16 червня 2021 року справа № 580/3648/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Альфа Банк", яке є правонаступником акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання частково нечинною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Альфа Банк", яке є правонаступником акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в якій просить:
- визнати частково нечинною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №57730719 від 19.11.2018 в частині пункту №3 щодо стягнення з позивача основної винагороди виконавця у сумі 165 409 грн. 23 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що виконавче провадження №57730719 відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса №24970 від 31.10.2017. Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №57730719 позивач оскаржила виконавчий напис №24970 від 31.10.2017 у судовому порядку. Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.02.2021 у справі №711/8069/19 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №24970 від 31.10.2017, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №57730719. Оскільки документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження є незаконним, всі виконавчі дії та постанови у виконавчому провадженні повинні визнаватись нечинними. Відповідачем у виконавчому провадженні №57730719 грошові кошти з позивача не були стягнуті. З вказаних підстав позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання не прибула. 16.06.2021 представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не прибув, про прочини неявки суд не повідомив. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерного товариства "Альфа Банк", яке є правонаступником акціонерного товариства "Укрсоцбанк", у судове засідання не прибув, про прочини неявки суд не повідомив. Акціонерне товариство "Альфа Банк" було належним чином повідомлене про дату, час і місце судового засідання.
Згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.
31.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем був вчинений виконавчий напис №24970 про стягнення на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості, що виникла по договору кредиту №40.29-48/162 від 06.03.2008, боржником за яким є ОСОБА_1 . Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.12.2015 по 12.09.2017. Сума заборгованості складається з: прострочена заборгованість - 33 222,92 доларів США; прострочена заборгованість по нарахованих % - 28 427,93 доларів США. Загальна сума заборгованості становить 61 650,85 доларів США та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.
19.11.2018 приватним виконавцем Плесюком Олексієм Степановичем було винесено постанову ВП №57730719 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича №24970 від 31.10.2017. Пунктом 3 постанови визначено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 165 409 грн. 23 коп.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.02.2021 у справі №711/8069/19, яке набрало законної сили 25.03.2021, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. виданий за заявою АТ «Укрсоцбанк» 31.10.2017 та зареєстрований в реєстрі за №24970 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 61650,85 доларів США.
Позивач, вважаючи, що підстави для стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 165 409 грн. 23 коп. відсутні, звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі - Закон №1404).
Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно частини 6 статті 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Згідно частини 1 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно частини 2 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно частини 3 статті 27 Закону №1404 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.03.2018 у справі №750/7624/17, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. На момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.
Судом встановлено, що постановою відповідача ВП №57730719 від 19.11.2018 було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича №24970 від 31.10.2017. Пунктом 3 постанови визначено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 165 409 грн. 23 коп.
Враховуючи викладене, відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження та зазначив у ній про стягнення виконавчого збору у сумі 165 409 грн. 23 коп. на законних підставах.
Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до частини 7 статті 27 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Таким чином, згідно вказаних приписів, у разі визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, таке виконавче підлягає закінченню і виконавчий збір в такому випадку не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 22.02.2021 у справі №711/8069/19, яке набрало законної сили 25.03.2021, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24970 від 31.10.2017, на виконання якого було відкрито виконавче провадження №57730719.
Оскільки виконавчий напис №24970 від 31.10.2017 визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження №57730719 з його виконання підлягає закінченню, при цьому підстави для стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору відсутні, а у разі, якщо виконавчий збір вже стягувався - стягнуті суми підлягають поверненню ОСОБА_1 .
Позивач не надав доказів закінчення виконавчого провадження та доказів на підтвердження стягнення з нього суми основної винагороди.
Суд зазначає, що порушення прав позивача відбудеться лише у разі вчинення відповідачем дій щодо фактичного стягнення основної винагороди у сумі 165 409 грн. 23 коп. після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Отже позовна вимога про скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №57730719 від 19.11.2018 щодо стягнення з позивача виконавчого збору/основної винагороди виконавця у сумі 165 409 грн. 23 коп. не є належним способом захисту прав позивача.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовна вимога задоволенню не підлягає.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Головуючий А.В. Руденко