Справа № 753/14259/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3011/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
11 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року про продовження строку тримання під вартою,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2021 рокупродовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та ОСОБА_6 до 29.07.2021 року звизначенням застави в розмірі 49 940 гривень.
Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинувачених під вартою, вказав на тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченим та міру покарання, яка їм загрожує у разі доведення вини, а також на підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину та суспільний резонанс, а тому тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення інших злочинів.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що судом порушено його право на захист, оскільки ним було подано клопотання, якому суд не надав належної оцінки, а копії клопотання прокурора з доданими до нього матеріалами не було йому надано не пізніше, ніж за три години до початку судового розгляду. Підкреслює, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для продовження строку тримання під вартою, не обґрунтовані прокурором. Просить врахувати, що має постійне місце реєстрації та проживання, мешкає з цивільною дружиною і двома неповнолітніми дітьми, в розшуку під час досудового розслідування не перебував, за місцем проживання характеризується позитивно, на протязі 10 місяців перебуває під вартою.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Про розгляд апеляційної скарги прокурор, обвинувачений повідомлені, клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участю до суду не надійшло, тому неявка зазначених осіб, в силу вимог ст.422-1 КПК України, не є перешкодою для її розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши надані в копіях матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв'язку з продовженням існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Сам факт перебування обвинуваченого під вартою протягом 10 місяців не свідчить про зменшення чи зникнення ризиків, які стали підставою для обрання йому такого запобіжного заходу.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_6 на час судового розгляду.
Так, вимоги ст.. 331 КПК України не покладають обов'язку на прокурора надавати обвинуваченому копію клопотання з доданими матеріалами за три години до його розгляду судом, тому відсутні підстави вважати, що порушено право на захист ОСОБА_6 .
Як випливає із змісту судового рішення про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі і дані про його особу, характер соціальних зв'язків, наявність попередніх судимостей, а тому доводи апеляційної скарги про те, що такі дані залишилися поза увагою суду, є безпідставними.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, колегія суддів вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого продовжено судом першої інстанції, а не інший більш м'який запобіжний захід, як просить обвинувачений у апеляційній скарзі, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала є законною.
Керуючись ст.404, 405,407, 419,422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року- без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: