№ 33/824/2661/2021 Постанова винесена суддею Коляденко П.Л.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
09 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Вешка В.С., адвоката Краско Ю.М., відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , 10 січня 2021 року о 00 год. 40 хв., рухаючись по вул. Дарницькому шосе у м. Києві, в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР, керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога в КНП «КМНКЛ «Соціотерпія», відповідно до висновку якого водій ОСОБА_1 перебув у стані алкогольного сп'яніння (1, 68 ‰).
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 , адвокат Краско Ю.М., просить постанову Дарницького районного суду м. Києва скасувати, а провадження у справі закрити.
Одночасно адвокат Краско Ю.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на ті обставини, що дана апеляційна скарга вже подавалась в межах передбаченого строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року була повернута, у зв'язку з чим, вважає причини порушення строку на апеляційне оскарження поважними.
В обґрунтування своїх вимог адвокат посилається на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. 3 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, здійснювався лікарем, яка не мала права проводити такий огляд.
Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 відмовився від здачі біологічного середовища, а лікар не мав права встановлювати діагноз без проведення такого дослідження, що на думку адвоката свідчить про те, що протокол складено не за тим складом адміністративного правопорушення.
Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги значну кількість невідповідностей в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000113 від 10.01.2021 року.
Посилається адвокат і на порушення судом презумпції невинуватості, принципів рівності сторін та безсторонності суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи питання про поновлення захиснику ОСОБА_1 , адвокату Краско Ю.М., строку на апеляційне оскарження, вважаю його таким, що має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин, з огляду на те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року, якою останньому повернуто апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами, та які адвокат Краско Ю.М. отримав 05 травня 2021 року, що перешкодило стороні захисту звернутися з апеляційною скаргою у встановлений чинним законодавством строк.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 "а" Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно пункту 12 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських актів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно пунктів 7, 15 Розділу III вказаної Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Згідно п. 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується Міністерством охорони здоров'я.
Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу по адміністративне правопорушення від 10.01.2021, у відповідності до якого, цього ж дня, о 00 год. 40 хв., рухаючись по вул. Дарницькому шосе у м. Києві, керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на який проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6, що підтверджується висновком №000113, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» /а.с. 1/; даними висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» №000113 від 10.01.2021 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності до якого встановлено, що ОСОБА_1 на час огляду - 10.01.2021 о 01 год. 45 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння (1.68 ‰) /а.с. 2/; даними листа директора Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 17.03.2021 №255 та копії акту медичного огляду №000113 від 10.01.2021 /а.с. 30-31/; даними листа директора Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 08.04.2021 №345 /а.с. 50-51/.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що висновок медичного огляду стосовно нього не містить даних про проведення лабораторних досліджень для встановлення стану сп'яніння, не є підставою для визнання висновку медичного огляду недопустимим доказом, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено за зовнішніми клінічними ознаками та за допомогою приладу DragerAlcotest 6820 (тест №8121), на підставі яких встановлено заключний діагноз про його перебування у стані алкогольного сп'яніння (1.68 ‰).
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення не встановлено невідповідності висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» №000113 від 10.01.2021 вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Твердження захисника про те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено лікарем-наркологом, який не мав на це права, а також про те, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, є необґрунтованими, оскільки такі твердження були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції, яким була надана належна оцінка, та які визнані судом безпідставними, з наведенням умотивованих висновків.
Як правильно було встановлено місцевим судом з посиланням на лист директора Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 08.04.2021 №345 лікар-нарколог ОСОБА_2 , має повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа», пройшла інтернатуру за спеціальністю «Психіатрія» з наступною спеціалізацією з «Наркології», атестована в установленому порядку на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» за спеціальністю «Наркологія» або з присвоєнням (підтвердженням) відповідної кваліфікаційної категорії на спеціальністю «Наркологія», у встановленому порядку підвищує кваліфікацію та проходить тематичне удосконалення за спеціальність «Наркологія».
Разом з тим, як вбачається з вищевказаного листа, за роз'ясненням МОЗ України (лист від 21.06.18 № 3.09-53/890-18 15741) на сьогодні немає жодної програми тематичного удосконалення для лікарів закладів охорони здоров'я (фельдшерів - у сільській місцевості), що проводять огляди водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, згідно даного листа, лікар-нарколог має право проводити огляди на стан сп'яніння відповідно до посадової інструкції, затвердженої керівником закладу охорони здоров'я, де проводяться такі огляди.
За наведених обставин, підстав сумніватися у кваліфікаційному рівні лікаря-нарколога у суду першої інстанції не було. Відсутні такі сумніви і у суду апеляційної інстанції.
Також, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що використаний при обстеженні ОСОБА_1 для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі технічний засіб Drager Alkotester 6820, зав. №ARKL-2587, в установленому порядку пройшов повірку у ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», що підтверджується даними Свідоцтва № 12-01/1229, чинного до 01.04.2021 р. та Сертифікату, чинного до 05.10.2027 р., а також, що положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, не передбачено обов'язкового проведення лабораторних досліджень біологічного середовища при виявленні у обстежуваної особи клінічних ознак алкогольного сп'яніння.
Суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість доказів у даній справі, а також могли вплинути на висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, місцевим судом не встановлено. Не встановлено таких порушень і судом апеляційної інстанції.
Доводи захисника з приводу значної кількості невідповідностей в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000113 від 10.01.2021 року, то слід зазначити, що хоча такі невідповідності і мали місце, однак вони не впливають на результати медичного огляду ОСОБА_1 щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння та не спростовують висновків, а ні співробітників патрульної поліції, а ні суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не є безумовною підставою для скасування постанови місцевого суду.
Посилання у апеляційній скарзі захисника на порушення судом презумпції невинуватості, принципів рівності сторін та безсторонності суду, є необґрунтованими, з огляду на нижченаведене.
Так, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи вищенаведену норму Закону слід дійти висновку, що законодавець не ставить обмежень перед судом під час дослідження доказів. При цьому суд не позбавлений можливості для з'ясування усіх обставин справи за власною ініціативою здійснювати запити до будь-яких установ, якщо вбачає в цьому необхідність.
На підставі вищенаведеного, місцевий суд у межах своїх повноважень та для усунення будь-якого роду протирічь підставно звернувся до КНП «КМНКЛ «Соціотерпія» з відповідним запитом, що жодним чином не свідчить про порушення цим судом загальних принципів здійснення судочинства.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не спростовують висновків судді місцевого суду про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та не свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог статей 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Краско Ю.М., задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Краско Ю.М., залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Худик М.П.