15 червня 2021 року Справа № 915/347/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», 54034, м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 199; код ЄДРПОУ 32459822
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС», 54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156, корп. А; код ЄДРПОУ 38524467
про: стягнення 12560,87 грн.
Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 306 від 18.03.2021, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС» заборгованості за Договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № Л-1235/19 від 08.08.2018 у розмірі 12560,87 грн. з яких: 11402,16 грн. - заборгованості за договором, 510,44 грн. - пені, 126,52 грн. - 3% річних, 521,75 грн.- індексу інфляції.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № Л-1235/19 від 08.08.2018 в частині своєчасної оплати за спожиті послуги з вивезення ТПВ.
Позивач у позовній заяві просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2021 позовну заяву № 306 від 18.03.2021 Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» залишено без руху. Вказаною ухвалою Комунальному підприємству «Миколаївкомунтранс» надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказана ухвала була направлена на адресу позивача 22.03.2021 (вих. № 3286/21) та отримана позивачем 29.03.2021.
30.03.2021 до суду від позивача Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на виконання ухвали суду від 22.03.2021 надійшла заява № 352 від 30.03.2021 про усунення недоліків позовної заяви № 306 від 18.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав; поштове відправлення з ухвалою від 02.04.2021 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, отримано ним 05.05.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек 54031 0377372 0).
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» виконавець послуг з вивезення побутових відходів визначається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 «Питання надання послуг з вивезення побутових відходів».
Відповідно до п. 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 539 від 13.06.2016 визначено виконавцями послуг із вивезення твердих побутових відходів терміном на п'ять років, зокрема, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївкомунтранс» на території Інгульського та Заводського районів м. Миколаєва.
08.08.2018 між КП «Миколаївкомунтранс» (виконавець) та ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» (споживач) укладено Договір № Л-1235/19 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі ТПВ), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги) (п.1.1 Договору).
Згідно п. 1.3. Договору №Л-1235/19 сторонами встановлена періодичність вивезення ТПВ щоденно, окрім понеділка та середи.
Відповідно до п. 4.1. Договору №Л-1235/19 вартість надання послуг з вивезення одного метра кубічного ТПВ становить 106,65 грн. з урахуванням вартості захоронення на міському полігоні ТПВ, (рішення виконкому ММР № 488 від 08 червня 2018).
Відповідно до п. 4.3. Договору №Л-1235/19 в разі перегляду та зміни органами місцевого самоврядування норм накопичення побутових відходів та/або тарифів на послуги за цим Договором, сторони дійшли згоди, що з дати набрання відповідними рішеннями законної сили, норми накопичення та/або тарифи за цим договором автоматично змінюються у відповідності до затверджених змін без укладання додаткової угоди.
Згідно п. 4.4. Договору №Л-1235/19 розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно п.4.5. Договору №Л-1235/19 розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України (гривня) у безготівковій грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в цьому Договорі.
Згідно п.4.7. Договору №Л-1235/19 рахунок на оплату та Акт наданих послуг має бути наданий Споживачу до 15 числа періоду, що настає за розрахунковим.
Згідно з п. 4.8. Договору №Л-1235/19 розрахунок за фактично надані послуги здійснюється по Акту наданих послуг, підписаному уповноваженими особами обох сторін не пізніше 3-х /трьох/ календарних днів з моменту їх пред'явлення для підписання. Якщо споживач не повернув Акт приймання - передачі наданих послуг у зазначений строк, Акт приймання-передачі надання послуг вважається підписаним та погодженим Сторонами.
Пунктом п. 4.9. Договору №Л-1235/19 передбачено, що жодна із Сторін не вправі відмовитися від підписання Актів приймання-передачі наданих послуг. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, Сторони підписують Акт про фактичні розбіжності, який підтверджується виключно Актами про неналежне надання або не надання послуг Виконавцем за Договором, підписаними уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п. 5.2.1. Договору №Л-1235/19 споживач зобов'язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.
Згідно п. 6.2.8. Договору №Л-1235/19 виконавець зобов'язується прибувати протягом трьох годин на виклик Споживача і усувати протягом 24 годин недоліки. У разі коли недоліки не усунено протягом трьох робочих днів, проводити відповідний перерахунок розміру плати.
Згідно п. 7.1. Договору №Л-1235/19 Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим Договором за: несвоєчасне внесення плати за послуги у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, якщо інший розмір відповідальності не передбачений чинними нормативно-правовими актами; невиконання зобов'язань, визначених цим Договором і законом.
Пунктами 8.2.-8.4. Договору №Л-1235/19 визначено порядок складання актів-претензій у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості.
Згідно п.10.1. Договору №Л-1235/19 цей Договір набирає чинності з 01 серпня 2018 року до 30 червня 2021 року.
Згідно п.12.1. Договору №Л-1235/19 будь-які зміни та доповнення до цього Договору є його невід'ємною частиною та обов'язковими для виконання Сторонами лише у разі, якщо вони оформлені належним чином: виконані письмово, підписані уповноваженими представниками обох Сторін, скріплені печатками, мають номер та дату підписання.
До договору між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 12.02.2019, якою сторони змінювали обсяг та вартість послуг.
Договір та додаткова угода підписані та скріплені печатками сторін.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської ради від 22.03.2019 № 240 «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів», КП «Миколаївкомунтранс» встановлено тариф на послуги з вивезення твердих побутових відходів від госпрозрахункових організацій на рівні 123,31 грн./куб.м.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської ради від 18 лютого 2020 № 155 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)», КП «Миколаївкомунтранс» встановлено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення) нарівні 123,40 грн./куб.м.
За твердженнями позивача, у серпні 2020 року було надано відповідачу послуги з вивезення 92,4 куб.м. твердих побутових відходів на суму 11402 гривень 16 копійок за тарифом 123,40 грн./куб.м.
Позивачем складено Акт звіряння взаємних рахунків за період: 01.01.2020 -05.10.2020 за Договором №Л-1235/19; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 11402,16 грн. та сформовано рахунок на оплату № 15270 від 31.08.2020 всього на суму 11402,16 грн., які відповідачем не підписано, однак, які, в силу умов п. 4.8. Договору вважаються підписаними та погодженими сторонами.
Судом встановлено, що в рахунку на оплату та актах підставою зазначено договір №Л-1235/19.
Суду не подано доказів проведення відповідачем оплати за надані послуги з вивезення ТПВ в серпні 2020 року на загальну суму 11402,16 грн.
За твердженнями позивача з 01 вересня 2020 року позивачем припинено надання відповідачу послуг, передбачених Договором №Л-1235/19 від 08.08.2018 та додатковою угодою № 2 до Договору про надання послуг з вивезення ТПВ № 1235/19 від 08.08.2018, достроково припинено дію Договору про надання послуг з вивезення ТПВ № 1235/19 від 08.08.2018 з 01.09.2020. Позивач зазначає, що враховуючи відсутність відповідача та його представників за зареєстрованим місцезнаходженням, позивачем було прийнято рішення припинити договірні відносини з відповідачем та направити документи, що є підставою для оплати фактично наданих послуг засобами поштового зв'язку за двома адресами на ім'я ОСОБА_1 , який згідно даних ЄДР є директор відповідача за адресою зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи, та який одночасно є засновником відповідача - за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи.
07.10.2020 позивачем направлено на адреси засновника відповідача листи вих.№ 452, вих.№ 453 від 07.10.2020 наступні документи: Додаткову угоду № 2 від 01.09.2020 (про дострокове припинення договору) до Договору №1235/19 від 08.08.2018, підписану зі сторони КП «Миколаївкомунтранс»; рахунок на оплату наданих у серпні 2020 послуг з вивезення ТПВ №15270 від 31.08.2020; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №14581 від 31.08.2020; Акт звіряння взаємних розрахунків по Договору №1235/19 від 08.08.2018 за період 01.01.2020 по 05.10.2020. Запропоновано підписати всі документи та повернути по одному примірнику кожного документа на адресу підприємства - КП «Миколаївкомунтранс».
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідачем зазначені листи не отримано, відповідно до інформації з інтернет-ресурсу про рух поштових відправлень № 5405508664760, яким було відправлено лист №452 від 07.10.2020 та № 5405508664778, яким було відправлено лист №453 від 07.10.2020, лист відповідачу не вручений та повернутий 04.11.2020 відправнику (позивачу), в зв'язку з закінченням терміну зберігання. Відповідач фактично ухилився від отримання документів від позивача, у зв'язку з чим не здійснив підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №14581 від 31.08.2020. Крім того, протягом серпня-вересня 2020 року відповідач не висував у зазначений договором строк з пропозицією оформити належним чином розбіжності у відповідності до п. 4.10. Договору №Л-1235/19 від 08.08.2018, жодних викликів з необхідністю прибуття протягом 24 годин для усунення недоліків у наданні послуг від відповідача на адресу позивача не надходило, актів-претензій, в яких би було зафіксовано ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості протягом серпня 2020 року не надходило та не складалося, відомостей про не усунення недоліків у наданні послуг протягом трьох робочих днів від відповідача також не надходило, а тому враховуючи ухилення відповідача від підписання акту наданих послуг за серпень 2020 року та за відсутності претензій від останнього, позивач вважає, що послуги з вивезення 92,4 куб.м. твердих побутових відходів на суму 11 402,16 грн. за тарифом 123,40 грн./куб.м. у серпні 2020 року, є такими, що надані позивачем у повному обсязі та належної якості.
Також позивач вважає, що належним чином вжив всіх заходів, спрямованих на направлення рахунку та акту здачі-приймання робіт за надані у серпні 2020 року послуги; неотримання відповідачем поштових відправлень не є підставою для несплати коштів за спожиті послуги з вивезення ТПВ.
Невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати заборгованості і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 35-1 Закону України "Про відходи" власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у ст. 599-601, 604-609 ЦК України.
Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).
Як зазначено вище, позивачем надано послуги з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 11402,16 грн. у серпні 2020 року.
Як вбачається з п. 5.2.1. Договору №Л-1235/19 споживач зобов'язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконано зобов'язання з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів у сумі 11402,16 грн.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 11402,16 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
З урахуванням вищевикладеного, відповідачем порушено вимоги ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, Закону України "Про відходи" та умов договору в частині оплати за надані послуги.
Суду не подано будь-яких доказів, які б підтверджували факт оплати відповідачем коштів за отримані послуги за вказаний період, а також будь-яких доказів, які б спростовували позовні вимоги.
Отже, позовна вимога про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 11402,16 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені в сумі 510,44 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно п. 7.1. Договору №Л-1235/19 Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим Договором за: несвоєчасне внесення плати за послуги у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, якщо інший розмір відповідальності не передбачений чинними нормативно-правовими актами; невиконання зобов'язань, визначених цим Договором і законом.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку на підставі п. 7.1. Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання договору в загальному розмірі 510,44 грн. за період з 04.11.2020 по 18.03.2021.
Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми «IpLex» та визначено, що позивачем нарахування суми пені здійснено арифметично правильно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 510,44 грн. підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в розмірі 521,75 грн. та 3% річних в розмірі 126,52 грн., суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних.
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми «IpLex» за період з 04.11.2020 по 18.03.2021 та визначено, що позивачем нарахування суми інфляційних втрат здійснено арифметично правильно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 521,75 грн. підлягають задоволенню.
За результатами перевірки за допомогою програми «IpLex» виконаних позивачем розрахунків 3 % річних за період з 04.11.2020 по 18.03.2021 суд відмічає, що такі розрахунки позивачем виконані позивачем арифметично правильно.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 126,52 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Доказів відшкодування відповідачем позивачу витрат, які б підтверджували факт оплати відповідачем коштів за отримані послуги за серпень 2020 року в розмірі 11402,16 грн., станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а отже наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.
Судовий збір у сумі 2270,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС» (54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156, корп.А; код ЄДРПОУ 38524467) на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» (54034, м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 199; код ЄДРПОУ 32459822) суму заборгованості в розмірі 12560,87 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 11402,16 грн., пені - 510,44 грн., 3% річних - 126,52 грн., індексу інфляції - 521,75 грн.; а також судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст .ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2021 після виходу судді з відпустки.
Суддя Н.О. Семенчук