1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 червня 2021 року, апеляційну скаргу заступника начальника відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві майор поліції ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 29 червня 2021 року, заборонено підозрюваній у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено обов'язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною.
Зазначає, що слідчим суддею при постановленні ухвали не враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не досліджено матеріали, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення, відсутність постійного місця проживання у м. Києві, та багатоепізотність кримінального провадження, у якому триває досудове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваної, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів удового провадження, Головним управлінням Національної поліції ум. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 березня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100020002898, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
29 квітня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
12 травня 2021 року слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві майор поліції ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 29 червня 2021 року, із визначенням розміру застави, який відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року у задоволенні клопотання відмовлено, застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 29 червня 2021 року, заборонено підозрюваній у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено обов'язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,враховуючи при цьому наявні докази про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй, міцність соціальних зв'язків, зокрема, те, що ОСОБА_6 має місце реєстрації та проживання та соціальні зв'язки.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є необґрунтовані. Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Твердження прокурора про те, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання зазначених у клопотанні ризикам, є непереконливими з урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження даних про неналежну поведінку підозрюваної. Не надано таких даних прокурором і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_6 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, правильно зроблено слідчим суддею.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби без змін. Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 характеризуючих даних про її особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві майор поліції ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 29 червня 2021 року, заборонено підозрюваній у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено обов'язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника начальника відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/17023/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10
Провадження № 11сс/824/3399/2021 Доповідач ОСОБА_9
Категорія ст.181 КПК України