апеляційне провадження №22-ц/824/7588/2021
справа №752/10530/20
03 червня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретарів судового засідання Чепур Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко Т.М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ОТП Банк" про визнання бездіяльності та дій протиправними, стягнення грошових коштів,-
встановив:
В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність АТ "ОТП Банк" щодо не проведення ідентифікації особи ОСОБА_2 під час відкриття йому банківського карткового рахунку, фінансового моніторингу цього клієнта, в результаті чого належні ОСОБА_1 кошти в сумі 102000 грн. перераховані по платіжному дорученню від 03 травня 2019 року невстановленій особі, чим ОСОБА_1 спричинено шкоди;
- визнати протиправними дії АТ "ОТП Банк" щодо відмови повернути ОСОБА_1 , перераховані на рахунок № НОМЕР_1 готівкові кошти в сумі 102000 грн.;
- стягнути з АТ "ОТП Банк" 102000 грн.
Вимоги обґрунтовує тим, що 03 травня 2019 року через касу відділення АТ "ОТП Банк" перерахував на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий у цьому ж банку на ім'я ОСОБА_2 , 102000 грн. як аванс згідно договору про поставку автомобіля з Німеччини. Проте згодом стало відомо, що рахунок, на який здійснено перерахунок коштів відкрито по підробленому паспорту.
Вказує, що у зв'язку із цими обставинами розпочато досудове розслідування у кримінальній справі, в ході якого установлено, що зазначений рахунок у банку відкрито на підставі підробленого паспорту, в який вклеєна фотокартка іншої особи. При цьому вклеювання фотокарток було очевидним, оскільки містились сліди клею, а на сторінках, що призначені для фотокарток залежно від віку особи - вік такої особи не відрізняється, відмінності лише в одязі. В подальшому встановлено, що у паспорт фактично вклеєна фотокартка ОСОБА_3 , а згідно з камерами відео спостереження готівкові кошти отримував саме він.
У зв'язку із цим зазначає, що банк не вчинив дій з належного встановлення особи під час відкриття їй рахунку.
Також вказує, що із використанням відкритого у незаконний спосіб рахунку у банку здійснювались операції на значні суми, зокрема 22 квітня 2019 року на картку зараховано 404000 грн., а по 24 квітня 2019 року всього надійшло 606000 грн. Беручи до уваги, що в анкеті-заяві на відкриття рахунку від імені ОСОБА_2 вказано, що він є безробітним, а орієнтовний місячний дохід становить 5000-20000 грн., то у банку мали б виникнути підозри щодо законності операцій та вжиті заходи для здійснення перевірки клієнта.
Тобто, ще до здійснення ОСОБА_1 перерахунку власних коштів, банк повинен був вжити заходів реагування.
Посилаючись на те, що банк не вжив дій задля гарантування безпечності операції, ОСОБА_1 звернувся до банку з відповідною грошовою вимогою, але така була відхилена.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог.
Посилається на те, що сумніви суду щодо зазначення в позовній заяві номеру банківського рахунку та номеру, що вказаний у квитанції при перерахунку коштів, виникли у зв'язку із неналежним дослідженням доказів. Так, № НОМЕР_1 є номером картки, яка в свою чергу прикріплена до рахунку № НОМЕР_2 .
Вказує, що суд не надав належної оцінки паспорту, що був поданий для відкриття рахунку, а надав перевагу результатам внутрішнього службового розслідування банку, які не виявили порушень. При цьому, дані такої перевірки ґрунтуються лише на поясненнях працівника, які не підтверджені документально.
Зазначає, що суд безпідставно не врахував здобуті в ході досудового розслідування докази, що підтверджують заявлені позовні вимоги.
Висновки суду про те, що за даними Реєстру Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України відсутня інформація про втрату паспорта чи визнання його недійсним вважає безпідставними, оскільки згідно з даними досудового розслідування ОСОБА_2 станом на 03 травня 2019 року не знав про втрату паспорта і відповідно не заявляв про це.
Також зазначає, що суд проводить аналіз помилкового перерахунку коштів, проте упускає дослідження обставин про неналежного отримувача.
В іншому апеляційна скарга ґрунтується на підставах позову.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи убачається, що 03 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Драйв Авто Групп" в особі Грабовенського Ігоря Романовича укладено Договір поставки автомобіля під замовлення №124 (м.Львів). Згідно із умовами цього договору, ОСОБА_1 повинен здійснити гарантійний внесок у розмірі 3800 доларів США на карту НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 в ОТП Банк.
Згідно із квитанцією №N00T020YYІ від 03 травня 2019 року, виданою відділенням в м.Чернігів АТ "ОТП Банк", ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 (код отримувача НОМЕР_3 ) на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк" здійснено платіж у сумі 102000 грн. із призначенням платежу "поповнення карткового рахунку".
12 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про вчинення злочину до ГУ НП України в м.Києві. Відповідно до цієї заяви договір укладено дистанційно між сторонами. Після сплати зазначених вище коштів, компанія, що згідно договору займалась поставкою автомобіля, повідомила про необхідність сплати ще 100000 грн., після чого у ОСОБА_1 виникли підозри про шахрайство відносно нього. У заяві також зазначив, що віднайшов ОСОБА_2 , але йому повідомили, що останній весь час проживає у м.Кривий Ріг, нікуди не виїжджав. Також вказує, що зв'язався із Грабовенським І.Р. , але останній відхилив свій зв'язок із поставкою автомобілів. Також вказав, що кошти з карти, на яку здійснено перерахування коштів, отримувались у різних відділеннях АТ "ОТП Банк" в м.Києві.
22 травня 2019 року за заявою ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві зареєстровано кримінальне провадження №12019100050003860 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України.
06 червня 2019 року за заявою ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань Пустомитівським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області зареєстровано кримінальне провадження №12019140270000876 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.
В межах цього кримінального провадження у ОСОБА_2 відібрані пояснення, у яких він вказав про втрату паспорта за невідомих обставин, що виявив після телефонного дзвінка чоловіка в кінці травня - початку червня. Вказав, що рахунків у банках не має, продажем автомобілів не займається.
ОСОБА_1 13 травня 2019 року та 23 березня 2020 року звертався із заявами щодо повернення грошових коштів у розмірі 102000 грн., у відповідь на які АТ "ОТП Банк" в листах від 14 червня 2019 року та від 17 квітня 2020 року зазначив, що порушень норм чинного законодавства або внутрішніх банківських процедур співробітниками відділення "Оболонське" у м.Києві при відкритті карткового рахунку № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_1) на ім'я клієнта ОСОБА_2 , а також під час переказу коштів, ініційованих ОСОБА_1 , виявлено не було.
Згідно даних заяви-анкети про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" №0017/980/1172594/19 від 02 квітня 2019 року, підписаної ОСОБА_2 , на ім?я останнього оформлено картковий рахунок № НОМЕР_2 з видачею картки "VisaPlatinum".
В анкетних даних вказано: РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Костопільстким РВ УМВС України в Рівненській області 09 липня 19... (відомості виходять за межі зони копіювання); місце роботи: безробітний.
Згідно даних звіту-рахунку за період з 01 січня 2018 року по 10 лютого 2020 року щодо ОСОБА_5 у АТ "ОТП Банк" убачається, про надходження в різні дати таких сум в гривнях до 03 травня 2019 року: 107000, 88500, 88500, 120000, 102000, 100000 та з 03 травня 2019 року: 102000, 149900, 215000, 100000, 74000, а також зняття цих коштів.
Згідно змісту службової записки члена Правління АТ "ОТП Банк" Муханова В.І. , складеної на ім'я Голови Правління АТ "ОТП Банк", управлінням банківської безпеки проведено службове розслідування обставин відкриття карткового рахунку у відділенні "Оболонське" АТ "ОТП Банк" на ім'я ОСОБА_2 , за результатами якого встановлено, що ідентифікація та верифікація клієнта, а також формування його юридичної справи проводились начальником відділу обслуговування клієнтів відділення "Оболонське" Наджафовим А.І. У ході опитування останній пояснив, що ідентифікація та верифікація клієнта проводились у відповідності з нормативними вимогами банку, ані документи, ані клієнт не викликали підозр. Перевіркою доводів ОСОБА_1 щодо надання підробленого паспорту серії НОМЕР_5 , встановлено, що за даними Реєстру Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України, інформація про визнання вказаного паспорту недійсним, викраденим чи загубленим відсутня. З копій сторінок паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах юридичної справи, достовірно встановити факт переклеювання фотокарток, неможливо. Службовим розслідуванням не встановлено порушень співробітників відділення "Оболонське" АТ "ОТП Банк" у м.Києві при відкритті карткового рахунку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банківську операцію - переказ грошових коштів 03 травня 2019 року, здійснено АТ "ОТП Банк" з дотриманням вимог закону, ініціатором цього переказу є ОСОБА_1 , окрім того, дії працівників відділення "Оболонське" АТ "ОТП Банк" у м.Києві щодо ідентифікації та верифікації клієнта при відкритті карткового рахунку № НОМЕР_2 відповідали вимогам Закону; протиправної бездіяльності відповідача, яка мала б наслідком відшкодування матеріальної шкоди, судом не установлено.
Згідно положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №1702-УІІ від 14 жовтня 2014 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Доводи скаржника в частині неналежного виконання відповідачем покладених на нього обов'язків як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відхиляються апеляційним судом, з огляду на наступне.
Звертаючись до суду із позовом, позивач вказує на завдання йому збитків в розмірі 102000 грн., перерахованих ним на рахунок третьої особи, внаслідок бездіяльності банку щодо не проведення ідентифікації цієї особи під час відкриття їй банківського рахунку.
Перерахування грошових коштів ОСОБА_1 відбулось в межах договірних відносин із ТОВ "Драйв Авто Групп" безпосередньо на визначений у договорі рахунок і порушень з боку банку виконання цієї банківської операції не установлено.
Згідно обставин цієї справи позивач ОСОБА_1 не є учасником правовідносин, які виникли між банківською установою та клієнтом цього банку на етапі укладення договору із клієнтом про відкриття банківського рахунку.
Разом з тим, стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
Відповідальність є наслідком вини та означає законне зобов'язання фізичної або юридичної особи відшкодувати завдані збитки іншій фізичній або юридичній особі згідно із певними правовими принципами та правилами. Це зобов'язання може бути передбачене в угоді (договірне зобов'язання) або в правовій нормі (недоговірне зобов'язання).
Оскільки відшкодування збитків є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України) та за загальним правилом шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України), суд першої інстанції , установивши відсутність порушення цивільного права позивача внаслідок дій відповідача, пов'язаних із відкриттям банківського рахунку, дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова