07 червня 2021 року Справа № 480/888/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Байдак С.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Звоновського Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/888/21 за позовом ОСОБА_1 до Лебединської міської ради Сумської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
01 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 20 липня 2020 року надіслав на електронну пошту Будильської сільської ради, правонаступником якої є Лебединська міська рада Сумського району Сумської області, заяву №399, в якій, серед іншого, просив з'ясувати, повідомити і навпроти кожного із 46 судових рішень, ухвалених судом на його користь, поставити прізвище посадової особи Будильської сільської ради , винної в порушенні його права на інформацію, з вини яких впродовж 2015 - 2020 років, він змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав, які порушили ст. 40 Констатації України, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про доступ до публічної інформації», ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції», та інше законодавство України, або повідомити причини за яких виконавчий комітет Будильської сільської ради не виконував його вимоги ( п.2.2 Заяви).
Також з метою виявлення причин та умов, що призвели і призводять до вчинення названих і визнаних судом корупційних та пов'язаного з корупцією правопорушень просив вчинити дії, якими з'ясувати і повідомити причини, що породжують зазначені правопорушення, назвати прізвища і посади всіх правопорушників, а також вирішити питання про притягнення правопорушників до дисциплінарної та адміністративної відповідальності за вчинення корупційних дій передбачених ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції», за порушення його прав, Конституції та законів України, або повідомити причини за яких виконавчий комітет ради не виконує його вимог ( п.2.4 Заяви).
Крім того, просив з'ясувати, назвати, перерахувати і повідомити всі дії вчинені посадовими особами Будильської сільської ради , її депутатами та членами виконкому впродовж 2015 - 2019 та 6 місяців 2020 року по усуненню вищезазначених правопорушень, повідомити та надати документальне підтвердження ефективності цих дій і стягнень ( п.3 Заяви).
У відповідь на звернення позивач отримав лист Будильської сільської ради 27 липня 2020 року № 02-17/837, який не містив відповіді на зазначені у заяві питання, тобто суб'єктом владних допущена протиправна бездіяльність при розгляді його звернення.
Оскільки, правонаступником Будильської сільської ради є Лебединська міська рада Сумської області, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Лебединської міської ради та зобов'язати останню повторно розглянути питання 2.2, 2.4, 3 заяви №399 від 20.07.2020 та надати йому обгрунтовану відповідь.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що заява позивача №399 від 20.07.2020 Будильською сільською радою розглянута своєчасно, на зазначені у заяві питання надані обгрунтовані відповіді. Зокрема, на п.2.2 було зауважено, що судами визнана протиправна бездіяльність Будильської сільської ради та посадових осіб сільської ради, яка полягає у ненаданні всебічної інформації на заяви позивача, де визначений відповідальний за порушення його прав. Рішення судів, виконуються, права позивача відновлюються. При цьому, представник зазначив, що посадові особи, які винні у порушенні прав позивача встановлені судом при ухваленні рішень.
На п.2.4 радою було повідомлено, що посадові особи не притягалися до адміністративної або кримінальної відповідальності через відсутність повноважень.
На п.3 заяви позивачу було повідомлено, що двічі на рік питання звернень громадян розглядаються на засіданнях виконкому, де проводиться аналіз стану цієї роботи.
Також, відповідач вважає безпідставним вимогу позивача про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання Лебединської міської ради Сумської області повторно розглянути питання 2.2, 2.4, 3 заяви №399 від 20.07.2020, так як виконавчим органам Лебединської міської ради або Лебединській міській раді взагалі не надходила дана заява і не розглядалася, тому Лебединська міська рада у цьому спорі не є учасником правовідносин у сфері надання інформації.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20 липня 2020 року позивач звернувся до Будильської сільської ради Лебединського району із заявою №399, в якій, серед іншого, просив з'ясувати і повідомити прізвище посадової особи Будильської сільської ради, винної в порушенні його права на інформацію, з вини якої продовж 2015-2020 років, він змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав, які порушили ст. 40 Констатації України, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про доступ до публічної інформації», ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції», та інше законодавство України, або повідомити причини за яких виконавчий комітет Будильської сільської ради не виконував його вимоги ( п.2.2 Заяви).
Також з метою виявлення причин та умов, що призвели і призводять до вчинення названих і визнаних судом корупційних та пов'язаного з корупцією правопорушень просив з'ясувати і повідомити причини, що породжують зазначені правопорушення, назвати прізвища і посади всіх правопорушників, а також вирішити питання про притягнення правопорушників до дисциплінарної та адміністративної відповідальності за вчинення корупційних дій передбачених ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції», за порушення його прав, Конституції та законів України, або повідомити причини за яких виконавчий комітет ради не виконує його вимог ( п.2.4 Заяви).
Крім того, просив з'ясувати, назвати, перерахувати і повідомити всі дії вчинені посадовими особами Будильської сільської ради , її депутатами та членами виконкому впродовж 2015-2019 та 6 місяців 2020 року по усуненню вищезазначених правопорушень, повідомити та надати документальне підтвердження ефективності цих дій і стягнень ( п.3 Заяви) ( а.с.6-7).
27 липня 2020 року Будильською сільською радою надана відповідь, у якій на вказані питання було надано відповідь, а саме: на п.2.2 було зауважено, що судами визнана протиправна бездіяльність Будильської сільської ради та посадових осіб сільської ради, яка полягає у ненаданні всебічної інформації на заяви позивача, де визначений відповідальний за порушення його прав. Рішення судів, виконуються, права позивача відновлюються, зауважено, що посадові особи, які винні у порушенні прав позивача встановлені судом при ухваленні рішень.
На п.2.4 радою було повідомлено, що посадові особи не притягалися до адміністративної або кримінальної відповідальності через відсутність у ради повноважень.
На п.3 заяви позивачу було повідомлено, що двічі на рік питання звернень громадян розглядаються на засіданнях виконкому, де проводиться аналіз стану цієї роботи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 40 Конституції України, кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян". Преамбулою цього Закону визначається, зокрема, що він забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян, згідно зі ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", пропозиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
В силу ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону, скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтями 4 - 6 Закону України "Про звернення громадян" регламентуються коло питань, рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, а також установлені вимоги до звернення, мова звернень і рішень та відповідей на них.
Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" установлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення й передбачено обов'язок із прийняття та розгляду звернень, оформлених належним чином і поданих у встановленому порядку.
У ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" окреслено коло правовідносин, на які його дія не поширюється, а саме, вона не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" установлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Наведені норми свідчать про те, що суб'єктами правовідносин у сфері звернень громадян, із відповідними правами та обов'язками, зокрема, з правом скерування звернення й обов'язком його розгляду та надання на нього відповіді в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" на момент звернення позивача із заявою були позивач та Будильська сілська рада.
При цьому, дослідивши зміст відповіді Будильської сільської ради від 27.07.2020 на заяву позивача №399, суд вважає, що така відповідь має суто формальний характер, не містить конкретних відповідей на поставлені у заяві питанні та не вказує на вжиті заходи, тобто не відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про звернення громадян". Таким чином, суд вважає, що цим суб'єктом під час розгляду заяви допущена протиправна бездіяльність.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо відповідальності за даним позовом Лебединської міської ради Сумської області, до якої спрямовані позовні вимоги, суд зауважує наступне.
Відповідно до рішення Лебединської міської ради Сумської області від 15.12.2020 № 41-МР розпочата процедура реорганізації сільських рад Лебединської міської територіальної громади шляхом приєднання їх до Лебединської міської ради ( а.с.50-54). Лебединська міська рада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Будильської сільської ради.
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні також встановлено, що всі працівники сільських рад звільнені у зв'язку із реорганізацією. Таким чином, проведення службових розслідувань стосовно посадових осіб Будильської сільської ради з приводу вказаних у заяві позивача порушень, встановлення винних у їх вчиненні осіб та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності є неможливим. Тому, хоч Лебединська міська рада і є правонаступником Будильської сільської ради, суд не може зобов'язати її вчинити дії у спосіб не передбачений законом.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Лебединської міської ради Сумської області ( код ЄДРПОУ 39449040, вул.Пушкінка, 2, м.Лебедин, Сумська область, 42200) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 17 червня 2021 року.
Суддя Л.М. Опімах