Справа № 33/824/2727/2021 Головуючий в 1-й інстанції: Валігура Д.А.
№ 752/7562/2021
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 31 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 квітня 2021 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн на користь держави.
Згідно з постановою, 04.03.2021, о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пирогівський Шлях, 42 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/ та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Своє прохання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є немотивованим та необґрунтованим, та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, розгляд відбувався поверхнево, неповно.
Так, апелянт вказує, що свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ставили в ньому підпис. Так само не заповнювали бланки письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи. На думку апелянта, свідки не були добровільно залучені поліцейськими.
Апелянт вказує, що суд безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В цьому апелянт вважає неповноту судового розгляду, оскільки останні могли підтвердити його твердження щодо не підписували протокол про адміністративне правопорушення. Поверхневість судового розгляду апелянт вбачає у тому, що на розгляд судді Валігури Д.М. було призначено близько 14 справ про адміністративне правопорушення в межах короткого проміжку часу. Суд не приділив достатньо часу для з'ясування дійсних обставин справи.
На думку апелянта, поліцейські безпідставно склали на нього протокол про адміністративне правопорушення, оскілки самі не були впевнені в тому, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Вони не відсторонювали ОСОБА_1 від керування автомобілем, що свідчить про безпідставність їх пропозиції проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , заслухавши пояснення апелянта, який підтримав подану ним апеляційну скарг та просив її задовольнити, вивчивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозапису з боді-камери.
За правилами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що 04.03.2021, о 16 год. 15 хв. він керував автомобілем «САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пирогівський Шлях, 42 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 ПДР України.
До протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які були запрошені поліцейськими та засвідчили факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Дані відеозапису також підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому з відеозапису вбачається, що апелянт, на пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, в присутності двох свідків, відмовився. При цьому факт наявності двох свідків, під час відмови ОСОБА_1 проходити огляд в медичному закладі, апелянтом не заперечуються.
Вважаю, що відмова судом в задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про виклик свідків, наявність яких ним не заперечувалась, не є неповнотою судового розгляду.
Порядок направлення осіб для походження огляду на стан сп'яніння, регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 / далі - Інструкція/.
Відповідно до п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим, ними направлено останнього до відповідного медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тобто поліцейські діяли згідно встановленого законом порядку, а відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду є порушенням п. 2.5 ПДР України. Тому судом обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судовий розгляд проведено повно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також не заперечував, що відмовився їхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, обґрунтовуючи це зайнятістю.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук