308/7152/21
17 червня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, ідентифікаційний номер платника податків суду невідомий, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким 27.05.2021 о 14 год. 30 хв. в м. Ужгород, вул. Фединця, 54, під час перевірки за фактом розпиття алкогольних напоїв у забороненому місці у гр. ОСОБА_1 був відсутній документ, що посвідчує його особу. Вказаним діянням ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2 п. 2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №433508 від 27.05.2021 та письмовими поясненнями правопорушника від 27.05.2021, за змістом яких ОСОБА_1 повідомив, що 27.05.2021 о 14 год. 30 хв. в м. Ужгород, вул. Фединця, 54, в сквері на лавці розпивав алкогольне пиво та під час перевірки не мав документів, що посвідчують особу, правопорушник просив його попередити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236.
Відповідно п. 2-1 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236, зелений, жовтий та помаранчевий рівні епідемічної небезпеки визначаються керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов'язаної із поширенням на території України COVID-19, за результатами щоденної оцінки відповідних ознак епідемічної небезпеки. Інформація про зазначені рівні розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua) та веб-сайті Міністерства охорони здоров'я (за посиланням https://moz.gov.ua ).
Відповідно до п.п. 2 п. 3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, (в редакції чинній станом на момент вчинення правопорушення) з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. Вказана заборона відповідно положень п. 3-5 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, (в редакції чинній станом на момент вчинення правопорушення) поширює свою дію також на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, його вина у вчиненому доведена дослідженими під час судового засідання доказами. В той же час, дотримуючись принципу співвідношення між суспільною шкідливістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу винного, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у зв'язку з незначним характером правопорушення, беручи до уваги відсутність шкідливих наслідків, тобто малозначність вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст. 22, ч. 3 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, тому немає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 33, 40-1, 44-3, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області І.В.Логойда