вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" червня 2021 р. Справа№ 910/20701/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мастюгін Д.І., договір від 04.02.2021 року №04/02-21
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ»
на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021
у справі №910/20701/20 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ»
про стягнення 130 658,06 грн.,
Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 130 658,06 грн., з яких: 94 500,00 грн. становить прострочена заборгованість по гарантії, наданій позивачем та виплаченій на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за умовами укладеного з відповідачем договору про надання банківської гарантії № 0936-GR від 04.03.2019, 7 513,53 грн. - заборгованість за процентами, 294,53 грн. - пеня, яка нараховані за несвоєчасну виплату гарантії, а також 28 350,00 грн. штраф, передбачений п. 5.1 спірного договору за невиконання відповідачем умов такого договору в частині надання позивачу документів (п. 4.3.6 договору).
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20 позовні вимоги задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обов'язку по поверненню виплаченої позивачем Базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за умовами укладеного з відповідачем договору про надання банківської гарантії № 0936-GR від 04.03.2019 гарантії в сумі 94 500,00 грн., а також передбаченого вказаним договором обов'язку надання позивачу документів, що містять інформацію, пов'язану з діяльністю відповідача, з огляду на що всі заявлені позивачем позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що судовими рішеннями у справі № 910/10445/19 за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України до акціонерного товариства «Альпарі Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» про стягнення 155 340,00 грн. встановлено факт безпідставності неодноразової відмови акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» у виплаті за спірною гарантією.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20 повністю та ухвалити нове рішення у справі, відповідно до якого у задоволенні позову відмовити.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення дійшов висновків, що не відповідають, встановленим обставинам справи, а також порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором банківської гарантії 0936-GR від 04.04.2019, проте відповідач не укладав позивачем договір банківської гарантії 0936-GR від 04.04.2019, оскільки датою укладення договору банківської гарантії 0936-GR є 04.03.2019;
- враховуючи, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору банківської гарантії 0936-GR від 04.03.2019, копію якого додано до позовної заяви, існує невідповідність між обґрунтуваннями позовної заяви та позовними вимогами, а позивач фактично просить стягнути заборгованість за іншим договором, ніж той, який покладено основу доводів позовної заяви;
- суд першої інстанції встановивши, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківської гарантії 0936-GR від 04.03.2019 (що зазначено розділі «Встановив» оскаржуваного рішення), дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором банківської гарантії 0936-GR від 04.04.2019, що не відповідає встановленим обставинам справи та згідно п. ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення;
- у випадку, якщо суд першої інстанції, вважаючи невідповідність між обґрунтуванням позову та позовними вимогами опискою, вирішив стягнути з відповідача заборгованість за договором банківської гарантії 0936-GR від 04.03.2019, то здійснив порушення норм процесуального права, саме ч. 2 ст. 237 ГПК України, яка забороняє при ухваленні рішення виходити за межі позовних вимог.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
12.05.2021 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду скаржником на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме документи, що підтверджують сплату судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20, відкрито апеляційне провадження у справі №910/20701/20, зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20 до закінчення апеляційного провадження у даній справі, призначено справу до розгляду на 15.06.2021 об 11 год. 45 хв.
31.05.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що ним при зверненні до господарського суду міста Києва в позовній заяві було допущено описку в даті укладення спірного договору та замість вірного 04.03.2019 помилково зазначено 04.04.2019, що цілком вірно враховано судом першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року враховуючи перебування судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею, у відпустці, справу №910/20701/20 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 14.06.2021 року, справу №910/20701/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А. (головуюча суддя), Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АВТОРЕЗЕРВ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 року у справі №910/20701/20 у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуюча суддя), Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю. до свого провадження.
У судовому засіданні, 15.06.2021 року представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач представників в судове засідання не направив, про причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги (а.с.104,105), а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача , з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.03.2019 позивач як Гарант або Банк та відповідач як Принципал уклали договір про надання гарантії № 0936-GR (далі Договір) (а.с.7-9), відповідно до п. 1.1 якого за заявою Принципала Банк надає на користь Бенефіціара Гарантію, за якою зобов'язується сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі Гарантійного випадку та дотримання умов Гарантії та цього Договору.
За умовами договору Бенефіціаром є База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України.
Сума Гарантії складає 94 500,00 грн. (п. 1.2 договору)
Згідно з п. 1.4 Договору ця гарантія діє з 04.04.2019 по 05.08.2019 включно (строк дії гарантії).
Гарантійним випадком, за умовами Договору, є порушення Принципалом умов Тендеру при наявності його вини, за яке Принципал має нести перед Бенефіціаром встановлену законодавством та Тендером (тендерною документацією) відповідальність, з урахуванням умов Гарантії та протягом строку дії Гарантії у разі:
а) відкликання тендерної пропозиції Принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
б) не підписання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
в) ненадання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
г) ненадання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
На підставі Договору позивач видав банківську гарантію № 0936-GR від 04.04.2019. (а.с.10)
У п. 4.3.7 Договору визначено, що:
- якщо на вимогу Бенефіціара Банк за рахунок власних грошових коштів виплачує кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний, повністю відшкодувати Банку виплату за Гарантією та усі пов'язані з цим витрати Банку, в т.ч. комісії, пов'язані з відправкою повідомлень засобами телекомунікаційного зв'язку (SWIFT, TELEX), комісії авізуючого банка та банка Бенефіціара, а також комісії пов'язані з переказом платежів за Гарантією в строк та в порядку визначеними відповідною вимогою Банку. До повного такого відшкодування виплати за Гарантією, Принципал сплачує Банку проценти в розмірі 30% (тридцять) процентів річних у валюті Гарантії;
- строк користування Принципалом грошовими коштами (кредитом), що були виплачені Банком на користь Бенефіціара не може перевищувати 90 (дев'яносто) календарних днів;
- проценти за користування грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією нараховуються Банком наступним чином: проценти за користування грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією нараховуються виходячи із умови, щодо розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці; при нарахуванні процентів використовується метод «факт/факт» (щоденна сума фактичного залишку заборгованості*процентну ставку (%) / фактична кількість днів у році-365(366)) з врахуванням першого дня перерахування (сплати) Банком грошових коштів за Гарантією Бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування Принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених Банком за Гарантією на належні рахунки Банку за цим Договором; якщо день нарахування процентів припадає на вихідний або святковий (неробочий) день, нарахування здійснюється у попередній банківський день перед таким днем.
З відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що у провадженні судів перебувала справа № 910/10445/19 за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України до акціонерного товариства «Альпарі Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» про стягнення 155 340,00 грн. предметом розгляду у якій, серед іншого були вимоги про стягнення з акціонерного товариства «Альпарі Банк» (Гаранта) сум гарантій виданих у забезпечення тендерної пропозиції товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» і гарантії в сумі 94 500,00 грн. за спірною банківською гарантією № 0936-GR від 04.04.2019.
При розгляді справи № 910/10445/19 судами встановлено, що:
- 07.03.2019 на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» тендерним комітетом Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України оприлюднено оголошення про застосування процедури відкритих торгів на закупівлю: лот 1 - акумуляторних батарей 12СТ-85Р (свинцева, стартерна) у кількості 200 штук, лот 2 - акумуляторних батарей 12СТ-85Р (свинцева, стартерна, сухозаряджена) у кількості 130 штук; лот 3 - стартерних, свинцево-кислотних акумуляторних батарей 6СТ-140 Аh (6СТ-143 Аh) у кількості 60 штук; лот 4 - стартерних, свинцево-кислотних акумуляторних батарей 6СТ-200 Аh (6СТ-200 Аh) у кількості 10 штук; лот 5 - акумуляторних батарей на мототранспортний засіб спеціального призначення (колісний квадроцикл) у кількості 12 штук;
- за лотами 1 та 2 тендерні пропозиції подані товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь», товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Укрспецмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ»;
- у забезпечення тендерних пропозицій товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» подано 04.04.2019 банківські гарантії акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» від 04.04.2019 № 0936-GR на суму 94 500,00 грн. щодо тендерної пропозиції № 180 (лот 1) та № 0937-GR на суму 60 840,00 грн. щодо тендерної пропозиції № 181 (лот 2);
- рішенням тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України від 22.04.2019, оформленим протоколом № 52, вирішено продовжити строк розгляду тендерних пропозицій до 20 робочих днів;
- згідно з протоколом від 26.04.2019 № 53 з розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України по лоту 1 визнано тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Спец-Деталь» такою, що не відповідає вимогам тендерної документації через ненадання забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії), та відхилено вказану пропозицію; визначено переможцем процедури закупівлі за лотами 1 та 2 товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ», з яким вирішено укласти договір про закупівлю протягом строку дії пропозицій, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, але не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю;
- рішенням тендерного комітету Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України, яке оформлено протоколом від 03.05.2019 № 54, відхилено тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» щодо лотів 1 та 2 у зв'язку з їх невідповідністю умовам тендерної документації, оскільки в порушення додатку 2 до тендерної документації учасник у строк, що не перевищує 5 календарних днів, не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- у зв'язку з відхиленням тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» База виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України звернулася до акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» з вимогою від 15.05.2019 № 83/332 щодо настання обставин, передбачених банківськими гарантіями від 04.04.2019 № 0936-GR та № 0937-GR;
- листом від 23.05.2019 № 0800-04/441 акціонерне товариство «АЛЬПАРІ БАНК» повідомило позивача про відсутність правових підстав для сплати коштів за вищезазначеними банківськими гарантіями, оскільки вказана вимога оформлена неналежним чином внаслідок нескріплення печаткою підпису посадової особи Бенефіціара;
- 29.05.2019 База виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України направила акціонерному товариству «АЛЬПАРІ БАНК» вимогу від 29.05.2019 № 83/381 про настання обставин, що передбачені спірними банківськими гарантіями, із відтиском печатки на підписі посадової особи Бенефіціара;
- у відповідь на вказану вимогу акціонерне товариство «АЛЬПАРІ БАНК» листом від 05.06.2019 № 0800-04/476 відмовило в її задоволенні, вказавши про неналежне оформлення документів, що є додатками до вимоги. Зазначаючи про неналежне представлення документів, Гарант послався, зокрема, на положення п. 8 глави 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 за № 1000/5;
- вимогою від 04.07.2019 № 83/498, надісланою на адресу відповідача 04.07.2019, База виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України вимагала виконати акціонерне товариство «АЛЬПАРІ БАНК» свій обов'язок зі сплати сум за спірними банківськими гарантіями та зауважила на затягуванні часу з його виконання;
- у листі від 10.07.2019 № 0800-04/584 акціонерне товариство «АЛЬПАРІ БАНК» зазначило, що виконає вимогу Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України в разі визнання судом у межах справи № 910/8656/19 вимоги такою, що підлягає виконанню, після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
За результатами розгляду вказаної справи рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/10445/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020, позовні вимоги Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Бенефіціара за спірною гарантією) задоволено повністю, до стягнення з акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Бенефіціара, серед іншого присуджено 94 500,00 грн. за лотом 1 та 60 840,00 грн. за лотом 2 (ідентифікатор закупівлі: UA-2019-03-07-000896-а).
Отже, судовим рішенням у справі № 910/10445/19 встановлено обов'язок акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» сплатити на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Бенефіціара за спірною гарантією) суму гарантії за банківською гарантією № 0936-GR від 04.04.2019.
За приписами с. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», №24465/04, від 19.02.2009, «Пономарьов проти України», №3236/03, від 03.04.2008).
Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права
Таким чином, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому судові рішення в справі № 910/10445/19 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і в цій справі, № 910/20701/20, не можуть їм суперечити, обставини, встановлені при розгляді справ № 910/10445/19 зокрема щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» зобов'язання забезпеченого банківською гарантією № 0936-GR від 04.04.2019 та наявності у акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» обов'язку сплатити на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Бенефіціара за спірною гарантією) суму гарантії за банківською гарантією № 0936-GR від 04.04.2019 є преюдиційними і не потребують доведення в цій справі.
Для сплати суми спірної гарантії на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Бенефіціара) позивач звертався до відповідача з вимогою за №0800-12/391 від 25.08.2020 щодо перерахування грошових коштів для виконання рішення суду, яка відповідачем залишена без задоволення.(а.с.13)
З огляду на вказані обставини позивач на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/10445/19 та умов гарантії № 0936-GR від 04.04.2019 сплатив на користь Бази виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України за рахунок власних коштів 94 500,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією меморіального ордера № 2411 від 08.09.2020. (а.с.11)
Враховуючи невідшкодування відповідачем позивачу гарантійного платежу в сумі 94 500,00 грн., позивачем здійснено нарахування відповідачу процентів за користування гарантією за період з 09.09.2020 по 14.12.2020 в сумі 7 513,53 грн. на підставі п. 4.3.7 договору про надання гарантії.
З огляду на обставини, які викладені вище позивач звернувся до суду з цим позовом у якому, серед іншого, просив стягнути з відповідача 94 500,00 грн. простроченої заборгованість по гарантії, наданій позивачем та виплаченій на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за умовами укладеного з відповідачем договору про надання банківської гарантії № 0936-GR від 04.03.2019 та 7 513,53 грн. заборгованості за процентами.
Суд першої інстанції вказані позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК України).
Частина 1 ст. 563 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Частиною 2 ст. 564 ЦК України встановлено, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
З умов спірної гарантії та положень законодавства слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами.
З матеріалів справи слідує, що всі перелічені вище умови у спірних правовідносинах були дотримані.
Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч. 1 ст. 569 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Як встановлено вище, у п. 4.3.7 Договору визначено, якщо на вимогу Бенефіціара Банк за рахунок власних грошових коштів виплачує кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний, повністю відшкодувати Банку виплату за Гарантією та усі пов'язані з цим витрати Банку, в т.ч. комісії, пов'язані з відправкою повідомлень засобами телекомунікаційного зв'язку (SWIFT, TELEX), комісії авізуючого банка та банка Бенефіціара, а також комісії пов'язані з переказом платежів за Гарантією в строк та в порядку визначеними відповідною вимогою Банку.
За змістом п. 4.3.9 Договору Принципал зобов'язується сплатити Банку, в строк, що не перевищує 2 банківських днів з дати отримання повідомлення (вимоги) від Банку платежі, передбачені п. 4.3.7 договору, а також розділом 5 (включаючи, але не обмежуючись ними).
09.09.2020 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 0800-12/430 від 09.09.2020 про відшкодування виплати за спірною гарантією,(а.с.18-22) про що свідчить опис вкладення у цінний лист, накладна № 0103327392526, фіскальний чек від 09.09.2020, проте ця вимога залишилася без відповіді та виконання.(а.с.23)
Враховуючи, що відповідач позивачу спірну гарантію в сумі 94 500,00 грн. не сплатив, позивач правомірно нарахував 7 513,53 грн. процентів за користування гарантією в період з 09.09.2020 по 14.12.2020.
Щодо посилань відповідача на наявну невідповідність між обґрунтуваннями позовної заяви та позовними вимогами, оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором банківської гарантії 0936-GR від 04.04.2019, проте датою укладення договору банківської гарантії 0936-GR є 04.03.2019, а відтак, позивач фактично просить стягнути заборгованість за іншим договором, ніж той, який покладено основу доводів позовної заяви, колегія суддів зазначає про те, що, зазначені доводи є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів укладення між сторонами іншого договору банківської гарантії 0936-GR ніж той, який укладений 04.03.2019, невірне зазначення дати його укладення позивачем у позовній заяві свідчить про те, що позивачем при підготовці позовної заяви було допущено описку у даті укладення спірного договору банківської гарантії 0936-GR, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 94 500,00 грн. простроченої заборгованість по гарантії, наданій позивачем та виплаченій на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за умовами укладеного з відповідачем договору про надання банківської гарантії № 0936-GR від 04.03.2019 та 7 513,53 грн. процентів за користування гарантією за період з 09.09.2020 по 14.12.2020. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 294,53 грн. нарахованої за несвоєчасну виплату гарантії, а також 28 350,00 грн. штрафу, передбаченого п. 5.1 спірного договору за невиконання відповідачем умов такого договору в частині надання позивачу документів (п. 4.3.6 Договору), слід зазначити про таке.
Згідно з п. 4.3.6 Договору Принципал зобов'язується щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом - для 1-3 кварталу та до 5 березня - для 4-го кварталу попереднього року, надавати Банку наступні документи, що містять інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному кварталі - баланс (форму №1 або №1-м), звіт про фінансові результати (форму №2 або №2-м), з відміткою (штампом/електронною квитанцією) про прийняття таких документів органами статистики, звіт про рух грошових коштів (форма №3, на щорічній основі), розшифровку чистого доходу в розрізі видів діяльності за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» (рядок 2000, на щорічній основі); звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи (для фізичних осіб - підприємців), податкові декларації (для фізичних осіб - підприємців), за першою вимогою Гаранта надати інформацію щодо руху коштів на поточних рахунках в інших банках щонайменше за останні шість повних місяців та будь-які інші документи (договори, розшифровки та інше) в обсязі, необхідному для Гаранта. Письмові документи від імені Принципала повинні бути підписані керівником та головним бухгалтером Принципала (у разі його наявності) та скріплені печаткою Принципала.
Як вірно встановлено судом першої інстанції доказів подання вказаних документів у встановлений Договором строк матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем умов Договору, як в частині сплати позивачу гарантії, так і в частині надання визначених п. 4.3.6 документів, є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.
Відповідно до п. 5.1 Договору за порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором. Принципал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня. За порушення строків надання документів, визначених п. 4.3.6 Договору, Принципал сплачує штраф у розмірі 30% від суми Гарантії, зазначеної у п. 1.2 цього договору.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно перевіривши виконанні позивачем розрахунки та встановивши їх вірність, задовольнив позовні вимоги про стягнення пені в сумі 294,53 грн. нарахованої за несвоєчасну виплату гарантії, а також 28 350,00 грн. штрафу за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.
З огляду на обставини, які викладені вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВТОРЕЗЕРВ» на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20 залишити без змін.
3.Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі №910/20701/20.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи №910/20701/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 17.06.2021.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Л.Г. Сітайло
Є.Ю. Пономаренко