Справа № 308/7457/21
16 червня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу Управління Держпраці у Закарпатській області «Про призначення комісії з спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком» №17-ср від 23.02.2021 (зі змінами, внесеними наказом №24-ср від 26.02.2021), а також скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 04.02.2021 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 17.03.2021 (зі змінами, внесеними наказом №41-ср від 13.04.2021), та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу Управління Держпраці у Закарпатській області «Про призначення комісії з спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком» №17-ср від 23.02.2021 (зі змінами, внесеними наказом №24-ср від 26.02.2021), а також скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 04.02.2021 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 17.03.2021 (зі змінами, внесеними наказом №41-ср від 13.04.2021), та зобов'язати вчинити певні дії.
Головуючим суддею Фазикош О.В. заявлено самовідвід, мотивуючи це тим, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом вказаного позову є визнання незаконним та скасування наказу Управління Держпраці у Закарпатській області «Про призначення комісії з спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком» №17-ср від 23.02.2021 (зі змінами, внесеними наказом №24-ср від 26.02.2021), а також скасування Акту спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 04.02.2021 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 17.03.2021 (зі змінами, внесеними наказом №41-ср від 13.04.2021).
При цьому, оскаржуваний Акт стосується обставин смерті лікаря щелепно - лицевого хірурга ОСОБА_2 .
Разом із тим, лікар-хірург стоматолог ОСОБА_2 , був постійним лікуючим лікарем головуючого судді по справі Фазикош О.В..
Суд вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 9 ст. 40 ЦПК України, передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судоустрій і статус суддів України , кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Це положення чинного законодавства України кореспондується із положеннями ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України, яка передбачає порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, п.5 ч.1 статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: “ніхто не може бути суддею у власній справі”. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
На підставі наведеного вище, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого судді Фазикош О.В., а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, з огляду на те, що у стороннього спостерігача може об'єктивно викликати сумніви в неупередженості судді при прийнятті рішення, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36,39,40 ЦПК України, суд,-
Задовольнити заяву головуючого судді Фазикош О.В. про самовідвід по цивільній справі №308/7457/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу Управління Держпраці у Закарпатській області «Про призначення комісії з спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком» №17-ср від 23.02.2021 (зі змінами, внесеними наказом №24-ср від 26.02.2021), а також скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 04.02.2021 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 17.03.2021 (зі змінами, внесеними наказом №41-ср від 13.04.2021), та зобов'язати вчинити певні дії.
Передати матеріали цивільної справи №308/7457/21 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайнного суду О.В.Фазикош