16 червня 2021 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 752/786/20
Номер провадження 22-ц/824/9066/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Шахової О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,
вивчивши апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Хоменко В. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживача, про припинення дії з нарахування грошової суми та припинення дії з вимагання грошової суми,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про припинення дій КП «Київтеплоенерго» з нарахування суми в розмірі 2 888 грн. 33 коп. за ГВП, вказаних під колонкою «Перерахунок» у рахунку-повідомленні станом на 01 жовтня 2019 року; припинення дій КП «Київтеплоенерго» з вимагання суми в розмірі 2 888 грн. 33 коп. за ГВП, вказаних під колонкою «Перерахунок» у рахунку-повідомленні станом на 01 жовтня 2019 року; стягнення з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 3 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 .
09 липня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_2 встановлено квартирний лічильник гарячого водопостачання.
Позивач зазначає, що вона вчасно сплачувала нараховану плату за гаряче водопостачання, проте у графі «Перерахунок» у рахунку-повідомлення станом на 01 жовтня 2019 року, який надійшов позивачу, зазначено, що у неї наявна заборгованість за гаряче водопостачання у розмірі 2 888 грн. 33 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року (а.с. 102 - 110) позов ОСОБА_1 , задоволено частково, зобов'язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» припинити дії КП «Київтеплоенерго» з нарахування суми в розмірі 2 888 грн. 33 коп. за ГВП, вказаних під колонкою «Перерахунок» у рахунку-повідомленні станом на 01 жовтня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
Не погодившись із вищевказаним рішення суду, 23 квітня 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» направило апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову, відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку із здійсненням перерозподілу спожитих у будинку обсягів гарячої води, відповідачем було встановлено, що у позивача наявна заборгованість за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 2 888 грн. 33 коп. Вказана сума була нарахована позивачу один раз та повторно в колонку «Перерахунок» не нараховується, в відображається як неоплачена заборгованість.
Таким чином, на думку скаржника, вимога позивача щодо припинення дій з нарахування, фактично зобов'язує скаржника до вчинення певних дій у майбутньому, а тому не підлягає задоволенню.
Крім того, скаржник зазначає, що оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представники скаржника Боголєпов Є. В. та Панасюк К. С. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Представник позивача - адвокат Стафійчук В. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, оскільки рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо припинення дій відповідача з вимагання суми в розмірі 2 888 грн. 33 коп. та в частині стягнення моральної шкоди сторонами не оскаржується, то відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не підлягає апеляційному перегляду.
Задовольняючи позовні вимог в частині припинення дій відповідача з нарахування суми в розмірі 2 888 грн. 33 коп., суд першої інстанції виходив з того, що з травня 2018 року по червень 2019 року відповідачем здійснювалися розрахунки вартості послуги та виставлялись до сплати рахунки, які позивачем були сплачені. Таким чином, припинення дій з нарахування вищевказаної суми із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, є належним способом захисту порушеного права позивача.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно рахунків-повідомлень (а.с. 46-79) з травня 2018 року по вересень 2019 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за послугу з гарячого водопостачання.
09 липня 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 встановлено квартирний лічильник гарячого водопостачання (а.с. 30).
У рахунку-повідомленні станом на 01 жовтня 2019 року в графі «Перерахунок» зазначена заборгованість за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 2 888 грн. 33 коп. (а.с. 18).
Із листа КП «Київенерго» від 06 листопада 2019 року № 19/22-19/11-1 вбачається, що за особовим рахунком ОСОБА_1 , у вересні поточного року здійснено перерозподіл обсягу спожитої послуги з ЦПГВ та перерахунок нарахувань за вказану послугу за період з травня 2018 року по червень 2019 року, відповідно до показників будинкового засобу обліку. З липня поточного року нарахування за ЦПГВ здійснюється за показниками квартирного засобу, які на 01 липня 2019 року становили 1,635 на 10 листопада 2019 -10,546 (а.с. 35).
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17) зазначив, що оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред'явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила, зокрема, припинити дії відповідача з нарахування суми в розмірі 2 888 грн. 33 коп. за послугу з гарячого водопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума була нарахована відповідачем у зв'язку із здійсненням перерозподіл обсягу спожитої послуги з ЦПГВ та перерахунку нарахувань за вказану послугу. Вказана сума, була нарахована одноразово та повторно в колонку «Перерахунок» не нараховувалась, а в подальшому відображалась як неоплачена заборгованість.
Таким чином, вимога припинити дії з нарахування, фактично зобов'язує відповідача до вчинення певних дій у майбутньому, а тому не підлягає задоволенню.
Крім того, оскарження дій КП «Київтеплоенерго» щодо нарахування чи припинення нарахування плати за наданні комунальні послуги, є різновидом претензії, та не є способом захисту порушеного права у судовому порядку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року в частині задоволення позову - скасувати та ухвалити нове судове рішення, про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: Я. В. Головачов
О. В. Шахова