Справа № 675/828/21
Провадження № 2-а/675/25/2021
"18" червня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
26 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи це тим, що 20 травня 2021 року інспектором УПП в Хмельницькій областілейтенантом поліції Назаром Андрієм Федоровичем винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4231471про визнання позивача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 20 травня 2021 року о 07 годині 44 хвилини у с. Путринці по вул. Онищука, 33, керував маршрутним транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без погодженого паспорту маршруту руху, чим порушив п. 32.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову, оскільки паспорт маршруту був пред'явлений водієм на вимогу працівника поліції, однак інспектором поліції зазначена обставина не була взята до уваги, при винесенні постанови інспектор не керувався жодними належними та допустимими доказами та грубо порушив норми ст. 62 Конституції України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.
Відповідач - представник Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Линюк В. О. - у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, у якій просив справу розглядати за відсутності представника.
Суд, вислухавши позицію позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії ЕАН № 4231471ОСОБА_1 20 травня 2021 року о 07 годині 44 хвилини у с. Путринці по вул. Онищука, 33, керував маршрутним транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без погодженого паспорту маршруту руху, чим порушив п. 32.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі водіями транспортних засобів.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).
За приписами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89,частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110,частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117,частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125,частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151,частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-1, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183,192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. При цьому, уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129,статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно з статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції є уповноваженим органом (посадовою особою), які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема щодо порушень, визначених частинами першою, другою і третьою статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, вирішуються у порядку адміністративного судочинства за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, що цілком узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 19 та ч. 1 ст. 25 КАС України.
Таким чином, суд при розгляді позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та прийняті рішення по справі керується нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 4 розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
За вимогами п. 9 розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається Кодексом України про адміністративні правопорушення ), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІV Наказу Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно п. 4 розділу ХІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Днем отримання постанови про накладення адміністративного стягнення є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі або повнолітньому члену сім'ї такої особи.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 32.2 ПДР України зазначає, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються:
а) технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів;
б) переобладнання транспортних засобів.
З територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються також інші питання, передбачені законодавчими актами.
Вказаний пункт не містить прямої заборони водію керувати транспортним засобом без погодженого паспорту маршруту руху та не містить прямої вказівки, який саме орган повинен погоджувати паспорт маршруту руху.
Крім того, відповідно до п. п. 2.12 та 2.13 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку 07 травня 2010 року № 278, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за № 408/17703 (із змінами та доповненнями) паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) згідно з підпунктом 33 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341, погоджується відповідним підрозділом Державтоінспекції:
міського маршруту - підрозділом Державтоінспекції міста;
приміського та міжміського маршруту - підрозділом Державтоінспекції області за місцезнаходженням перевізника.
Затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником;
затвердження паспорта автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень (додаток 2) здійснюється замовником послуг за погодженням з організатором перевезень на відповідній території (у частині маршруту та графіка руху);
затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території.
Суду на огляд надано паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень міського сполучення, який працює у звичайному режимі № 4 «Перехрестя вулиць Незалежності і Вишневої - Лабази», який був розроблений 25 листопада 2016 року, погоджений з начальником Ізяславського відділу УМВС 25 листопада 2016 року та затверджений міським головою 29 листопада 2016 року щодо перевізника ОСОБА_2 .
Допитаний в ході судового розгляду у якості свідка ОСОБА_2 суду показав, що він являється фізичною особою-підприємцем, виграв конкурс і на підставі договору здійснює перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування з 01 грудня 2016 року по 02 грудня 2021 року. Свідок ствердив, що ОСОБА_1 працює у нього водієм відповідно до укладеного трудового договору і перевозить пасажирів по маршруту, затвердженому відповідним паспортом, примірник якого наданий водію. Свідок звернув увагу суду, що ОСОБА_1 20 травня 2021 року о 07 годині 44 хвилини не міг знаходитись у с. Путринці, оскільки відповідно до розкладу руху повинен був рухатись вулицею Онищука у м. Ізяславі в районі автовокзала.
Покази свідка повністю узгоджуються з інформацією, викладеною у наданому суду паспорті автобусного маршруту регулярних перевезень міського сполучення, який працює у звичайному режимі № 4 «Перехрестя вулиць Незалежності і Вишневої - Лабази», зокрема, схемою, розкладом руху.
Факт наявності укладеного договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування з 01 грудня 2016 року по 02 грудня 2021 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Ізяславською міською радою підтверджується наданим суду на огляд примірником договору, копія якого додана до матеріалів справи.
Факт укладення трудового договору між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зобов'язувався виконувати роботу водія, підтверджується трудовим договором, укладеним 09 грудня 2016 року, наданого на огляд суду, копія якого додана до матеріалів справи.
Таким чином судом встановлено, що при складанні постанови інспектором УПП в Хмельницькій областілейтенантом поліції Назаром А. Ф. невірно визначено місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено модель та марку транспортного засобу, не вказано, з яких підстав не прийнято до уваги наявність паспорту автобусного маршруту регулярних перевезень міського сполучення, який працює у звичайному режимі № 4 «Перехрестя вулиць Незалежності і Вишневої - Лабази», який був розроблений 25 листопада 2016 року, погоджений з начальником Ізяславського відділу УМВС 25 листопада 2016 року та затверджений міським головою 29 листопада 2016 року щодо перевізника ОСОБА_2 .
Управлінням патрульної поліції в Хмельницькій області не надано суду жодних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 71, 286, 241-245, 246, 250, 251, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 21 листопада 2019 року, місце проживання АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області (місце знаходження: 29008, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, буд. 35/2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії серії ЕАН № 4231471, винесену інспектором УПП в Хмельницькій областілейтенантом поліції Назаром Андрієм Федоровичем про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири ) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. С. Янішевська