ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 червня 2021 року м. Київ № 640/16909/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу, в якій просить суд:
- зупинити дію п. п. 4, 6 наказу Міністерства юстиції України № 2069/5 від 09.06.2021 «Про задоволення скарги»;
- заборонити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» вчиняти будь-які дії щодо блокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наказом № 2069/5 від 09.06.2021, що стосується даної заяви, визначено (п. 4) тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці, (п. 6) виконання п. 4 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Необхідність забезпечення позову до подання позовної заяви обґрунтовується істотним ускладненням або навіть унеможливленням подальшого виконання рішення суду, оскільки блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призведе до неможливості у законний спосіб отримувати кошти, з огляду на заборону займатися іншою оплачуваною діяльністю, до репутаційних втрат внаслідок неможливості завершити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно або незавершене будівництво.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову.
Надаючи оцінку доводам заявника, слід зазначити, що неможливість отримувати дохід у законний спосіб у період блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмоване, оскільки у випадку застосування тимчасового блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державні реєстратори не позбавлені права на працю та мають право здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 12 лютого 2012 року в справі №824/902/19-а, від 21 листопада 2019 року в справі №420/1065/19, від 01 жовтня 2019 року в справі №420/912/19, від 19 червня 2018 року в справі №826/9263/17.
Крім того, забезпечення позову, шляхом зупинення дії заборони, строк якої становить три місяці та не продовжується на час такого забезпечення, фактично, є вирішенням ще не відкритої справи по суті, що не узгоджується із завданнями інституту забезпечення позову.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко