Справа № 357/12508/20 суддя в І-й інстанції Дорошенко С.І.
Провадження № 33/824/1996/2021 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
14 червня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 рокуу справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2020 року серії ДПР18 № 303155 06 грудня 2020 року о 02 год. 40 хв. ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 138, керував транспортним засобом «Infiniti FX 45», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2020 року серії ПДР18 № 303154 06 грудня 2020 року о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 138, керуючи транспортним засобом «Infiniti FX 45», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав з проїжджої частини дороги та скоїв наїзд на дерево, що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Ухвалюючи зазначену постанову, місцевий суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаних правопорушень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що він не мав жодного відношення до керування транспортним засобом. Зібрані поліцейськими докази не містили відомостей про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Суд не дослідив усі наявні у справі докази. Свідок ОСОБА_4 свідчив суду про те, що саме він перебував за кермом автомобіля, який потрапив у ДТП, а ОСОБА_1 був пасажиром. Пояснення даного свідка узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з відео, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, поясненнями іншого свідка ОСОБА_5 . Суд допитав у якості свідка поліцейського ОСОБА_6 , який складав протокол. Однак, даний свідок має юридичну зацікавленість у вирішенні справи та про протилежне, ніж зазначено у протоколі, він свідчити не може, оскільки це означатиме, що він безпідставно його склав. Виклик та допит працівників поліції з ініціативи суду є незаконним та становить порушення принципу змагальності, права на захист та принципу рівності сторін процесу. У письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 , який був залучений патрульними поліцейськими під час складання протоколу, відсутні свічення про те, що за кермом був ОСОБА_1 . Суд припустив, що водієм був ОСОБА_1 . У протоколі час правопорушення зазначено 02 год. 00 хв., проте, з відеозапису, наявного у матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу, зазначеного у протоколі, о 01 год. 32 хв. У протоколі про адміністративне правопорушення місцем скоєння адміністративного правопорушення зазначена адреса АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсним обставинам справи. З протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло, від якого саме огляду на стан сп'яніння відмовився ОСОБА_1 : від проходження за допомогою технічного приладу «Драгер» чи у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я. Протокол був складений патрульним поліцейським Гарієнком М.С. та у рапорті зазначено, що на місце події прибули ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Проте, з відео вбачається, що поліцейський ОСОБА_8 знайомив ОСОБА_1 з правами, а також пропонував пройти огляд на стан сп'яніння та повідомив, що він складає протокол. Тобто, протокол складений з порушенням вимог законодавства. Доказуванню підлягає не лише факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, а так само факт керування особою транспортним засобом. По приїзду поліцейських транспортний засіб не рухався. Позиція поліцейських про те, що оскільки лише ОСОБА_1 перебував в автомобілі, а тому він є водієм та керував ним, не ґрунтується на нормах законодавства.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Коваленко Ю.О. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що коли він підійшов до машини, побачив, що ОСОБА_1 сидів на пасажирському передньому сидінні. Працівники поліції пояснення брали з одного свідка. Писав пояснення особисто, але під диктовку та зі слів працівників поліції. ОСОБА_3 не бачив як ОСОБА_1 пересідав з водійського сидіння на пасажирське.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пунктах 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст. 124 КУпАП (в редакції закону на момент вчинення пригоди) порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Місцевий суд вважав доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у час, місці та за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також адміністративне правопорушення, яке передбачено пунктами 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху. Разом з тим, такі висновки зроблені судом внаслідок неповного дослідження доказів та їх неналежної оцінки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 303155 вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПДР18 № 303154 вбачається, що ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав з проїжджої частини дороги та скоїв наїзд на дерево, що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками.
У протоколах свідками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .
У той же час, у письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 (а.с.6) зазначено: «06.12.2020 року у нічний час, близько 02 годині я перебував в м. Біла Церква та ішов в кінці вулиці Леваневського, неподалік кругового руху, на перехресті біля «Rosava», де я побачив розбитий автомобіль Infiniti FX 45 білого кольору. На водійському сидінні хтось сидів. Я в той же час ішов по каву на заправну станцію. Коли я повертався, я побачив біля даного автомобіля поліцію, але чоловік вже пересів на пасажирське сидіння, так як нікого окрім нього в автомобілі до цього я не бачив. Я підійшов до даного ТЗ та запропонував свою допомогу».
З наданого суду відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_3 на 02 хв. 08 сек. говорить: «я бачив, що ви за пасажирським сидінням сиділи», на 02 хв. 13 сек. говорить: «ви сиділи на пасажирському сидінні», а на 02 хв. 20 сек. сказав, що свідчить про сам факт аварії.
У той же час, у суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що він не бачив ОСОБА_1 на водійському сидінні та як той пересідав з нього на пасажирське сидіння, а пояснення записував зі слів та під диктовку працівників поліції.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції в якості свідків були також допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Так, свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 06 грудня 2020 року він разом із ОСОБА_1 відпочивали в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де вживали спиртні напої, після чого вирішили поїхали в с. Блощинці до кума. Приблизно о 21-22 годині ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_4 та попросив, щоб останній завіз їх в с. Блощеннці. ОСОБА_4 приїхав в кафе сів за кермо автомобіля, ОСОБА_1 сів поруч на пасажирському сидінні. Він не поїхав в с. Блощинці, тому як трапилось ДТП пояснити суду не зміг.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 06 грудня 2020 року приблизно о 22 годині 00 хвилин йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив завезти його в с. Блощинці, так як він вживав спиртні напої та не міг керувати транспортним засобом. Він приїхав в кафе «Арт Сієста», взяв у ОСОБА_1 ключі від автомобіля та чекав останнього та ОСОБА_5 в автомобілі. Приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вийшли з кафе, ОСОБА_5 відмовився їхати. Він сів за кермо автомобіля, ОСОБА_1 сів поруч на пасажирському сидінні і вони поїхали в с. Блощенці. По дорозі проїхавши шинний комбінат, що по вул. Леваневського, він не впорався з керуванням, виїхав на круг та наїхав на дерево. Так як самостійно вибратися з місця ДТП вони не могли, він викликав службу таксі та поїхав шукати евакуатор, а ОСОБА_1 залишився сидіти в автомобілі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду було надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
У той же час, всупереч вимог зазначеної Інструкції поліцейськими на місці дорожньо-транспортної пригоди 06 грудня 2020 року було записано лише фрагменти події, що відбувалася.
З наданого відеозапису вбачається наступне:
З відеофайлу DSJX301295_001295 видно, що о 01:33:05 на момент підходу поліцейських до автомобіля водія немає;
о 01:34:00 поліцейський запитує: «шо ви з водітільського сидіння перелізли на пасажирське». Однак, при цьому на відео не видно, що в автомобілі є водій, який перелазить з водійського на пасажирське сидіння.
З відеофайлу DSJX3011172_001172 видно, що:
о 01:34:19 - ОСОБА_1 на запитання працівника поліції, що сталося та чий автомобіль відповів, що: «…я не знаю, я пасажир», а на запитання чи є документи на машину - «ну водій пішов десь, щас прийде»;
о 01:34:40 - ОСОБА_1 сидить на місці пасажира;
0 01:36:10 - поліцейський у розмові по телефону говорить: «як всігда пасажир … каже пасажир …. навєрно пасажир і єсть водітель, а може й нє»,
Тобто, вказане свідчить про те, що поліцейський визнає відсутність перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні та відсутності доказів керування останнім автомобілем під час пригоди.
З відеофайлу DSJX300100_000100 видно, що о 02:29:53 свідок ОСОБА_3 говорить ОСОБА_1 «… я бачив як ви на пасажирському сидінні сиділи».
О 06.09.35 - поліцейський говорить: «…а ти казав нема відео, шо він сидить за рульом … уже є».
Отже, надані суду докази у їх сукупності не підтверджують той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З диспозиції ст. 124, 130 КУпАП вбачається, що суб'єктом вчинення зазначених правопорушень може бути виключно особа, що керує транспортним засобом.
За відсутності доказів керування автомобілем ОСОБА_1 вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є незаконною, а, відтак, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень є протоколи про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП), які складені працівником поліції та які не узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, а саме суперечать їм.
У той же час у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 489/4827/16-а від 15 квітня 2020 року, «свідчення зазначеної особи (поліцейського) не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху».
Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим врахування судом першої інстанції показів свідка ОСОБА_6 , який є поліцейським, за умови, що його покази не підтверджуються жодними іншими доказами та спростовуються показами свідків, зазначених вище.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у зв'язку із недоведеністю факту вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, відтак, провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв