18 червня 2021 року Справа № 480/4567/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4567/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "БАНК ФОРВАРД" про визнання протиправними та скасування постанов,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "БАНК ФОРВАРД", в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 64602172 від 22.02.2021;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 64602172 від 18.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем були прийняті оскаржувані постанови на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса. З даних постанов вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження №64602172 від 22.02.2021 відносно позивача, а також постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.03.2021 №64602172 на підставі виконавчого напису, який видав приватний нотаріус. Позивач зазначає, що ніколи не проживав у м. Києві та не володіє нерухомим майном у м. Києві. Також позивач зазначає, що не отримував оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку із зазначеними обставинами, на думку позивача, оскаржувані постанови підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців, а також в порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 04.06.2021 відкрито провадження по даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 287 КАС України. Також вказаною ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду у справі №480/4567/21.
14.06.2021 судом від відповідача отримано відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що 22 лютого 2021 року стягувач - Акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулося до відповідача із заявою про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення з боржника - ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 50272,35 гривень.
До заяви про примусове виконання рішення було додано довідку про відкритий рахунок, в якій зазначається, що ОСОБА_1 є власником рахунку, відкритого в AT «Банк Форвард», який розташований в м. Київ. Також до заяви про примусове виконання рішення було додано оригінал виписки по рахунку, з якої встановлено, що станом на 22 лютого 2021 року наявні кошти в розмірі 0,50 гривень. При прийнятті виконавчого документа до виконання приватним виконавцем було перевірено виконавчий напис на відповідність вимог передбачених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, при прийнятті виконавчого напису жодного порушення у відповідність п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не виявлено, в результаті чого прийнято виконавчий документ на виконання. У зв'язку з викладеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 18.06.2021 було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення без розгляду позовної заяви.
Третя особа належним чином повідомлена про розгляд даної справи, пояснень щодо позовної заяви суду не надала.
18.06.2021 учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
18.06.2021 судом було отримано клопотання від представника позивача про відкладення судового засідання на іншу дату, оскільки представником позивача, станом на 18.06.2021, не отримано відповіді на адвокатський запит. Як вбачається з адвокатського запиту до Сумської дирекції АТ «Укрпошта», представник позивача просив надати інформацію щодо того, хто саме та на якій підставі отримав рекомендоване відправлення
Дослідивши зміст вказаного клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 18.12.1997 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.58).
22 лютого 2021 року стягувач - Акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулося до відповідача із заявою про примусове виконання рішення вх.№770, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 352 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 50272,35 гривень.
У даній заяві зазначено адресу боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.32).
До заяви про примусове виконання рішення було додано довідку про відкритий рахунок, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є власником рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в AT «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105.
Також до заяви про примусове виконання рішення було додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № НОМЕР_2 , який належить боржнику, станом на 22 лютого 2021 року наявні кошти в розмірі 0,50 гривень.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. постановою від 22.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64602172 про примусове виконання виконавчого напису №352 від 29 січня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь AT «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 50272,35 грн. (а.с.38-39).
У подальшому, відповідачем у виконавчому провадженні ВП №64602172 було прийнято постанову від 18.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.45).
Не погоджуючись з вищевказаними постановами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При прийнятті рішення, суд керувався наступним.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі- Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ч.1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів № 1403-VII від 02.06.2016, (далі Закону №1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Згідно п. 4 ч.2 ст. 23 Закону №1403, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни визначено м. Київ.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону №1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону №1403, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Як зазначає позивач, місце його реєстрації та проживання є: АДРЕСА_1 .
22.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64602172.
З доданої відповідачем довідки від 15.02.2021 судом встановлено, що у ОСОБА_1 відкритий власний рахунок № НОМЕР_3 , від 28.09.2017, у валюті гривня, в AT «БАНК ФОРВАРД», який розташований: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, Індекс 01032, з наявним залишком власних коштів.
Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_3 , судом встановлено, що станом на 22.02.2021 на даному рахунку наявні кошти в розмірі 0,50 гривень.
Відповідно до ч. 3.1 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Згідно з ч.ч. 6.1, 6.2 ст. 6 вказаного Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
Пунктом 7.1.5 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні в розумінні глави 13 Цивільного кодексу України.
Вищевказана позиція також висвітлена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 в справі №905/3542/15.
Виходячи з наведеного, приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
Отже у позивача на час відкриття відповідачем виконавчого провадження був рахунок у м. Києві з наявними коштами на ньому.
Аналізуючи судову практику Верховного Суду з цього питання, суд звертає увагу на низку правових висновків ВС, що відображають загальну тенденцію спрямування судового захисту перш за все на забезпечення належного виконання виконавчого документу. Порушення процедури, які не призвели до порушення прав боржника, не можуть бути підставою для скасування чи визнання недійсними дій, результатом яких стало ефективне виконання виконавчого документу. Судова система не може використовуватися боржником як інструмент, що перешкоджає виконанню виконавчого документу, це є зловживанням правом на судових захист.
У справі № 905/3542/15, у якій оскаржувалися дії приватного виконавця (відкриття виконавчого провадження та арешт майна скаржника), Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2018 року зробив висновок про те, що за змістом ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження можна відкрити у виконавчому окрузі за місцем знаходження центрального офісу банку, у якому відкрито рахунок боржника та на якому перебувають належні йому грошові кошти. Подальші дії приватного виконавця в межах уже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця.
Посилаючись на рішення ЄСПЛ від 5 липня 2012 року у справі «Глоба проти України», Верховний Суд підкреслив, що основна мета виконавчого провадження виконання судового рішення, яке у державі, що визнала верховенство права, не може залишатися невиконаним на шкоду одній із сторін, а держава повинна вжити усіх необхідних кроків, у межах своєї компетенції, для виконання остаточного рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 звернула увагу на принцип диспозитивності, який полягає у наданні стягувачу права вибору виконавця судового рішення. Виконання судового рішення має бути зручним насамперед для стягувача і не створювати для нього зайвих перешкод і витрат. Також ВП ВС зазначила, що виконання судового рішення є прямим обов'язком боржника. Звертаючись до суду на підставі ст. 339 ГПК України, у цій справі боржник не довів наявності порушень своїх прав рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Також у Постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19.11.2020 (справа №913/160/17) суд у п.22 зазначив, що "приватним виконавцем відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва правомірно прийнято виконавчий документ та відкрито виконавче провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої знаходиться у Сумській області, проте відкритий власний рахунок № НОМЕР_3 у АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, та станом на 22.02.2021 на якому наявні кошти в сумі 0,50 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача про відсутність факту проживання у місті Києві не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 64602172, оскільки як встановлено судом, позивач на момент відкриття виконавчого провадження мав майно у межах виконавчого округу відповідача, а тому рішення відповідача відповідає ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Також суд зазначає, що посилання позивача на неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження не може бути підставою для її скасування, оскільки факт отримання чи неотримання постанови не може впливати на рішення відповідача, яке відбулося раніше у часі.
Щодо оскарження постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 64602172 від 18.03.2021, суд зазначає наступне.
Так, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги у даній частині, зазначає, що відповідач не мав права вчиняти жодних виконавчих дій, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження (позивач не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження), а тому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 64602172 від 18.03.2021. Зазначаючи вказане обґрунтування позивач посилається на ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо вказаного обґрунтування, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як встановлено судом відповідно до наданого відповідачем реєстру згрупованих поштових відправлень від 22.02.2021, на адресу позивача був направлений лист №0600003969743, у якому, як зазначає відповідач, позивачу була направлена оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, та який відповідно до даних сайту Укрпошти був отриманий особисто - 18.03.2021.
Суд звертає увагу, що ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” чітко визначає обов'язок виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Разом з тим, вказана норма визначає, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Тобто отримання або неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не впливає на початок примусового виконання рішень.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем дотримано вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову. Правомірність прийняття оскаржуваного рішення відповідачем доведена.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство "БАНК ФОРВАРД" про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько