ЦПК України, а не КАС України; судом порушено правову невизначеність, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 10-р від 29.08.2020 року, яка вбачається щодо відсутності чітко встановленого розміру судового збору; не звільнення від сплати судового збору унеможливлює виправлення недоліків через загрозу втрати власності (право володіти, користуватись, розпоряджатися власністю) в розмірі судового збору; позивачка не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, відтак дії відповідача є неправомірними з ознаками примусу до праці, що заборонено Конституцією України; позивачка не збиралася працювати в Департаменті, згідно наказу № НК від 20.11.2017 року; суд не надав їй доступ до внутрішніх справ, на які є посилання в ухвалі суду, що позбавило її права уточнити правові позиції, - до уваги не приймаються.
Позовна заява ОСОБА_1 від 07.12.2020 року на 1 аркуші повернута позивачці з підстав її невідповідності ст. ст. 175, 177 ЦПК України, тобто через її невідповідність вимогам процесуального закону, як за формою, так і за змістом.
Ухвала суду від 14.12.2020 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 від 07.12.2020 року без руху для виправлення недоліків позовної заяви, зокрема, містить роз'яснення суду про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, відповідно до ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (а.с.3,4)
Із позовної заяви від 07.12.2020 року, зважаючи на її форму та зміст, неможливо визначити про яке саме йдеться порушення прав позивачки з боку Департаменту.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зробити висновок щодо юрисдикції у справі за позовною заявою ОСОБА_1 від 07.12.2020 року.
Доводи ОСОБА_1 у відповіді на відзив, що: відповідач отримав копію апеляційної скарги, яку вона апеляційному суду для надіслання учасникам справи не надавала; відповідач не вказує, що отримав копію апеляційної скарги із додатками; не зрозуміло ким подано копію апеляційної скарги позивачки, від імені якої особи копію апеляційної скарги направлено відповідачу або якою посадовою особою суду апеляційної інстанції без відома і згоди позивачки зроблено копію апеляційної скарги та направлено відповідачу, - не заслуговують на увагу, оскільки не мають правового значення для вирішення питання про законність та обґрунтованість ухвали суду від 29.12.2020 року.
Доводи представника Департаменту у відзиві на скаргу, що: відсутність доступу до коштів державного бюджету не є перешкодою доступу до судочинства та одночасно не є підставою для звільнення від сплати судового збору; позивачкою не виправлені інші помилки, допущені у позові і вимоги до позовної заяви встановлені та застосовуються однаково до всіх, відповідно до принципу рівності кожного перед законом та судом; твердження позивачки, що «усунення інших недоліків можливо лише за умов звільнення від сплати судового збору» є безпідставними, - прийняті до уваги і є підставою для залишення скарги без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України).
IV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2020 року про повернення позовної заяви - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови суду.
Повний текст постанови суду складено 17.06.20201 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Г.Я. Колесніков