22-ц/804/1905/21
221/2009/20
Головуючий в 1 інстанції Чальцева Т.В.
Доповідач Пономарьова О.М.
про залишення апеляційної скарги без руху
18 червня 2021 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі судді Пономарьової О.М., розглянувши апеляційні скарги відповідачів Донецької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України на рішення Волноваського районного суду Донецької області у складі судді Чальцевої Т.В. від 21 квітня 2021 року, повний текст рішення складений 27 квітня 2021 року, у цивільній справі №221/2009/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду,
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 21 квітня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності у розмірі 200 000,00 гривень 00 копійок.
Зобов'язано Державну казначейську службу України списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України кошти у розмірі 200 000,00 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4 500,00 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Донецька обласна прокуратура та Державна казначейська служба подали апеляційні скарги, які разом з матеріалами справи надійшли до Донецького апеляційного суду.
Ознайомившись з апеляційними скаргами та доданими до них матеріалами, апеляційний суд доходить висновку, що у зазначеній справі не може бути відкрито апеляційне провадження, оскільки апеляційні скарги не відповідають вимогам ЦПК України, а саме: заявниками при поданні апеляційної скарги не сплачено судовий збір, передбачений Законом України від 08.07.2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон), апеляційна скарга Державної казначейської служби України подана поза межами строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Зазначена справа розглянута 21 квітня 2021 року, повний текст рішення виготовлений 27 квітня 2021 року, апеляційна скарга Державної казначейської служби України подана до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку 03 червня 2021 року, тобто за межами строку, передбаченого ст. 354 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за заявою учасника справи.
Подавши апеляційну скаргу 03 червня 2021 року, Державна казначейська служба України питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не порушує, лише вказує, що копія оскарженого рішення отримана 19 травня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
В апеляційній скарзі Державної казначейської служби України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення остаточного рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч.3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у ч. 3 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або З) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, за змістом статті 8 Закону № 3674-VI суд може звільнити від сплати судового збору лише за клопотанням фізичної особи. Звільнення від сплати судового збору за відповідним клопотанням юридичної особи чинним законодавством не передбачено, а відтак у суду відсутні законні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, та інших юридичних осіб.
Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що Донецька обласна прокуратура оскаржує рішення суду першої інстанції частково, та просить зменшити розмір шкоди до 60 000 грн. Державна казначейська служба України рішення суду оскаржує в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову.
Під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн, потім вимоги збільшено до 200 000 грн, які вважаються майновими вимогами, оскільки визначені у грошовому вимірі, що узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (провадження № 61-23674св18).
У зазначеному судовому рішенні Касаційним цивільним судом переглянуто багаторічну практику, а також доктринальні підходи щодо питання сплати судового збору за розгляд справи про відшкодування моральної шкоди, якщо остання має грошовий вимір (вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що випливає зі змісту положень п. 4 ч. 2 ст. 119, п.1 ч.1ст.80 ЦПК України 2004 року, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці).
Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі «Закон») при поданні апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.
Згідно з пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справлявся у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява чи скарга подані до суду. Це стосуються, зокрема, і випадків, коли апеляційна скарга подана пізніше. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром прожиткового мінімуму, коли позовну заяву подано до суду.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2 102 грн.
Позивач ОСОБА_2 на підставі п. 13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, тож, визначаючи розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційних скарг відповідачами, апеляційний суд має виходити з розміру судового збору, що підлягав би сплаті під час звернення до суду з позовом, ціна якого дорівнює 200 000 грн.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Виходячи з наведеного, кожному з заявників, Донецькій обласній прокуратурі та Державній Казначейській службі України, пропонується сплатити судовий збір у сумі 1 261 грн 20 коп. (2 102*0,4)*150%) за наступними реквізитами:
Отримувач: Донецьке ГУК/Маріуполь. МТГ/Г22030101
Код отримувача ЄДРПОУ: 37967785
Банк отримувача: Казначейство України (ел)
Номер рахунку (IBAN): UA688999980313161206080005686
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до ст.357 ЦПК України при вказаних недоліках апеляційне провадження у справі не може бути відкрито судом апеляційної інстанції та апеляційні скарги залишається без руху для усунення недоліків, а саме:
- проведення оплати судового збору з наданням оригіналу відповідного документа, що підтверджує сплату (для Донецької обласної прокуратури);
- подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску та проведення оплати судового збору з наданням оригіналу відповідного документа, що підтверджує сплату (для Державної казначейської служби України).
Якщо заявники відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вказані вимоги, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявники не усунуть недоліки в частині сплати судового збору у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Якщо Державна казначейська служба України не надасть належно складену заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись п.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.185, 356, 357 ЦПК України,
Клопотання відповідача Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 21 квітня 2021 року залишити без задоволення.
Апеляційні скарги відповідачів Донецької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 21 квітня 2021 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду, що стосуються сплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Роз'яснити, що відсутність належно складеної заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження
Суддя Донецького апеляційного суду О.М. Пономарьова