Головуючий у суді першої інстанції: Шебуняєва Л.Л.
Єдиний унікальний номер справи № 761/41910/20
Апеляційне провадження № 33/824/1574/2021
11 червня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Коцюрби О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Жили Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, адвокат Жила А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд всебічно не дослідив матеріали справи, не встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та результати дослідження на стан алкогольного сп'яніння не відповідають встановленим законом вимогам, тому є недопустимими доказами.
Вказує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджується жодним наявним у матеріалах справи доказом.
Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилається на те, що порушення допущені працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 035472 від 25 листопада 2020 року грубо порушують права ОСОБА_1 та унеможливлюють притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, адвокат Жила А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Клопотання мотивоване тим, що він участі в судовому засіданні не брав, з матеріалами справи ознайомився лише 03 лютого 2021 року, також вказує, що з 11 лютого 2021 року по 17 лютого 2021 року адвокат Жила А.А. перебував на лікуванні, та 18 лютого 2021 року, в наступний день після хвороби ним було подано апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 21 січня 2021 року, а апеляційна скарга на неї подана 18 лютого 2021 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд вважає, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи 22 січня 2021 року відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, копію оскаржуваної постанови суду адвокат Жила А.А. отримав 01 лютого 2021 року, при цьому, з 11 лютого 2021 року по 17 лютого 2021 року адвокат Жила А.А. знаходився на лікуванні, що підтверджується копією довідки (а.с. 24).
За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови є поважними.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Пояснив суду, що він транспортним засобом не керував, знаходився на задньому пасажирському сидінні. В момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу в автомобілі знаходилось чотири особи: ОСОБА_1 двоє його друзів і драйвер, який керував автомобілем, однак, працівники поліції на драйвера уваги не звернули і склали протокол на власника автомобіля.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Жила А.А., просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП так як на його думку доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Допитані судом апеляційної інстанції працівники поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення інспектор роти № 7 батальйону № 3 полку № 1(ОПБ) УПП в м. Києві ДПП лейтенант поліції Момотюк В.А. та інспектор роти № 7 батальйону № 3 полку № 1(ОПБ) УПП в м. Києві ДПП лейтенант поліції Срібний Т.Ф. пояснили суду, що при зупинці автомобіля марки «Porsche Cayenne», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Б. Хмельницького, 19-21 в м. Києві, в автомобілі перебувало три особи, при цьому водій пересів на місце пасажира, водія транспортного засобу працівники поліції встановили переглянувши відеозаписи камер спостереження «Kyiv Smart City».
Свідок ОСОБА_3 , який допитаний судом апеляційної інстанції пояснив, що він є драйвером, та 25 листопада 2020 року керував автомобілем марки «Porsche Cayenne», державний номерний знак НОМЕР_1 , крім нього в автомобілі знаходився ОСОБА_1 та ще дві особи. На вул. Б. Хмельницького вказаний автомобіль зупинили працівники поліції і повідомили йому, що водій їх не цікавить. а їм потрібні пасажири, після чого він пішов до магазину.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, допитавши свідків, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, Шевченківський районний суд міста Києва дійшов правильного висновку, що його вина повністю доведена виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 035472 від 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 , 25 листопада 2020 року о 00 годині 30 хвилин керував автомобілем марки «Porsche Cayenne», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Б. Хмельницького, 19-21 в місті Києві, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Драгер, проводився в присутності двох свідків. Результат тесту 1.12 проміле.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №035472 від 25 листопада 2020 року, складеного інспектором 7 роти 3 батальйону 1 полку УПП в м. Києві Момотюком В.А., згідно якого вбачається, що 25 листопада 2020 року о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Porsche Cayenne», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Б. Хмельницького, 19-21 в м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Драгер, проводився в присутності двох свідків. Результат тесту 1.12 проміле.
Висновок суду першої інстанції про те, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений повноважною особою і повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП є правильним. Жодного доказу на спростування вказаного висновку суду апелянтом не надано.
Крім цього, вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, результатом приладу Драгер тест № 2983.
Посилання апелянта на невідповідність часу складання протоколу про адміністративне правопорушення та проходженням огляду на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє. як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
Так, з відеозапису нагрудних камер події (диск з файлами з боді-камери працівника поліції), який додано до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 035472 від 25 ;листопада 2020 року, вбачається, що автомобіль марки «Porsche Cayenne», державний номерний знак НОМЕР_1 було зупинено працівниками патрульної поліції, які встановили, що вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 , який повідомив, що автомобіль рухався без водія. а ним керував автопілот. В подальшому, в присутності двох свідків, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, за допомогою приладу Драгер, на що він погодився. Результат тесту 1.12 проміле.
Також, з вказаного відеозапису нагрудних камер події (диск з файлами з боді-камери працівника поліції), видно, що біля автомобіля знаходяться працівники поліції, ОСОБА_1 та дві цивільні особи.
Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції не враховує пояснення свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував драйвер, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які не підтверджують факт керування автомобілем драйвера.
Наданий суду апеляційної інстанції працівниками поліції диск з відеозаписом камер спостереження «Kyiv Smart City» (а.с. 47) не може бути врахований судом при апеляційному перегляді справи так як даний диск не був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та не був досліджений судом першої інстанції при розгляді справи.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки Шевченківського районного суду міста Києва та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок Шевченківського районного суду міста Києва про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним та таким, що ґрунтується на вимогах закону так як апелянтом не надано належних доказів на спростування обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, та які б виключали його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме щодо спростування факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, апеляційну скаргу адвоката Жили А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Клопотання адвоката Жили Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ., про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року, задовольнити.
Поновити адвокату Жилі Анатолію Анатолійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк для оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року,
Апеляційну скаргу адвоката Жили Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ., залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Коцюрба