17 червня 2021 року Справа № 480/9304/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), мотивуючи вимоги тим, що відповідачка перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області як платник податків. Всупереч вимог Податкового кодексу України, порушила строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, нарахованого контролюючим органом. У зв'язку з цим утворилася заборгованість в розмірі 173 500, 67 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 173 500,67 грн. на р/р UA718999980314010699000018420, отримувач Шосткинське УК/с. Собичеве/18050400, код отримувача 37512251, код класифікації доходів бюджету 18050400, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі. Надано відповідачці строк для подання відзиву.
Відповідачка копію ухвали про відкриття провадження отримала, заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надала.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 291.3. ст. 291 ПК України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.1. ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно п. 293.7 ст. 293 ПК України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 цього Кодексу.
Відповідачкою самостійно визначено розмір єдиного податку з фізичних осіб, що відображено у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця № 31109118 від 06.08.2020 в сумі 173 894, 65 грн. (а.с.10 -11).
Відповідачці позивачем було направлено податкову вимогу № 120657-53 від 27.08.2020 (а.с.12).
За відповідачкою обліковується заборгованість із єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 173 500, 67 грн.
Відповідно до п 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.
Враховуючи те, що сума податкового боргу у розмірі 173 500, 67 грн. відповідачкою не сплачена, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 173 500 грн. 67 коп. на р/р UA718999980314010699000018420, отримувач Шосткинське УК/с. Собичеве/18050400, код отримувача 37512251, код класифікації доходів бюджету 18050400, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко