Справа № 753/21107/20 Головуючий в суді І інстанції - Скуба А.В.
Провадження № 33/824/815/2021 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
09 червня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 28 листопада 2020 року близько 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 2-А (Парк Інтернаціоналістів), забезпечив діяльність об'єкту господарювання розважального типу, чим порушив вимоги п.п. 3, 15, Постанови КМУ №1100, та вчинив правопорушення, передбачене ст.443 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст.ст.245,280 КУпАП, оскільки під час розгляду даної справи суд не повно дослідив всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, що призвело до прийняття незаконного рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, апелянт звертає увагу на те, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові стосовно ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки 28.11.2020 останній не здійснював забезпечення діяльності об'єкту розважального типу, а здійснював перевірку та ремонт дитячих електромобілів в парку Інтернаціоналістів протягом дня.
ОСОБА_1 зазначає, що за приписами п.п. 3, 15 Постанови КМУ №110 додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 год. 00 хв. суботи до 00 год. 00 хв. понеділка на території України з 14 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року забороняється приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності. Парк Інтернаціоналістів - це міський парк, що не може розглядатися, як заклад розважальної діяльності. Також, в протоколі та в постанові суду першої інстанції існує посилання на фото таблиці, на яких зображено, що відвідувачі міського парку, знаходились порчу електромобілі, які ОСОБА_1 ремонтував. Саме словосполучення «знаходились поруч», не дає жодних підстав вважати, що ОСОБА_1 надавав послуги, що заборонені в період карантину.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що він є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому ОСОБА_1 не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Крім цього, 09 червня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так, відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП суд першої інстанції обмежився перерахунком наступних доказів: фото таблиці на яких зображено як відвідувачі знаходяться на майданчику поряд із «автомобілями», які надаються в оренду.
Поклавши цей доказ в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не врахував, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Так, не можуть вважатися доказом вини ОСОБА_1 фототаблиці, на які посилається суд першої інстанції, мотивуючи свій висновок про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого проводився розгляд справи, відсутні будь-які відомості щодо проведення фотофіксації правопорушення, а також у протоколі не зазначено, що будь-які фото таблиці долучаються до матеріалів справи.
Окрім того, вказані фототаблиці жодним чином не свідчать про факт забезпечення діяльності об'єкту господарювання розважального типу, оскільки наявні на них зображення відображають «автомобілі» та осіб, які знаходяться поряд з ними.
Крім цього, у справі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт офіційного працевлаштування ОСОБА_1 на посаді адміністратора ФОП. Вказівка про таку посаду у протоколі про адміністративне правопорушення не може поза розумним сумнівом підтверджувати обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, не відповідають фактичним обставинам справи і містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ст.44-3 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, а відтак провадження по справі відносно нього слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко