Справа № 2-5864/2011 Головуючий 1 інстанція - Чех Н.А.
Провадження № 22-ц/824/3244/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
іменем України
02 червня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Сержанюка А.С., Гуля В.В.,
за участю секретаря: Карпенка В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Юзвенка Василя Григоровича, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», стягувач: Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення,-
У вересні 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва розглянуто заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», стягувач: Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення, та ухвалено судове рішення, відповідно до якого заява товариства задоволена в повному обсязі.
Так 02.11.2020 року представник боржника ОСОБА_1 звернувся із заявою про постановлення додаткового рішення, яким просив стягнути з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 100,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року залишено без задоволення заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», стягувач: Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Юзвенка Василя Григоровича, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги боржниця зазначає, що її представник виконав всі вимоги ст. 134, 137 ЦПК України та надав суду як попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, так і детальний опис послуг, які надавалися позивачу. Акт приймання-передачі наданих послуг за своїм змістом є первинним документом, який підтверджує фактичне надання послуг.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Постановляючи ухвалу прозалишення без задоволення заявипредставника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», стягувач: Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення, суд першої інстанції виходив, з того, що правові підстави для стягнення з заявника на користь боржника витрати на правничу допомогу відсутні.
З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.
Згідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, представник боржника у своїй заяві просить стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 13 100,00 грн.
Колегія суддів, вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, вважає понесені божником витрати на правову допомогу в сумі 13 100,00 грн грн. не є співмірними з складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та витраченим на це часом, а також значенням справи для сторони.
Окрім того, колегія суддів, вважає, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку виконаних адвокатом послуг, а тому є такими, що не заслуговують на увагу судом апеляційної інстанції.
Отже враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає, що, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для залишення без задоволення заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постановлену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування постановленої ухвали суду.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Юзвенка Василя Григоровича залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Є.М. Суханова
Судді: А.С. Сержанюк
В.В. Гуль