вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1112/21
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, м. Київ,
в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз»,
м. Полтава,
до відповідача дочірнього підприємства “Енерготранссервіс”, м. Бровари
Київської області,
про стягнення 582 947,34 грн.
без виклику представників сторін;
позивач - публічне акціонерне товариство «Укрнафта», м. Київ (далі - ПАТ «Укрнафта») в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз», м. Полтава звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.04.2021 № 46/пз до відповідача - дочірнього підприємства «Енерготранссервіс», м. Бровари (далі - ДП «Енерготранссервіс»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 582 947,34 грн., у тому числі: 518 124,19 грн. основного боргу, 22 898,05 грн. три проценти річних та 41 925,10 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.03.2019 та 25.06.2019 між ДП «Енерготранссервіс» (постачальник) та ПАТ «Укрнафта» (споживач) були укладені договори №№ 11/06/02/73-МТР/280/19/р, 11/06/02/147-МТР/481/19/р та 11/06/02/152-МТР/480/19/р про постачання електричної енергії споживачу. У межах вказаних Договорів, відповідачем поставлено позивачу електроенергії на загальну суму 7 352 768,32 грн. (153 041,56 грн. плюс 7 058 696,30 грн. плюс 141 030,46 грн.), тоді як позивачем перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 7 870 894,81 грн. (192 278,82 грн. плюс 7 427 962,74 грн. плюс 250 653,25 грн.) Як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість у розмірі переплати 518 124,19 грн., яка мала бути зарахована як оплата наступного розрахункового періоду або повернута споживачу за його заявою. Незважаючи на звернення позивача про повернення надлишково перерахованих коштів, відповідач своїх зобов'язань не виконав та кошти позивачу не повернув. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти (переплата) та нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 22 898,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 41 925,10 грн. станом на 17.03.2021.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2021 відкрито провадження у справі № 911/1112/21, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
05.05.2021 до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення позивача від 29.04.2021 № 56/113 щодо порядку визначення періоду нарахування процентів річних та інфляційних втрат, які заявлені до стягнення з відповідача у справі.
Копія ухвали від 20.04.2021 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу місцезнаходження відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме м. Бровари, вул. Сергія Москаленка 35/1. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою підприємства зв'язку від 28.05.2021 «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "повертається за закінченням терміну зберігання”, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи за позовом ПАТ “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» до ДП “Енерготранссервіс” про стягнення 582 947,34 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
21.03.2019 між ДП “Енерготранссервіс” (постачальник) та ПАТ “Укрнафта” (споживач) в особі НГВУ «Полтаванафтогаз», укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 11/06/02/73-мтр/280/19/р (далі - Договір 1), який розроблений відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.
Період постачання електричної енергії за Договором 1: з 01.04.2019 по 30.06.2019 (п. 2.4 Договору 1).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2019 включно, але усі права та обов'язки сторін по договору виникають лише з моменту надання споживачем постачальнику банківської передоплати у розмір 25072,10 грн. у тому числі ПДВ 4178,68 грн. і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1. Договору 1).
25.06.2019 між ДП “Енерготранссервіс” (постачальник) та ПАТ “Укрнафта” (споживач) в особі НГВУ «Полтаванафтогаз», укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 11/06/02/147-мтр/481/19/р (далі - Договір 2) та договір про постачання електричної енергії споживачу №11/06/02/152-мтр/480/19/р (далі - Договір 3), які розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.
Період постачання електричної енергії за Договорами 2 та 3: з 07.07.2019 по 30.09.2019 (п. 2.4. Договорів 2, 3).
Договір набирає чинності з 01.07.2019 за умови підписання його сторонами, скріплення його печатками сторін (за наявності) та затвердження в ПАТ “Укнафта” і діє до 30.09.2019 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п. 13.1. Договору 2, 3).
Так, за умовами Договорів 1, 2 та 3 постачальник зобов'язався надати послугу з постачання електроенергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (НГВУ «Полтаванафтогаз» через АТ “Полтаваобленерго” та ПАТ “Сумиобленерго”), а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами договорів.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про ринок електроенергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються:
1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;
2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;
3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються;
4) показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії;
5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником;
6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка;
7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії;
8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії;
9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів;
10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;
11) зобов'язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);
12) права та обов'язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов'язань та у разі тимчасового зупинення постачання;
13) інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював постачання електроенергії для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачував постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії.
Пунктом 4.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:
1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Так, пунктом 4 додатку № 2 “Договірна ціна” до Договорів 1, 2, 3 визначено умови оплати: до 28 числа місяця, що передує розрахунковому, авансовий платіж - 33% від заявленого обсягу; до 05 числа розрахункового місяця авансовий платіж - 34% від заявленого обсягу; до 15 числа розрахункового місяця авансовий платіж - 33% від заявленого обсягу. Остаточний розрахунок за фактичний відпрацьований період проводиться до 15 числа місяця наступного за звітним. Підписується акт купівлі-продажу електроенергії. На підставі підписаного акта за звітний місяць фіксується сальдо (різниця між фактичною вартістю купованої споживачем електричної енергії з урахуванням ПДВ та сумарною оплатою споживачем електричної енергії за звітний місяць) на 01 число наступного за звітним (сума переплати/недоплати) і відповідно коригується третій платіж до 15 числа.
У відповідності до умов Договору 1 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 192 276,82 грн. що підтверджується платіжними дорученнями від 27.03.2019 № 3773 на суму 27 100,00 грн., від 01.04.2019 № 3806 на суму 23 044,18 грн., від 08.04.2021 № 3867 на суму 25 072,09 грн., від 25.04.2021 № 3931 на суму 21 214,86 грн., від 03.05.2019 № 3969 на суму 21 857,75 грн., від 17.05.2019 № 4142 на суму 8 757,98 грн., від 27.05.2019 № 4187 на суму 19 286,23 грн., від 06.06.2019 № 4238 на суму 325,91 грн., від 06.06.2019 № 504 на суму 12 875.28 грн., від 14.06.2021 № 4337 на суму 17 127,42 грн., від 06.06.2019 № 506 на суму 6 789,90 грн., від 06.06.2019 № 505 на суму 1 387,84 грн., від 06.06.2019 № 507 на суму 478,80 грн., від 14.06.2019 № 531 на суму 5 658,58 грн., від 14.06.2019 № 532 на суму 1 300,00 грн.
При цьому, за Договором 1 позивач отримав 76 142 кВт на загальну суму 153 041,56 грн., що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії:
від 30.04.2019 № 3 на 31 379 кВт, вартістю 1, 672078948107 грн./кВт./год., на суму 62 759,73 грн.;
від 31.05.2021 № 7 на 24 459 кВт, вартістю 1,687925604943 грн./кВт./год., на суму 49 541,96 грн.;
від 30.06.2019 № 12 на 20 304 кВт, вартістю 1,666712661701 грн./кВт./год., на суму 40 739,87 грн.
Таким чином, переплата за Договором 1 складає 39 235,26 грн. (192 276,82 грн. - 153 041,56 грн.).
За Договором 2 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 7 427 962,74 грн. що підтверджується платіжними дорученнями від 26.06.2021 №4468 на суму 887 930,00 грн., від 04.07.2019 № 4520 на суму 250 000,00 грн., від 05.07.2019 №23426 на суму 664 836,97 грн., від 15.07.2019 №4627 на суму 887 930,00 грн., від 24.07.2019 №4782 на суму 919 001,47 грн., від 31.07.2019 № 4890 на суму 1 081 891,82 грн., від 15.08.2019 № 5079 на суму 748 766,83 грн., від 23.08.2019 №5160 на суму 1 029 086,17 грн., від 06.09.2019 № 5299 на суму 958 519,48 грн.
При цьому, за Договором 2 позивач отримав 3 231 253 кВт на загальну суму 7 058 696,30 грн., що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії:
від 31.07.2019 № 22 на 1 147 857 кВт, вартістю 1,664227165473 грн./кВт./год., на суму 2 292 353,75 грн.;
від 31.08.2019 № 38 на 1 063 243 кВт, вартістю 1,664227165473 грн./кВт./год., на суму 2 549 061,71 грн.;
від 30.09.2019 № 52 кВт, вартістю 1,997866988073 грн./кВт./год., на суму 2 217 280,84 грн.
Таким чином, переплата за Договором 2 складає 369 266,44 грн. (7 427 962,74 грн. - 7 058 696,30 грн.).
За Договором 3 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 250 653,25 грн. що підтверджується платіжними дорученнями від 26.06.2019 № 4469 на суму 35 488,04 грн., від 05.07.2019 № 4521 на суму 36 563,44 грн., від 12.07.2019 № 4521 на суму 35 488,04 грн., від 24.07.2019 № 4783 на суму 45 912,23 грн., від 31.07.2019 № 4891 на суму 54 059. 42 грн., від 23.08.2019 № 5161 на суму 22 336,64 грн., від 06.09.2019 № 5300 на суму 20 805,24 грн.
При цьому, за Договором 3 позивач отримав 64 571 кВт на загальну суму 141 030,46 грн., що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії:
від 31.07.2019 № 23 на 20 449 кВт, вартістю 1,664137121620 грн./кВт./год., на суму 40 835,23 грн.;
від 31.08.2019 № 39 на 19 691 кВт, вартістю 1,997777157077 кВт на загальну суму 47 205,88 грн.;
від 30.09.2019 № 53 на 24 988,95 кВт, вартістю 1,811142282925 кВт на загальну суму 52 988,95 грн.
Таким чином, за доводами позивача переплата за Договором 3 складає 109 622,49 грн. (250 653,25 грн. - 141 030,46 грн.).
Однак, суд, здійснивши власний розрахунок за наявними в матеріалах справи доказами (копії платіжних доручень та актів) встановив, що, загальна сума переплати позивача згідно Договору 3 на користь відповідача становить 109 622,29 грн. (250 653,05 грн. - 141 030,76 грн.).
Отже, загальна сума переплати позивача згідно Договорів 1, 2, 3 на користь відповідача становить 518 123,99 грн. (39 235,26 грн. плюс 369 266,44 грн. плюс 109 622,29 грн.).
Строк дії договорів було визначено до 30.06.2019 та до 30.09.2019. Доказів пролонгації договорів та продовження зобов'язальних відносин сторін суду не подано.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2019 позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 01/01/11/06/02/05/03-01/16/977 від 25.07.2019 про перерахування коштів, відповідно до якого Споживач просив суму переплати за договором №11/06/02/147-мтр/73/19/мтр/280/19/мтр від 21.03.2019 (Договір 1) у розмірі 39 235,26 грн. зарахувати в рахунок оплати за липень місяць по договору № 11/06/02/147-мтр/480/19/мтр від 25.06.2019.
Також, 22.10.2019 позивачем на адресу відповідача був направлений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 до 31.01.2021, але відповіді на вказаний лист та акт звірки контрагент не надав.
25.10.2019 на адресу відповідача був направлений лист-повідомлення №01/01/11/06/02/05/03-002/01/1315 від 24.10.2019 про те, що з боку Постачальника існує заборгованість за договорами про постачання електричної енергії № 11/06/02/147-мтр/480/19/мтр від 25.06.2019 та №11/06/02/147-мтр/481/19/мтр від 25.06.2019 у сумі 518124,19 грн. та вимогою на протязі 5 днів з дня отримання листа зарахувати кошти на рахунок НГВУ «Полтаванафтогаз». Суд враховує, що станом на дату складення та направлення цього листа-повідомлення про повернення коштів позивач переплату по Договору 1 у сумі 39235,26 грн. зараховував у рахунок оплати за Договором 3 відповідно до власного листа від 25.07.2019, який відповідач отримав 30.07.2019. Відтак, лист-повідомлення від 24.10.2019 містив вимогу повернути повну суму переплати, яка є предметом спору у даній справі по всім трьом Договорам, а саме у сумі 518124,19 грн. (39 235,26 грн. плюс 369 266,44 грн. плюс 109 622,49 грн. за розрахунком позивача).
Позивач вказує, що відповіді на вищезазначені листи від відповідача не отримані, окрім того, грошові кошти у сумі 518 124,19 грн. відповідачем не повернуті.
Матеріали справи містять акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 31.01.2021, відповідно до якого загальна сума переплати за Договорами 1,2,3 становить 518 124,19 грн. підписаний в односторонньому порядку лише позивачем.
В подальшому з метою запобігання непорозумінь та можливості множинного трактування стану розрахунків за укладеними договорами, НГВУ «Полтаванафтогаз» направило ДП «Енерготранссервіс» лист-заяву № 01/01/11/06/02/01-02/01/118 від 12.02.2021 про відкликання листа № 01/01/11/06/02/05/03-01/16/977 від 26.07.2019 та відмову від перенесення зарахування переплати у розмірі 39 235,26 грн. з договору № 11/06/02/147-мтр/73/19мтр/280/19/мтр 21.03.2019 на договір № 11/06/02/147-мтр/480/19/мтр від 25.06.2019. Цим же листом позивачем направлявся також акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 31.01.2021.
Пунктом 5.4. Договорів 1, 2, 3 визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць з 00.00 першого по 24.00 останнього числа місяця включно.
Відповідно до пункту 7.2. Договорів 1, 2, 3 постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за фактично спожиту електричну енергію (кінцевий розрахунок за спожиту електричну енергію протягом розрахункового періоду) відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та договором.
Так, пунктом 4 додатку № 2 “Договірна ціна” до Договорів 1, 2,3 сторони узгодили, що у разі надходження коштів від споживача понад повну вартість електричної енергії, поставленої споживачу у розрахунковому періоді, сума таких надходжень зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду або за заявою споживача повертається йому на поточний рахунок.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У порядку умов Додатку 2 до Договорів 25.10.2019 позивач направив відповідачу лист (вимогу) № 01/01/11/06/02/05/03-002/01/1315 від 24.10.2019 про повернення коштів за спірними договорами про постачання електричної енергії у сумі 518 124,19 грн., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Проте, відповідач вимогу позивача не задовольнив та не надав обґрунтованої відповіді на неї.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надав, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості та/або контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надав, а відтак доводи позивача не спростував.
Враховуючи той факт, що позивачем здійснено оплату за Договорами 1, 2, 3 на загальну суму 7 870 892,61 грн., а відповідачем поставлено електричну енергію позивачу у період квітень-червень 2019 та липень-вересень 2019 на загальну суму 7 352 768,62 грн., той факт, що відносини сторін за договорами є припиненими з огляду на закінчення строку, на який договори були укладені, у звязку з чим зарахування переплати у рахунок наступних періодів є неможливим, провівши власний розрахунок заборгованості, суд вважає позовну вимогу щодо повернення попередньої оплати у розмірі сумі 518 124,19 грн. такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 518 123,99 грн. (39 235,26 грн. плюс 369 266,44 грн. плюс 109 622,29 грн.).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в розмірі 22 898,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 41 925,10 грн. за період з 31.07.2019 по 17.03.2021 (згідно Договору 1) та з 01.10.2019 по 17.03.2021 (згідно Договорів 2,3).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до умов Додатку 2 (Договірна ціна) сторонами передбачено, що у разі надходження коштів від споживача понад повну вартість електричної енергії, поставленої споживачу у розрахунковому періоді, сума таких надходжень зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду або за заявою споживача повертається йому на поточний рахунок.
Проаналізувавши норми статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відтак, після отримання заяви споживача у постачальника виникає грошове зобов'язання з повернення переплати.
Отже, з огляду на факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо повернення попередньої оплати, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних збитків є законними.
Разом із тим, позивачем неправомірно визначено період прострочення грошового зобов'язання та відповідно період нарахування процентів річних та інфляційних втрат за Договором 1 з 31.07.2019, оскільки, як встановлено судом, грошове зобов'язання з повернення коштів переплати у відповідача виникає за заявою споживача. Заява споживача про повернення коштів містилась у листі-повідомленні від 24.09.2019, а лист від 25.07.2019 №01/01/11/06/02/05/03-01/16/997 про зарахування коштів переплати в рахунок проплати за липень 2019 по Договору 3, який відповідачем було отримано 30.07.2019, вимоги про повернення коштів не містить.
Відтак, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, вірно визначивши суму переплати, яка належала до повернення 518 123,99 грн., суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять 22698,09 грн., відтак вимогу про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити частково. Суд встановив, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати становлять 51301,80 грн. Суд при ухваленні рішення не вправі виходити за межі позовних вимог (частина 3 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 41925,10 грн. належить задовольнити повністю у заявленій сумі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства “Укрнафта” частково, приймає рішення про стягнення з дочірнього підприємства “Енерготранссервіс” 518 123,99 грн. переплати, 3% річних у розмірі 22698,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 41925,10 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства “Укрнафта” задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства “Енерготранссервіс” (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Сергія Москаленка, буд. 25/1, код ЄДРПОУ 34943698)
на користь публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, буд. 12, ідентифікаційний код 22525915)
518 123,99 грн. (п'ятсот вісімнадцять тисяч сто двадцять три гривні дев'яносто дев'ять копійок) основного боргу,
22 698,09 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень дев'ять копійок) 3% річних,
41 925,10 грн. (сорок одна тисяча дев'ятсот двадцять пять гривень десять копійок) інфляційних втрат,
8 741,21 грн. (вісім тисяч сімсот сорок одну гривню двадцять одну копійку) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх